Ухвала

від 20.02.2007 по справі 7/512ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/512ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

20.02.2007 року                                                Справа № 7/512ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                         Лазненко Л.Л.

суддів                                                   Іноземцевої Л.В.

                                                            Перлова Д.Ю.

при секретарі

судового засідання                               Черніковій Я.В.

за участю

представників сторін:

від заявника,                                         Губська А.В., посвідчення № 484 від 02.08.2006,                                  прокурор  

від позивача                                                  представник не прибув

від відповідача                                        Єлізарова Л.П.,  дов. № 35 від 20.02.2007р.;                                         директор

розглянув  матеріали

апеляційної скарги                                        Заступника прокурора Луганської області, м.Луганськ

на постанову

господарського суду                               Луганської області

від                                                             23.11.2006

у справі                                                    № 7/512ад (суддя Калашник Т.Л.)

за позовом                                            Першого заступника прокурора Луганської

                                                            області в інтересах держави в особі

                                                            Луганського обласного відділення Фонду

                                                            соціального захисту інвалідів, м.Луганськ

до відповідача                                        Комунального підприємства "Комбінат

                                                            шкільного харчування", м.Лисичанськ

                                                            Луганської області

про                                                             стягнення 3592 грн. 73 коп.

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокуратури в Луганській області в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Комбінат шкільного харчування" 3592 грн. 73 коп. несплачених адміністративно – господарських санкцій за нестворення у 2005 році робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Постановою господарського суду Луганської області від 23.11.2006 у справі №7/512ад (суддя Калашник Т.Л.) в задоволенні позову відмовлено з мотивів, що відповідачем приймалися всі необхідні заходи щодо нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Заявник у справі, не погодившись з висновком суду першої інстанції, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою №03-01/6195 від 04.12.2006 про апеляційне оскарження постанови господарського суду Луганської області від 23.11.2006 у справі №7/512ад, надалі –з апеляційною скаргою від 18.12.06 №05-627вих.  з проханням скасувати оскаржену постанову у справі, прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача адміністративно – господарські санкції за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2005 рік у розмірі 3592 грн. 73 коп.

За доводами апеляційної скарги місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права та прийнята незаконно оскаржена постанова у справі.

Позивачем висловлено в апеляційній скарзі, що відповідачем не вчинено всіх заходів щодо створення робочих місць для інвалідів відповідно до чинного законодавства для працевлаштування інвалідів на підприємстві, у тому числі не проведена атестація робочого місця для працевлаштування інвалідів, не проінформовані в установленому порядку відповідні державні установи  про вакантні місця, де може бути використана праця інвалідів.  

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.12.2006 у справі №7/512ад для розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Луганської області на постанову від 23.11.2006 призначена судова колегія у складі: Якушенко Р.Є. –головуючий суддя, Іноземцева Л.В. –суддя, Лазненко Л.Л. – суддя.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 призначено до розгляду клопотання про поновлення строку у справі №7/512ад.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.01.07 у справі №7/512ад для розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Луганської області на постанову від 23.11.2006 у зв”язку з хворобою головуючого судді Якушенко Р.Є. здійснено заміну головуючого судді Якушенко Р.Є. на головуючого суддю Лазненко Л.Л., введено до складу колегії суддю Перлова Д.Ю., а суддю Якушенко Р.Є. виключено із складу колегії суддів.

Ухвалою судової колегії від 22.01.07 задоволено клопотання заступника прокурора Луганської області № 05-627вих. від 20.12.06 про поновлення строку на апеляційне оскарження та поновлений строк для подання заступником прокурора Луганської області апеляційної скарги на постанову господарського суду Луганської області від 23.11.06 у справі № 7/512ад.

25.01.07 ухвалою судової колегії відкрито апеляційне провадження в апеляційній справі № 7/512ад та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.

Ухвалою судової колегії від 05.02.07 справа № 7/512ад призначена до апеляційного розгляду на 20.02.07, про що сторони у справі повідомлені судом належним чином судовими повістками –викликами.

Позивачем у справі заявлено суду апеляційної інстанції письмове клопотання        № 03-01/271 від 09.02.07 про розгляд справи без участі його представника з посиланням на об'єктивну причину.

З урахуванням думки заявника позову та відповідача у справі, судовою колегією задоволено клопотання Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Письмовим поясненням № 03-01/263 від 02.02.07 позивачем доведено Луганському апеляційному господарському суду, що оскаржена постанова господарського суду Луганської області має бути скасованою, а за прийнятою новою постановою позов у справі підлягає задоволенню, оскільки відповідачем у справі не вжиті всі заходи щодо створення робочих місць для інвалідів –не включено це питання до колективного договору, не проведена атестація робочих місць та не інформовано відповідні органи стосовно працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві, а з цього позов до відповідача про стягнення адміністративно – господарських санкцій заявлений обґрунтовано.

За письмовим повідомленням апеляційної інстанції № 27 від 27.02.07 Лисичанським комунальним підприємством „Комбінат шкільного харчування” наведено про працевлаштування двох інвалідів та щомісячне повідомлення про існуючі раніше вакантні місця інвалідів для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ст. 196 КАС України апеляційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі трьох суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

В процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія звертає увагу, що позов заявлено до Комунального підприємства „Комбінат шкільного харчування” (код ЄДРПОУ 21817202).

