Постанова

від 12.03.2007 по справі 11/229а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/229а

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 12.03.07 р.          № 11/229а

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Пантелієнка  В.О.

 суддів:                                          Вербицької О.В.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              Котелянець О.О.

 За участю представників:

 від позивача - Писаренко М.О. дов. №36 від 27.02.2007р

 від відповідача - Крупина А.О. дов. №6/9/10-000 від 10.01.2007р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Козелецькому районі

 на постанову Господарського суду Чернігівської області від 08.11.2006  

 у справі № 11/229а (Бобров Ю.М.)

 за позовом                               Державного підприємства Міністерства оборони України "Деснянський комбінат побутового обслуговування"

 до                                                   Державної податкової інспекції у Козелецькому районі

 про                                                  визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення та повністю нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

  Постановою господарського суд Чернігівської області від 08.11.2006р. у справі №11/229-а позов ДП МОУ “Деснянський комбінат побутового обслуговування” задоволено повністю, визнано частково нечинним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Козелецькому районі від 05 липня 2006 року № 0000132330/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 39310 грн. основного платежу та 19655 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 58965 грн. Визнано повністю нечинними  податкові   повідомлення  рішення  Державної податкової інспекції у Козелецькому районі від 05 липня 2006 року № 0000122330/0, № 0000162330/0, № 00000142330/0. Стягнуто з Державного бюджету України (р/р 31114095600002 в УДК у Чернігівській області,  МФО  853592,  код 22825965)  на  користь  Державного  підприємства Міністерства оборони України  „Деснянський комбінат побутового  обслуговування"  (17024, Чернігівська область, Козелецький район, смт. Десна, вул. Ювілейна, 11, р/р 26003301281 в Козелецькому відділенні № 3267 Ощадбанку України, МФО 343079, код 22992284) 3,40 грн. сплаченого державного мита.

Постанова суду винесена на підставі Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Закону України „Про державну підтримку малого підприємства" від 19.10.20000р.  №2063-Ш, оскільки сплата податкових зобов'язань за податками замінена позивачу сплатою єдиного податку та застосуванням спрощеної форми бухгалтерського обліку і звітності.

          В апеляційній скарзі ДПІ у Козелецькому  районі Чернігівської області просить зазначену постанову господарського суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю, вважаючи, що судом порушені норми матеріального права.

          В судове засідання позивач надав Письмове заперечення на апеляційну скаргу, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін, вважаючи постанову законною та обґрунтованою.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          ДПІ у Козелецькому районі було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.06.2006р. № 338/23-010/22992284.

         На підставі акта перевірки, ДПІ у Козелецькому районі прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими позивачу визначені податкові зобов'язання за І квартал 2005 року та застосовані штрафні (фінансові) санкції:

-  податкове повідомлення - рішення від 05.07.2006р. № 0000132330/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 43884 грн. основного платежу та в сумі 22112 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 65996 грн.;

-  від 05.07.2006р. № 0000122330/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 50399 грн. основного платежу, 40476,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 90875,50 грн.;

-  від 05.07.2006р. № 0000162330/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по платі за спеціальне використання водних ресурсів державного значення в сумі 322,10 грн. основного платежу та 340 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 662,10 грн.;

-   від   05.07.2006р.   №   0000142330/0,   яким   визначено   податкове   зобов'язання   по комунальному податку в сумі 62,90 грн. основного платежу та 340 грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 402,90 грн.

         Як вбачається із матеріалів справи, у перевіряємому періоді позивач знаходився на двох формах обліку.

        У 2003 році (з 01.04.200 р.) і у 2004 році позивач застосовував спрощену систему оподаткування. У 2005 році позивач виявив бажання також застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за ставкою 10 %.

        У порядки і строки, визначені чинним законодавством, до ДПІ в Козелецькому районі 13.12.2004р. позивачем було подано заяву про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку (а.с.74).

        В заяві зазначено, що середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві становить на дату подачі заяви 44 чол. Обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) майна та позареалізаційних доходів за поточний рік становить 960000 грн. (на дату подання заяви 864000 грн., за решту місяців (місяць) розрахункове, виходячи із середньої місячної фактичної виручки за період, що передує переходу 96 тис. грн.).

        ДПІ у Козелецькому районі було видано позивачу Свідоцтво № 25 серії А № 636034 про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємства - юридичною особою за ставкою 10% та застосування спрощеної сплати оподаткування, обліку та звітності у 2005 році (а. с. 26).

         За результатами роботи у 2004 році позивач отримав виручку у сумі 1102256 грн., що було відображено у поданому 19.01.2005 р., до ДПІ у Козелецькому районі розрахунку сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства - юридичною особою (а. с. 73).

         З II кварталу 2005 року позивач виявив бажання працювати на загальній системі оподаткування. У порядку і строки, визначені чинним законодавством, перейшов на загальну систему оподаткування з 01.04.2005р.

         Критерії віднесення підприємств до суб'єктів малого підприємництва та до платників єдиного податку, встановлені Указом Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", в редакції Указу Президента України № 746/99 від 28.06.1999р., діяли до набрання чинності Закону України „Про державну підтримку малого підприємства" від 19.10.2000р. № 2063-Ш.

        Таким чином, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позивач у І кварталі 2005 року належав до суб'єктів малого підприємництва згідно з критеріями, наведеними Законом № 2063 „Про державну підтримку малого підприємства" від 19.10.2000р, та підпадав під дію цього Закону, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови місцевого суду не вбачається.

         Разом з тим, в заяві про зміну та уточнення позовних вимог від 05.09.2006р. №71позивач по податковому повідомленню - рішенню від 05.07.2006р. № 0000132330/0 визнає частково суму податкового зобов'язання (а.с.92-98), за основним платежем - 39310 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19655 грн., всього - 58965 грн. Тому суд в цій частині постанови припустився помилки, оскільки  розмір податкових зобов'язань, які судом визнані нечинними, в названій заяві позивача (а.с.92-98), і це підтвердив представник позивача під час апеляційного розгляду, фактично визнані позивачем обґрунтованими, а вони оспорювались в решті стягуваної суми.

         За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, змінивши рішення в частині визнання нечинним суми за  податковим повідомленням - рішенням від 05.07.2006р. № 0000132330/0 ( за основним платежем – 50399грн.-39310 грн.=11089 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 40476,50 грн.-19655 грн.=20821,50 грн., всього 90875,50 грн.-58965 грн.=31910,50 грн.)

і залишивши в решті рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.198,  201, 207 КАС України, Київський апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

 апеляційну скаргу ДПІ у Козелецькому районі Чернігівської області задовольнити частково.

Постанову господарського суд Чернігівської області від 08.11.2006р. у справі №11/229-а змінити, визнавши недійсними по податковому повідомленню - рішенню від 05.07.2006р. № 0000132330/0  суму основного платежу у розмірі 11089 грн. і суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20821,50 грн., всього 31910,50 грн.

В решті постанову господарського суд Чернігівської області від 08.11.2006р. у справі №11/229-а залишити без змін.

Справу №11/229-а повернути до господарського суду Чернігівської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя          Пантелієнко  В.О.

 Судді

           Вербицька О.В.

          Розваляєва  Т.С.