Постанова

від 17.09.2015 по справі 805/2741/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 р. Справа №805/2741/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12год.30хв.

Постановлено у нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Кудрі В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом: Публічного акціонерне товариство В«Великоанадольський вогнетривкий комбінатВ» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2015 року №0007842201,

за участю:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство В«Великоанадольський вогнетривкий комбінатВ» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2015 року №0007842201/т.1 а.с.4-28/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Публічного акціонерне товариство В«Великоанадольський вогнетривкий комбінатВ» , з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період травень-червень, серпень-вересень, листопад-грудень 2014 року Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено акт від 01.07.2015р. №436/05-33-22-00/00191721. На підставі висновків акту позапланової документальної перевірки відповідачем 02.07.2015р прийнято податкове повідомлення-рішення, яким Публічному акціонерному товариству «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 135 806,74грн. в тому числі: за основним платежем 1 423 391,16грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 711 695,58грн. Вважає, що в акті перевірки податковим органом помилково зроблено висновок про порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.ю198.3 ст.198 Податкового кодексу України, оскільки реальність господарських операцій із контрагентами повністю підтверджується документами бухгалтерського обліку, які були надані ревізорам під час перевірки.

Просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02 липня 2015 року №0007842201 яким Публічному акціонерному товариству «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 135 806,74грн. в тому числі: за основним платежем 1 423 391,16грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 711 695,58грн. /т.1 а.с.16/.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що податковою перевіркою встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» п.198.1, п.198.3, п.ю198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 1 617 998,39грн. у т.ч. за травень 2014 - 544 368,64грн., за червень 2014 - 580 788,38грн., за серпень 2014 - 41 194,03грн., за вересень 2014 - 120 956,97грн., за листопад 2014 - 31 721,23грн., за грудень 2014 - 298 961,14грн. Всі дії Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області ґрунтуються на їх виключної відповідності вимогам законодавству. Просив суд відмовити у задоволенні позову /т.6 а.с.22-30/.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за номером 00191721 та перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області /т.1 а.с.30/. Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» здійснює господарську діяльність відповідно до свого Статуту затвердженого в новій редакції, затвердженого загальними зборами 26.04.2013р, протоколом №1. Позивач є платником податку на додану вартість/т.1 а.с.33-43/.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області діє на підставі Положення про Міністерство доходів і зборів України та керуючись Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Однією з функцій контролюючого органу, відповідно до положення п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України є здійснення адміністрування податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб'єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків. Форма заяви, порядок її подання, прийняття рішення про проведення електронної перевірки встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України визначено, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, відповідно до п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, наказу на проведення перевірки від 22.06.2015 №120, Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» з питань підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Дюк-Україна» (ЄДРПОУ38781780) за травень 2014 року на суму ПДВ 544368,64грн., ТОВ «Рейвік ЛТД» (код ЄДРПОУ 38921201) за червень 2014 року на суму 486 488,38грн., ТОВ «Бізнес-Гарантія+» (ЄДРПОУ 38950934) за червень 2014 року на суму ПДВ 94300,00грн., ТОВ «Глобал-транс сервіс» (ЄДРПОУ 37604127) за серпень 2014 року на суму ПДВ 41 194,03грн., за вересень 2014 року на суму ПДВ120 956,97грн., за листопад 2014 року на суму ПДВ 31 729,23грн., за грудень 2014 року на суму ПДВ 36 389,4грн., ПАТ «КДЗ» (ЄДРПОУ 00191738) за грудень 2014 року на суму ПДВ 203 601,72грн., ТОВ «ВТС-Укрінвест» (ЄДРПОУ 33795280) за грудень 2014 року на суму ПДВ 58 970грн., їх реальності та повноти відображенні в обліку.За наслідками якої складено акт від 01.07.2015р. №436/05-33-22-00/00191721 /т.1 а.с.49-100/.

