Рішення

від 22.09.2015 по справі 906/671/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2015 р. Справа № 906/671/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 25.05.2015, ОСОБА_2 - довіреність від 25.05.2015, ОСОБА_3 - довіреність від 25.05.2015;

від відповідача: ОСОБА_4 - довіреність №4 від 06.01.2015,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер груп"

до Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ"

про стягнення 251700,00 грн.

У відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на 15 днів - по 22.09.2015 (включно).

В судовому засіданні 22.09.2015, згідно ст.77 ГПК України, оголошувалась перерва до 14:10 год. 22.09.2015.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 251700,00грн. заборгованості.

Представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Заперечили щодо доводів відповідача, наведених у його запереченні на позов.

Представник відповідача позовні вимоги вважає безпідставними з мотивів, викладених у запереченні на позов № 4469/2 від 02.09.2015.

22.09.2015 до суду від Житомирської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області надійшла відповідь на запит.

В процесі розгляду справи судом оглянуто матеріали справи №906/901/15 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трейд" про стягнення 317000,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані до справи документи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (замовник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансфер груп" (експедитор/відповідач) укладено договір транспортної експедиції № 412 (далі - Договір; а.с.24-27, т. 1), відповідно до п. 1.1. якого експедитор за дорученням замовника та за його рахунок зобов'язаний надати транспортні експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних транзитних та інших вантажів замовника автомобільним транспортом на території України та за її межами, а замовник в свою чергу зобов'язується оплатити надані послуги.

Відповідно до п.1.2. Договору умови виконання конкретних перевезень, а також перелік операцій, що необхідні для здійснення перевезень, узгоджується сторонами в замовленнях (заявках). Замовлення (заявка) є невід'ємною частиною даного договору. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов даним договором, пріоритетними є умови, зазначені в замовленні (заявці).

Згідно п. 2.2.2 Договору експедитор зобов'язується організувати і забезпечити виконання послуг, обумовлених замовленням (заявкою).

Умовами п. 4.1. Договору сторони визначили, що розрахунки за цим договором здійснюються в гривнях у безготівковій формі на підставі отриманих замовником оригіналів рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта наданих послуг та податкової накладної напротязі 15 банківських днів з дати отримання замовником оригіналів вказаних документів, якщо в заявці не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

За фактом виконання перевезення сторони складають та підписують акт наданих послуг (п. 4.2. Договору).

Позивач в позовній заяві вказує, що за період з грудня 2014 по січень 2015, на підставі заявок відповідача, згідно актів надання послуг, ним надано послуги на загальну суму 251700,00грн.

23.02.2015 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №01Тр-15 про сплату заборгованості в сумі 251700,00грн. Згідно претензії позивач також просить повернути підписані акти надання послуг, які зазначені в претензії (а.с. 36-38, т.3).

23.03.2015 відповідач надав відповідь на претензію №01Тр-15 від 23.02.2015, у якій вказав, що всупереч п. 2.2.7. договору позивач не забезпечив схоронність прийнятого вантажу, що у відповідності до п. 3.7. договору передбачає відповідальність експедитора у межах відповідальності, що не перевищує відповідальність для перевізника. Також зазначено, що через халатність позивача відповідачу були завдані збитки на суму 319тис. грн., у зв'язку з втратою перевезеного вантажу. Питання щодо погашення заборгованості буде вирішено після врегулювання питання щодо неналежного виконання умов договору №412 від 03.11.2014 (а.с. 39, т. 3).

Також, позивач вказує, що відповідачу направлені оригінали всіх первинних документів за спірний період, перелік яких вказано в описі, які відповідачем отримані 12.03.2015 (а.с. 132, т.3). На підтвердження вказаного надав фіскальний чек та опис вкладення від 11.03.2015 (133-135, т.3).

Відповідач, заперечуючи проти позову, у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с. 139-147), зокрема вказує, що в матеріалах справи є разові-договори заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом без оригінала печатки відповідача, але з оригіналом печатки позивача, які відповідач не вважає належними доказами. У відповідача відсутні всі надані позивачем разові договори, крім копій. Вказує, що до копій разових договорів надано копії товарно-транспортних накладних, де частково відсутні дані про відповідача, частково не має печаток останнього. Вважає, що квадрат з написом в середині "Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ" на окремих товарно-транспортних накладних, не є печаткою останнього.

Згідно разових договорів, в яких вантажовідправником є ТОВ "Ренесанс Капітал Інвест", вантажоодержувач - відповідач, м.Житомир, вул. Щорса, 67, однак на ТТН, де замовник ТОВ "Ренесанс Капітал Інвест", вантажоодержувач - "Ренесанс Капітал Інвест", відсутня печатка відповідача. В разовому-договорі №47182 вантажовідправником є ТОВ "Ренесанс Капітал Інвест", вантажоодержувач - відповідач м.Житомир, вул. Щорса, 67, однак, згідно ТТН, замовник ТОВ "Ренесанс траст", вантажовідправник ТОВ "Демар Плюс", вантажоодержувач ТОВ "Ренесанс трас", на вказаних копіях ТТН відсутня печатка відповідача. В ТТН до разового-договору №47183 вантажовідправником є Торговий дім "Пальміра", вантажоодержувачем теж Торговий дім "Пальміра", відсутня печатка відповідача. В разовому-договорі №47370 вантажовідправником є ТОВ "Ренесанс траст", а, згідно ТТН, вантажоотримувачем є ПП "Солодкий світ".

