Постанова

від 23.09.2015 по справі 667/1727/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 667/1727/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Стамбула Н.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.05.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси та просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в зарахуванні страхових внесків до індивідуальних відомостей про нарахування заробітку застрахованої особи на підтвердження страхового стажу за період з 20.05.2004 року по 18.10.2004 року помісячно;

- зобов'язати внести зміни до індивідуальних відомостей за 2004 рік;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області моральну шкоду у сумі 2000 (дві тисячі) грн.;

- встановити строк для подання звіту відповідачем про виконання судового рішення;

- зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, подати звіт до суду про виконання постанови суду;

- стягнути на його користь судові витрати.

В обґрунтування позову зазначалося, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо внесення даних до системи персоніфікованого обліку за період з 20.05.2004р. по 18.10.2004р. є неправомірною та такою, що порушує його законні права та інтереси.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.05.2015 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.

З матеріалів справи встановлено, що з 06.12.1995 року позивач працював у Державній екологічній інспекції охорони Чорного моря на посаді головного спеціаліста - державного інспектора Херсонської дільниці та був незаконно звільнений 11.05.2004 року.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 18.10.2004 року наказ Державної інспекції охорони Чорного моря № 61-о від 11.05.2004 року в частині його звільнення було визнано незаконним, поновлено його на посаді з 20 травня 2004 року, стягнуто на його користь 2225.77 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язано Державну інспекцію з охорони Чорного моря нарахувати та утримати з зазначеної суми прибуток.

За період його перебування у вимушеному прогулі було сплачено страхові внески до Пенсійного фонду, тому період перебування його у вимушеному прогулі, на підставі звітів страхувальника, мало бути внесено до його індивідуальних даних персоніфікованого обліку як стаж роботи, та як стаж державної служби для подальшого розрахунку щодо призначення йому пенсії, та мало бути обчислено органом Пенсійного фонду як страховий стаж.

Екологічна інспекція своїм листом від 18.02.2008 року за № 740/02 направляла на адресу Пенсійного фонду у Приморському районі м. Одеси лист із додатками, в якому просила Пенсійний фонд прийняти коригуючи індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за 2004 рік, що підтверджується довідкою від 21.05.2015 р. за № 153/02 на ім'я адвоката Запорожець Д.Ю.

24.12.2014 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з проханням внести до персоніфікованих облікових даних застрахованої особи корегуючи дані про відрахування Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря страхових внесків із його заробітної плати за період з 20.05.2004 року по 18.10.2004 року помісячно для коректного відображення страхового стажу.

Однак листом від 20.01.2015 року за № 619/08 Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що для внесення даних до системи персоніфікованого обліку за період з 20.05.2004р. по 18.10.2004р. підстав не має.

Судова колегія вважає, що правова позиція Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду у Приморському районі м. Одеси щодо відсутності підстав для внесення даних до системи персоніфікованого обліку позивача за період з 20.05.2004р. по 18.10.2004р. є обґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страхувальником є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря є роботодавцем і зобов'язана відповідно до закону здійснювати сплату страхових внесків за ОСОБА_1, в залежності від нарахування та сплати страхових внесків залежить страховий стаж, оскільки відповідно до статті 1 цього Закону страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною 6 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що страхувальник Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря здійснивши виплату суми заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язаний був нарахувати та сплатити суму страхових внесків із розрахунку за кожний базовий період, тобто календарний місяць.

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 1058 обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до п. ст.21 Закону України N 1058 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду ведуть облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створюють і забезпечують функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять у тому числі і від роботодавців.

Згідно статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Єдиним нормативним документом, розробленим відповідно до Закону України «Про оплату праці» та який визначає складові фонду оплати праці при нарахуванні страхових внесків до Пенсійного фонду України є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України 13.01.2004р. № 5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 114/8713.

Відповідно підпункту 2.2.12 пункту 2.2 Інструкції суми, виплачені працівнику на виконання рішення суду, належать до фонду оплати праці в частині додаткової заробітної плати, як оплата за невідпрацьований час і відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому було здійснено зазначене нарахування. Сплата страхових внесків у цьому випадку здійснюється в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників за місяць, у якому їх нараховано.

У системі персоніфікованого обліку результати здійснених нарахувань також відображаються в місяці, у якому було проведено згадане нарахування.

З матеріалів справи вбачається, що страхувальником Державної екологічної інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, код СДРПОУ 33139377, на підставі ухвали Комсомольського районного суду м. Херсона № 2-3688/04 від 18.10.2004 р. було здійснено нарахування заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 2225,77 грн . Зазначені нарахування були відображені страхувальником в документі «Індані» з типом форми «коригуюча» в період з березня по серпень 2005 року разом із заробітною платою за цей період.

Зазначений документ було внесено до бази даних системи персоніфікованого обліку спеціалістами управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.

При цьому, відповідно до листа від 04.08.2012 року №528/К-11 позивачу було повідомлено про те, що Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля північного західного регіону Чорного моря було дійсно надано корегування заробітної плати за 2004-2005 року у зв'язку з рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 18.10.2004 року про виплату компенсації за час вимушеного прогулу та яка була нарахована та виплачувалась з березня по серпень 2005 року, що підтверджуються довідкою, яка наявна в матеріалах справи (а.с.28,35).

Таким чином, позивач, звертаючись з цим позовом, просить повторно внести відомості до бази даних системи персоніфікованого обліку, які вже там відображені. Посилання позивача на те, що саме за період його вимушеного прогулу з 20.05.2004р. по 18.10.2004р. ці відомості повинні бути включені до бази даних системи персоніфікованого обліку судовою колегією не приймаються, оскільки суми, виплачені працівнику на виконання рішення суду, належать до фонду оплати праці в частині додаткової заробітної плати, як оплата за невідпрацьований час і відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому було здійснено зазначене нарахування.

Судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що правові підстави для внесення даних до системи персоніфікованого обліку за період з 20.05.2004 р. по 18.10.2004 р. відсутні, оскільки заробітна плата за цей період вже відображена в системі персоніфікованого обліку, а цей період зарахований до страхового стажу позивача, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є не вмотивованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України та інших норм законодавства, що регулюють правовідносини про відшкодування моральної шкоди, заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушено протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Відповідно до загальних умов цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню під час вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність дій її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в його заподіянні.

Оскільки під час розгляду справи судом не встановлено наявності шкоди та протиправності дій відповідачів, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з відповідача на користь ОСОБА_1 задоволенню також не підлягають.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.05.2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Л.Є. Зуєва

суддя О.А. Шевчук

суддя А.Г. Федусик