З висновків акту перевірки вбачається, що позивачем допущено такі порушення законодавства:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 617 988,39грн., у т.ч. за травень 2014 року - 544 368,64грн., за червень 2014 року - 580 788,38грн., за серпень 2014 року 41 194,03грн., за вересень 2014 року - 120 956,97грн., за листопад 2014 року - 31 729,23грн., за грудень 2014 року - 298 961,14грн./т.1 а.с.99-100/.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 02 липня 2015 року прийнято наступне податкове повідомлення-рішення:

- №0007842201 яким Публічному акціонерному товариству «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 135 806,74грн. в тому числі: за основним платежем 1 423 391,16грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 711 695,58грн./т.1 а.с.44/.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Як вбачається з акту перевірки підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став висновок про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 617 988,39грн., у т.ч. за травень 2014 року - 544 368,64грн., за червень 2014 року - 580 788,38грн., за серпень 2014 року 41 194,03грн., за вересень 2014 року - 120 956,97грн., за листопад 2014 року - 31 729,23грн., за грудень 2014 року - 298 961,14грн.

Суд не погоджується із зазначеними висновками податкового органу, з таких підстав.

Відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України В« Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні В» .

Відповідно до статті 1 Закону України В« Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні В» , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пунктами 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Публічне акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» мало право на віднесення сум податку до податкового кредиту у сумі 1 617 988,39грн., у т.ч. за травень 2014 року - 544 368,64грн., за червень 2014 року - 580 788,38грн., за серпень 2014 року 41 194,03грн., за вересень 2014 року - 120 956,97грн., за листопад 2014 року - 31 729,23грн., за грудень 2014 року - 298 961,14грн. за результатами господарських операцій із ТОВ «Дюк-Україна» (ЄДРПОУ38781780), ТОВ «Рейвік ЛТД» (код ЄДРПОУ 38921201),ТОВ «Бізнес-Гарантія+» (ЄДРПОУ 38950934), ТОВ «Глобал-транс сервіс» (ЄДРПОУ 37604127), ПАТ «КДЗ» (ЄДРПОУ 00191738), ТОВ «ВТС-Укрінвест» (ЄДРПОУ 33795280) враховуючи наступне.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Так, Між ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» та ТОВ «ДЮК-УКРАЇНА» укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №Юр-171/14 від 25.04.2014 /т.4 а.с.40-41/. На час укладення договору купівлі продажу ТОВ «ДЮК-УКРАЇНА» було зареєстровано в якості платника ПДВ, що підтверджується відповідним витягом /т.5 а.с.67/.

На підтвердження його виконання позивачем надано наступні документи бухгалтерського обліку:

- специфікація на постачання ТМЦ ТОВ «ДЮК-УКРАЇНА» - ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» у травні 2014 року №1 від 05.05.2014р /т.4 а.с.44/;

- видаткові накладні: №34 від 05.05.2014, №35 від 06.05.2014, №83 від 08.05.2014, №97 від 09.05.2014, №154 від 10.05.2014, №155 від 11.05.2014, №156 від 13.05.2014, №157 від 14.05.2014, №158 від 15.05.2014, №163 від 16.05.2014, №164 від 17.05.2014, №165 від 18.05.2014, №192 від 19.05.2014, №261 від 26.05.2014, /т.4 а.с.45,49,51,54,57,60,63,66,69,72,75,78,81,84/;

- товарно-транспортні накладні за травень 2014 року /т.4 а.с.46,48,52,55,58,61,64,67,70,73,76,79,82,85/;

- податкові накладні отримані за наслідками господарських операцій в травні 2014 року від ТОВ «ДЮК-УКРАЇНА» /т.4 а.с.47,50,53,56,59,62,65,68,71,74,77,80,83,86/;

- вимогою на матеріали по ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» /т.4 а.с.87/;

- банківськими виписками /т.5 а.с.76-94/;

- актом списання товарно-матеріальних цінностей отриманих у травні 2014 році деталей пресформ для використання у виробництві вогнетривів від 31.05.2014 /т.4 а.с.88/;

- звітом по банківській виписці по контрагенту ТОВ «ДЮК-УКРАЇНА» за 01.05.214-30.06.2014 /т.4 а.с.89/;

- актом заліку №0000000044 від 30.06.2014 про погашення взаємних заборгованостей /т.4 а.с.90/;

- актом приймання-передачі векселів від 08.10.2014 /т.4 а.с.91/.