Крім того вказує, що перевезення здійснювали фізичні особи, які не набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, тому підписані ними акти виконаних робіт з позивачем не вважає належними доказами по справі; оскільки на рахунках позивача тривалий час відсутній рух коштів, вказує на фіктивність цього підприємства.

В судовому засіданні представник відповідача наголосив, що позивачем не дотримано умов договору та втрачено вантаж, який перевозився позивачем згідно разового договору заявки №47463, що завдало відповідачу збитків на загальну суму 317000,00грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що невідповідність даних у товарно-транспортних накладних, на які вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, могли бути допущені в результаті помилки. При цьому звернув увагу, що пунктом розвантаження товару в цих ТТН зазначено адресу відповідача.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі транспортної експедиції № 412 від 03.11.2014.

Згідно ст. 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Нормами ч.1 ст.929 ЦК України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст.929 ЦК України).

Так, п. 2.1. Договору сторони визначили, що замовник зобов'язується завчасно (не менш ніж за 2 робочих дня до моменту завантаження) направляти експедиторові факсимільним зв'язком заявку на організацію транспортування вантажу, підписану уповноваженою особою.

Згідно п.2.2.1 Договору передбачено, що експедитор зобов'язується завчасно (не менш, ніж за добу до завантаження) письмово акцептувати заявку. З моменту письмового акцепту заявка вважається прийнятою до виконання, і відмова від її виконання однією із сторін служить підставою для пред'явлення штрафних санкцій.

За приписами ч.1 ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

З наявних в матеріалах справи разових договорів-заявок вбачається, що відповідач, згідно п. 2.1. Договору, направив позивачу заявки, які були прийнятті останнім до виконання шляхом підписання уповноваженою особою та проставлення печатки.

Крім того, твердження відповідача про неналежність разових договорів-заявок, як доказів, у зв'язку з ненаданням їх оригіналів, не приймаються судом до уваги, оскільки умовами п. 2.1. Договору передбачено надсилання позивачу заявки факсимільним зв'язком, без подальшого повернення оригіналів заявок, що унеможливлює отримання останнім їх оригіналів з мокрими печатками обох сторін.

Зважаючи на заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу, що у Договорі сторони погодили, що саме ТДВ "ЖЛ" є замовником послуг та за його дорученням ТОВ "Трансфер Груп" зобов'язується надати транспортні експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних транзитних та інших вантажів замовника автомобільним транспортом на території України та за її межами.

За вказаного, розглядаючи доводи відповідача щодо ТТН, в яких відсутні дані та печатка відповідача, господарський суд враховує, що хоча ТДВ "ЖЛ" не є ні вантажовідправником ні вантажоодержувачем згідно ТТН, здійснення перевезень за заявкою відповідача відповідає умовам укладеного договору та є закономірним, оскільки саме ТДВ "ЖЛ" за Договором є замовником послуг. До того ж, у ТТН, в яких відсутні дані про відповідача, у графі "пункт розвантаження" зазначено юридичну адресу ТДВ "ЖЛ".

Також, суд враховує, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 209-211, т. 4), ТДВ "ЖЛ" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстайл-ХХІ", юридична адреса якого: 01014, м.Київ, Печерський район, пров. Мічуріна буд. 3/2, ОСОБА_5 ОСОБА_4 на вказану адресу, згідно ТТН, доставлявся вантаж на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс капітал інвест". Водночас, згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс капітал інвест" - 01014, м.Київ, Печерський район, пров. Мічуріна буд. 3/2, ОСОБА_5, офіс 11; юридична адреса Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс траст" - 01014, м.Київ, Печерський район, пров. Мічуріна буд. 3/2, Літ А, офіс 21. Також, згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, власником істотної участі та бенефіціарним власником ТДВ "ЖЛ", ТОВ "Ренесанс капітал інвест", ТОВ "Ренесанс траст" є одна і та ж особа.

За вказаного та враховуючи, що саме відповідач подав заявки на перевезення визначеного у них товару, а також те, що у ТТН наявні всі необхідні відмітки про виконання замовлених послуг, у суду відсутні підстави приймати до уваги доводи ТДВ "ЖЛ" стосовно того, що зазначені у його запереченнях ТТН не є доказами про надання експедиційних послуг за Договором.

Слід зазначити, що листи деяких контрагентів ТДВ "ЖЛ" про відсутність інформації щодо здійснених перевезень ТОВ "Трансфер груп" та про відсутність відносин з ним, не спростовують факт наданих договірних послуг, оскільки договір транспортної експедиції № 412 від 03.11.2014, як неодноразово зазначалося, укладено саме між Товариством з додатковою відповідальністю "ЖЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансфер груп".