З наявних матеріалів справи вбачається, що відповідачем є Лисичанське комунальне підприємство „Комбінат шкільного харчування” (код ЄДРПОУ 21817202      (а.с. 21, 29), оскільки позивачем припущено помилку лише у назві підприємства, судова колегія вважає, що Лисичанське комунальне підприємство „Комбінат шкільного харчування” є належним відповідачем у справі.  

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх повноту, Луганський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови не вбачається, виходячи з наступного.

Як досліджено судами двох інстанцій і вбачається з матеріалів справи, спір у справі виник у зв”язку непрацевлаштуванням відповідачем на своєму підприємстві в 2005 році одного інваліда.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-ХІІ (в редакції від 05.07.01, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), п. 8 Постанови КМУ від 03.05.95 № 314 "Про організацію робочих місць для працевлаштування інвалідів" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. При цьому, підприємства (об'єднання), установи організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено вищенаведеним нормативом щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

Відповідно до п.3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України № 171 від 07.07.95 за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.95 за № 287/823 (далі - Інструкція) середньооблікова чисельність працівників з початку року обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року, тобто відповідно на 12.

Згідно середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу відповідача, відповідно до 4х відсоткового нормативу, на Лисичанському комунальному підприємстві „Комбінат шкільного харчування” в 2005 році мали працювати 2 інваліди (55 х  4% = 2).

Це вбачається також з наявного в матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-П1 (поштова-річна), затвердженою наказом Мінпраці України від 29.12.04 № 338,  за 2005 рік (а. с. 11).

За змістом статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 № 875-ХІІ (в редакції після 05.07.01) працевлаштування інвалідів на підприємствах здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Підбір робочого місяця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявності у нього професійних навиків та знань, а також рекомендацій медико - санітарної експертизи.  Підприємства (об'єднання), установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання), які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

Відповідачем інформований Лисичанський міський центр зайнятості щодо наявності на його підприємстві вакансій для працевлаштування двох інвалідів.

Листом № 8/07-451 від 06.02.07, адресованим суду та позивачеві у справі, Лисичанським міським центром зайнятості підтверджено про обізнаність, що на ЛКП „Комбінат шкільного харчування” є потреба в працевлаштуванні інвалідів.

Звітом форми № 10-ПІ (поштова –річна) відповідачем доведено позивача з вищеназваного питання.

Окрім цього, підприємством відповідача інформовано Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради про наявність вакантних посад, на яких може бути використана праця інвалідів, що вбачається з довідки названої установи № 5279 від 08.11.06.

Таким чином, відповідачем приймалися заходи для виконання Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Внаслідок визначеного, за рекомендацією Лисичанського міського центру зайнятості в 2005 році відповідачем працевлаштований інвалід третьої групи –        Фесенко А.Л.

Таким чином, відповідачем у справі в 2005 році доводилося належним чином до відповідних державних органів про готовність працевлаштування інвалідів у 2005 році.

Обов”язок з безпосереднього працевлаштування інвалідів покладений не на підприємства, а центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, а цьому передує відповідне інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.

Лисичанським комунальним підприємством „Комбінат шкільного харчування” сповіщені відповідні органи про наявність вільних місць для двох інвалідів і потреби в їх працевлаштуванні, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано заявником і позивачем у справі, якими не доведено суду, що саме з вини відповідача не були направленими відповідними органами інваліди на підприємство відповідача для працевлаштування на наявні вакансії робочих місць або відповідачем заявлена відмова в прийнятті на роботу інвалідів, які зверталися з цього питання та були направленими центральними органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.

Понад з цим, на час розгляду апеляційної скарги заявником і позивачем у справі не наведено, з яких причин у 2005 році не направлявся до відповідача інвалід для працевлаштування вищевказаними державними органами, в цьому є провина відповідача у справі та це документально підтверджено.

З огляду на вищевикладене, судова колегія зазначає, що безпосередньо державними установами не виконані покладені на них завдання та функції, а також заходи щодо працевлаштування інвалідів після їх вчасного, достовірного та повного повідомлення підприємства відповідача про бажання, готовність і намір працевлаштувати інвалідів.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що заявником і позивачем у справі не надано суду обґрунтування з того, що з причин, незалежних від відповідача (відсутність інвалідів, небажання інвалідів працювати, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів), ЛКП „Комбінат шкільного харчування” повинно нести відповідальність за невиконання 4-х відсоткового нормативу працевлаштування інвалідів та є підстави з цього.

Поза увагою судової колегії не залишено, що у подальшому відповідачем працевлаштований ще один інвалід на наявне для цього робоче місце, з чого фактично виконаний вищеназваний 4–х відсотковий норматив, що не спростовано заявником у справі.

Окрім цього, судовою колегією звернута увага на те, що відповідач є підприємством комунальної власності та враховано джерело його фінансування.

Питання щодо судового збору судовою колегією не вирішується, оскільки заявником апеляційної скарги при поданні скарги не сплачувався судовий збір, при наявності пільги, визначеної Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”         № 7-93 від 21.01.93.

Керуючись статтями  160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, 205 п. 1 ч. 1, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Луганської області на постанову господарського суду Луганської області від 23.11.06 у справі № 7/512ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 23.11.06 у справі                     № 7/512ад залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної  інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня  проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Головуючий суддя                                                                Л.Л.Лазненко

Суддя                                                             Л.В.Іноземцева

Суддя                                                            Д.Ю.Перлов