Між ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» та ТОВ «РЕЙВИК ЛТД» укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №Юр-197/14 від 27.05.2014 /т.1 а.с.163-164/. На час укладення договору купівлі продажу ТОВ «РЕЙВИК ЛТД» було зареєстровано в якості платника ПДВ, що підтверджується відповідним витягом /т.5 а.с.68/.

На підтвердження його виконання позивачем надано наступні документи бухгалтерського обліку:

- специфікація на постачання ТМЦ ТОВ «РЕЙВИК ЛТД» - ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» у червні 2014 року №1 від 28.05.2014р /т.1 а.с.165/;

- видаткові накладні: №82 від 02.06.2014, №83 від 02.06.2014, №84 від 032.06.2014, №85 від 03.06.2014, №86 від 04.06.2014, №87 від 04.06.2014, №174 від 05.06.2014,№175 від 05.06.2014,№176 від 06.06.2014,№179 від 06.06.2014,№180 від 07.06.2014,№188 від 07.06.2014, №189 від 09.06.2014,№190 від 09.06.2014,№191 від 10.06.2014, №192 від 10.06.2014, №193 від 11.06.2014, №195 від 11.06.2014,№196 від 12.06.2014,№214 від 12.06.2014,№215 від 13.06.2014, №216 від 13.06.2014, №217, від 14.06.2014, №218 від 14.06.2014, №219 від 15.06.2014,№220 від 15.06.2014,№203 від 16.06.2014,№254 від 16.06.2014,№255 від 16.06.2014,№259 від 17.06.2014,№262 від 17.06.2014,№263 від 18.06.2014,№264 від 18.06.2014, №265 від 19.06.2014,№266 від 19.06.2014,№267 від 20.06.2014,№268 від 20.06.2014,№270 від 21.06.2014,№271 від 22.06.2014,№272 від 22.06.2014,№273 від 23.06.2014,№294 від 23.06.2014,№285 від 24.06.2014,№295 від 24.06.2014,№296 від 24.06.2014,№297 від 25.06.2014, №302 від 25.06.2014, №351 від 27.06.2014,№487 від 28.06.2014/т.1 а.с.166,169,172,175,178,181,184,187,190,193,196,199,202,205,208,211,214,217,220,223,226,228а,231,234,237,240,243,246,249,т.2а.с.4,7,10,13,16,19,22,25,28,31,34,37,40,43,46,49,52,55,58,61,64/;

- товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ придбаних у ТОВ «РЕЙВИК ЛТД» за червень 2014 року /т.1 а.с.167,170,173,176,179,182,185,188,191,194,197,200,203,206,209,212,215,218,221,224,227,229,232,235,238,241,244,247,250,т.2 а.с.2,5,8,11,14,17,20,23,26,29,32,35,38,41,44,47,50,53,56,59,62,65/;

- податкові накладні отримані за наслідками господарських операцій в червні 2014 року від ТОВ «РЕЙВИК ЛТД» /т.1 а.с.168,171,174,177,180,183,186,189,192,195,198,201,204,207,210,213,216,219,222,225,228,230,233,236,239,242,245,248,251,т.2а.с.3,6,9,12,15,18,21,24,27,30,33,36,39,42,45,48,51,54,57,60,63,66/;

- складськими вимогами за червень 2014 року /т.2а.с.67-69/;

- накладна на сировину взяту зі складу у червні 2014 року /т.2а.с.71/;

- копіями банківських виписок /т.5 а.с.95-108/;

- звітом по банківській виписці по контрагенту ТОВ «РЕЙВИК ЛТД» за 01.06.2014-30.06.2014 /т.2 а.с.74/;

- актом заліку №0000000045 від 30.06.2014 про погашення взаємних заборгованостей /т.2 а.с.73/;

- актом приймання-передачі векселів від 14.10.2014 /т.2 а.с.72/.

Між ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» та ТОВ «БІЗНЕС-ГАРАНТІЯ+» укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №Юр-205/14 від 26.05.2014 /т.4 а.с.1-2/. На час укладення договору купівлі продажу ТОВ «БІЗНЕС-ГАРАНТІЯ+» було зареєстровано в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ /т.5 а.с.69/.

На підтвердження його виконання позивачем надано наступні документи бухгалтерського обліку:

- специфікація на постачання ТМЦ ТОВ «БІЗНЕС-ГАРАНТІЯ+» - ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» у червні 2014 року №1 від 27.05.2014р /т.4 а.с.3/;

- видаткові накладні за червень 2014 /т.4 а.с.4,7,10,13,16,19,22,25,28,31/;

- товарно-транспортні накладні на перевезення ТМЦ придбаних у ТОВ «БІЗНЕС-ГАРАНТІЯ+» за червень 2014 року /т.4 а.с.5,8,11,14,17,20,23,26,29,32/;

- податкові накладні отримані за наслідками господарських операцій в червні 2014 року від ТОВ «БІЗНЕС-ГАРАНТІЯ+» /т.4 а.с.6,9,12,15,18,21,24,27,30,33/;

- складськими вимогами за червень 2014 року /т.4а.с.35-37/;

- актом списання товарно-матеріальних цінностей отриманих у червні 2014 році деталей пресформ для використання у виробництві вогнетривів від 30.06.2014/т.4 а.с.39/

- копіями банківських виписок /т.5 а.с.109-110/;

- звітом по банківській виписці по контрагенту ТОВ «БІЗНЕС-ГАРАНТІЯ+» за 01.06.2014-30.06.2014 /т.4 а.с.34/;

- актом заліку №0000000045 від 30.06.2014 про погашення взаємних заборгованостей /т.2 а.с.73/;

- актом приймання-передачі векселів від 10.10.2014 /т.4 а.с.38/.

У квітні 2014 року між ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» і ТОВ «Дюк-Україна» укладено договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей №Юр-171/14 від 25.04.2014, відповідно до якого на підприємство позивача було поставлено товарно-матеріальні-цінності (сировина і деталі пресформ для виготовлення вогнетривких виробів). Відповідно додаткової угоди№1 до даного договору купівлі-продажу від 27.04.2014 №Юр-171/14 п.3.1 викладено в наступній редакції: «Оплата товару здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або іншими способами не забороненими чинним законодавством України».

У травні 2014 року між ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» і ТОВ «Рейвік ЛТД» та ТОВ «Бізнес Гарантія +» були укладені договори купівлі-продажу від 27.05.2014 №Юр-197/14, від 26.05.2014 №юр-205/14 відповідно до яких, підприємство придбало товарно-матеріальні цінності. В пункті 3.1 зазначених вище договорів передбачено, що «Оплата товару здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця або іншими способами не забороненими чинним законодавством України».

Закон України «Про обіг векселів в Україні» надає право використовувати вексель як борговий документ, фактично змінює гроші і надає право підприємствам проводити розрахунки.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Відповідно до ч. 1 ст.5 Закону векселі (переказні і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені в без документарну форму (знерухомлені).

Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі (ст.6 Закону).

Таким чином, суд дійшов висновку про законність проведених між сторонами розрахунків за правочином та додержання сторонами умов Договору.

Між ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» та ТОВ «ГЛОБАЛ-ТРАНС СЕРВІС» укладено договір перевезення вантажу (товару) №Юр-342/14 від 31.07.2014 /т.2 а.с.74-76/. На час укладення договору купівлі продажу ТОВ «ГЛОБАЛ-ТРАНС СЕРВІС» було зареєстровано в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ /т.5 а.с.75/.

На підтвердження його виконання позивачем надано наступні документи бухгалтерського обліку:

- специфікації до договору перевезення за червень-листопад 2014 року /т.2 а.с.78-85/;

- актами надання послуг перевезення /т.2 86-250, т.3 а.с.1-249/;

- товарно-транспортними накладними на перевезення вантажу за червень-листопад 2014 року/т.2 86-250, т.3 а.с.1-249/;

- податкові накладні /т.2 86-250, т.3 а.с.1-249/;

- копіями банківських виписок /т.5 а.с.111-237/;

- звітом по банківській виписці по контрагенту ТОВ «ГЛОБАЛ-ТРАНС СЕРВІС » за 01.08.2014-30.06.2015/т.3 а.с.250-251/.

Між ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» та ПАТ «Красноармійський динасовий завод» укладено договір поставки №Юр-289/13-09/148/2013 від 18.07.2013 /т.1 а.с.123-125/. 31.012.2013 укладено додаткову угоду №1, якою подовжено строк дії договору на 1 рік /т.1 а.с.126/. На час укладення договору купівлі продажу ПАТ «Красноармійський динасовий завод» було зареєстровано в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ /т.5 а.с.72/.

На підтвердження його виконання позивачем надано наступні документи бухгалтерського обліку:

- специфікації до договору поставки /т.1 а.с.128,134-136/;

- видаткові накладні за грудень 2014 року /т.1 а.с.137,140/;

- залізничні накладні /т.1 а.с.138,141,147,151,155/;

- накладні за грудень 2014 року /т.1 а.с.143,146,150/;

- рахунки-фактури /т.1 а.с.154,158/;

- податкові накладні /т.1 а.с.139,142,144,148,152,156,159/4

- платіжні вимоги-доручення /т.1 а.с.145,149,153,157,160/;

- складська накладна на сировину за грудень 2014 року /т.1 а.с.161/;

- копіями банківських виписок /т.5 а.с.111-237/;

- звітом по банківській виписці по контрагенту ПАТ «Красноармійський динасовий завод» за 01.12.2014-30.06.2015 /т.1 а.с.162/.

Між ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» та ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» укладено договір поставки №076 від 16.12.2012 /т.1 а.с.102-104/. На час укладення договору купівлі продажу ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» було зареєстровано в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ /т.5 а.с.70/.

На підтвердження його виконання позивачем надано наступні документи бухгалтерського обліку:

- специфікація до договору поставки /т.1 а.с.106/;

- видаткові накладні за грудень 2014 року /т.1 а.с.107,110,114,118,/;

- товарно-транспортні накладні за грудень 2014 року /т.1 а.с.108,111,115,119,/;

- податкові накладні за грудень 2014 року /т.1 а.с.109,112,113,116,117,120/;

- складська накладна за грудень 2014 року /т.1 а.с.121/;

- копіями банківських виписок /т.5 а.с.111-237/;

- звітом по банківській виписці по контрагенту ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» за 01.12.2014-30.06.2015 /т.1 а.с.122/.

Як наслідок позивачем включено до податкового кредиту 1 617 988,39грн., у т.ч. за травень 2014 року - 544 368,64грн., за червень 2014 року - 580 788,38грн., за серпень 2014 року 41 194,03грн., за вересень 2014 року - 120 956,97грн., за листопад 2014 року - 31 729,23грн., за грудень 2014 року - 298 961,14грн./т.4 а.с.106-110, 133-137,156-160,186-191,215-220, т.5 а.с.1-6,31-37/.

Суму податку на додану вартість згідно вказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту 2014 року, що відобразив у відповідних податкових деклараціях в розрізі контрагентів, які подані до податкового органу, де в Додатку №5 до декларації , в розділі 11. Податковий кредит визначено контрагентів ТОВ «Дюк-Україна» (ЄДРПОУ38781780), ТОВ «Рейвік ЛТД» (код ЄДРПОУ 38921201), ТОВ «Бізнес-Гарантія+» (ЄДРПОУ 38950934), ТОВ «Глобал-транс сервіс» (ЄДРПОУ 37604127), ПАТ «КДЗ» (ЄДРПОУ 00191738), ТОВ «ВТС-Укрінвест» (ЄДРПОУ 33795280) /т.5 а.с.1-62/.

Надані позивачем документи на підтвердження здійснення господарських операцій за договорами с зазначеними контрагентами відповідають вимогам до первинних документів згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У акті перевірки в якості доказів неправомірності віднесення ПАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» сум податку до податкового кредиту у сумі 1 617 988,39грн., у т.ч. за травень 2014 року - 544 368,64грн., за червень 2014 року - 580 788,38грн., за серпень 2014 року 41 194,03грн., за вересень 2014 року - 120 956,97грн., за листопад 2014 року - 31 729,23грн., за грудень 2014 року - 298 961,14грн. за результатами господарських операцій із ТОВ «Дюк-Україна» (ЄДРПОУ38781780), ТОВ «Рейвік ЛТД» (код ЄДРПОУ 38921201),ТОВ «Бізнес-Гарантія+» (ЄДРПОУ 38950934), ТОВ «Глобал-транс сервіс» (ЄДРПОУ 37604127), ПАТ «КДЗ» (ЄДРПОУ 00191738), ТОВ «ВТС-Укрінвест» (ЄДРПОУ 33795280), відповідач вказує на наступні документи: акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 11.07.2014 №1591/26-59-22-05/38781780 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДЮК-УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 38781780) щодо взаємовідносин з платниками податків за травень 2014 року /т.6 а.с.48-45/; податкова інформація від 25.02.2015 №72/05-66-15-01/38921201 по ТОВ «РЕЙВІК-ЛТД» (ЄДРПОУ 38921201) /т.6 а.с.46-49/; акт ДПІ у Куйбишевскому районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 14.01.2015 №5/05-66-15-01 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «БІЗНЕС-ГАРАНТІЯ +» /т.6 а.с.50-53/; податкова інформація Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 15.04.2015 №5640/05-16-22-02/00191738 щодо ПАТ «Красноармійський динасовий завод» /т.6 а.с.54-62/; податкова інформація ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 23.03.2015 №572/15-01/37604127 по ТОВ «Глобал-Транс-Сервіс» (ЄДРПОУ37604127)/т.6 а.с.63-65/; податкова інформація ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 26.03.2015 №565/7/08-31-22 по ТОВ «ВТС-УКРІНВЕСТ» (ЄДРПОУ33795280) /т.6 а.с.66-70/.

Однак, на думку суду, надані відповідачем документи не можуть вважатися доказами неправомірності віднесення сум ПДВ до податкового кредиту із даними контрагентами, оскільки ці висновки податкового органу не знайшли свого обґрунтування під час судового розгляду справи.

Крім того, суд зазначає, що до вказаних актів та довідок податкової інформації не додано відповідних документів податкової та фінансової звітності, первинних документів бухгалтерського обліку підприємств-контрагентів,щодо яких була складено відповідну інформацію податковими органами, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність належного документального обґрунтування фактів, встановлених вказаними актами та довідками.

Так, висновки щодо отримання платником податків податкових накладних без мети реального настання наслідків та з метою заниження об'єкту оподаткування з податку на додану вартість по договорам укладеним з з контрагентами-постачальниками, які ґрунтуються на даних інформаційних податкових баз, суд не бере до уваги на підставі наступного.

Інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Бази даних ДПІ не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Дана правова позиція підтверджується доводами, що викладені в Постановах ВАСУ від 20.09.2012 року № К9991/574/12; № К 9991/5991/11 та № 9991/24891/11: «Програмне забезпечення (інформаційні бази ДПІ) до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься. Крім того, абсолютно справедливо підкреслюється, що такі дані не є також належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо платника податків - позивача, та доказом несплати ним податку, якщо спірний період податковим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності».

Відповідно до Листа ВАСУ від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Суд погоджується з даними висновками Вищого адміністративного суду України та підкреслює, що письмові докази у вигляді первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій позивача з контрагентами постачальниками спростовують висновки податкового органу, які ґрунтуються на даних інформаційних податкових баз.

Частиною 4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом також спростовуються доводи податкового органу щодо не знаходження за юридичною адресою контрагентів позивача на підставі наступного.

За приписами ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч.1 ст.17).

За приписами ч.5 ст.17 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.11 ст.19 Закону).

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ч.12,14 ст.19 Закону).

Так, з інформаційно - ресурсного центру Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, що стосовно контрагентів позивача - ТОВ «Дюк-Україна» (ЄДРПОУ38781780), ТОВ «Рейвік ЛТД» (код ЄДРПОУ 38921201), ТОВ «Бізнес-Гарантія+» (ЄДРПОУ 38950934), ТОВ «Глобал-транс сервіс» (ЄДРПОУ 37604127), ПАТ «КДЗ» (ЄДРПОУ 00191738), ТОВ «ВТС-Укрінвест» (ЄДРПОУ 33795280) реєстратором не були внесені записи щодо відсутності юридичних осіб за місцезнаходженням або відсутність підтвердження відомостей про юридичних осіб.

Суд зазначає, що згідно п.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Щодо висновків акту перевірки в частині неможливості здійснення спірних господарських операцій платника податків з контрагентами-постачальниками через відсутність у останніх необхідних трудових ресурсів, суд вважає їх передчасними, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання робіт чи надання послуг контрагентами. Крім того, податкове законодавство не ставить право платника податків на податковий кредит в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виконання робіт чи надання послуг контрагентами.

Водночас, Акт перевірки податкового органу не може свідчити безпосередньо про порушення законодавства без підтвердження жодними доказами, а лише на підставі припущень. Доказів на обґрунтування позиції про неможливість здійснення господарських операцій у спірному періоді позивачем з контрагентами-постачальниками податковим органом не надано.

Щодо зауважень відповідача відносно реальності здійснення транспортування або перевезення товарно-матеріальних цінностей, суд зазначає наступне. На виконання умов поставки, визначених договором позивачем суду надано копію запиту до реєстраційного органу при УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області та відповідь на нього, яка датована 16 липня 2015 року, тобто після прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Тобто приймаючи спірне рішення відповідач, спирався на свої припущення , щодо реальності факту транспортування придбаних ТМЦ, а не на відповідні документи, що є неприпустимим.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Суд вказує, на те, що відповідачем не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача. Під час перевірки позивача відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами - постачальниками.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13, від 20.05.2014 №К/800/53111/13, від 05.06.2014 №К/800/1816/13, від 11.11.2014 №К/800/1336/14.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"підлягають застосуванню судами як джерело права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен, нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується вищенаведеними первинними документами позивача. Суд зазначає, що податковий орган не ставив під сумнів достовірність первинних документів чи їх відповідність вимогам чинного законодавства, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, про що відповідачем в акті перевірки не зазначається.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість зменшення відповідачем від'ємного значення податку на додану вартість, бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і відповідно застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань перед бюджетом не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

В діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерне товариство «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.07.2015 року №0007842201 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02 липня 2015 року №0007842201 яким Публічному акціонерному товариству «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 135 806,74грн. в тому числі: за основним платежем 1 423 391,16грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 711 695,58грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 вересня 2015 року.

Повний текст постанови складений та підписаний 22 вересня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.