Водночас, доводи відповідача про те, що не підписані ним ТТН, постачальником у якій є Торговий дім "Пальміра", не можуть свідчити про надання позивачем договірних послуг, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в надісланих на запит суду Торговим домом "Пальміра" первинних документах, зокрема накладних від 19.12.2014 та 09.01.2015, міститься прямокутний штамп ТДВ "ЖЛ". Крім того, до вказаних накладних видані довіреності від 19.12.2014 та від 09.01.2015, оформлені у встановленому порядку. Тобто, непідписання відповідачем товарно-транспортних накладних не свідчить про невиконання умов Договору позивачем (а.с. 107-115, т. 4).

До того ж суд приймає до уваги, що згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Допущені при складанні товарно-транспортних накладних недоліки чи помилки, не впливають на результат вирішення спору, оскільки згідно встановлених судом обставин не спростовують належність цього доказу.

При цьому суд враховує, що згідно пояснень, наданих представниками сторін в процесі розгляду справи, інших договірних правовідносин між сторонами не існувало.

Щодо доводів відповідача про втрату вантажу, господарський суд враховує, що вказані обставини не стосуються спірних відносин та не звільняють відповідача від обов'язку здійснення розрахунків, згідно п. 4.1. Договору. Так, разовий договір-заявка №47463 від 14.01.2015, на який зсилається відповідач, обґрунтовуючи втрату вантажу, не входить до предмету дослідження у даній справі та не може впливати на результат вирішення даного спору. Також необхідно врахувати, що обставини втрати вантажу підлягають доведенню у встановленому законом порядку.

Заперечення відповідача про те, що перевезення здійснювали фізичні особи, які не набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та про відсутність руху коштів на рахунках позивача, суд не розцінює як такі, що впливають на результат вирішення спору, оскільки вони стосуються внутрішніх організаційно - господарських питань діяльності ТОВ "Трансфер груп".

Натомість, господарський суд враховує, що всі первинні документи, які є підставою для проведення розрахунків згідно п. 4.1. Договору, направлені позивачем на адресу відповідача, згідно вказаного в описі вкладення переліку, доказом чого є фіскальний чек та опис вкладення від 11.03.2015 (133-135, т.3). Отримані вказані документи відповідачем 12.03.2015 (а.с. 132, т.3).

При цьому, сам факт неповернення відповідачем підписаних актів наданих послуг не свідчить про ненадання позивачем договірних послуг. До того ж, відповідачем будь-яких заперечень після отримання поштового відправлення, до звернення позивача з позовом до суду, на адресу позивача не направлено. Не містять матеріали справи також доказів застосування сторонами штрафних санкцій, передбачених п. 2.2.1 Договору, за відмову від виконання заявок.

Крім того, належними доказами підтвердження суми заборгованості за Договором, в сукупності з іншими документами, є податкові накладні, в яких міститься зсилання на вищевказаний Договір.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України N1379 від 01.11.2011 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин), є звітними розрахунковими податковими документами.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п.8 наказу Міністерства фінансів України від 22.09.2014 №957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 жовтня 2014 за №1235/26012 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної", податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу отримувача (покупця) цих товарів/послуг. У разі відмови постачальника (продавця) товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувач (покупець) таких товарів/послуг має право в порядку, передбаченому пунктом 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника (продавця).

Так, Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області до матеріалів справи надано роздруківки податкових декларацій з ПДВ з додатками Д.5 (розшифровки в розрізі контрагентів) за грудень 2014 - січень 2015, поданих ТДВ "ЖЛ" в електронному вигляді, з яких вбачається вчасне надання відповідачем до податкових органів звітності в сумі 218300,00грн., що неможливо здійснити без отримання цінностей/послуг від контрагента та податкових накладних по вказаних господарських операціях.

Наведене є беззаперечним доказом отримання відповідачем послуг за Договором, а відображення вказаної заборгованості, як податкового кредиту, свідчить про визнання наявності боргу перед позивачем, та, відповідно, і про узгодження вартості наданих послуг.

При цьому, хоча відповідачем і задекларовано за спірний період 218300,00грн., останнє не свідчить про ненадання позивачем послуг на загальну суму 251700,00грн., яка підтверджена первинними документами.

Водночас суд вважає за доцільне звернути увагу, що у відповіді на претензію №01Тр-15 від 23.02.2015 відповідач підтверджує укладення між сторонами спірного Договору і не заперечує існування заборгованості за цим Договором у розмірі 251700,00грн., вказуючи, що питання погашення заборгованості буде вирішено після врегулювання питання щодо неналежного виконання умов договору №412 від 03.11.2014 (а.с. 39, т. 3).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ч. 1 ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Умовами п. 4.1. Договору сторони визначили, що розрахунки за цим договором здійснюються в гривнях у безготівковій формі на підставі отриманих замовником оригіналів рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта наданих послуг та податкової накладної напротязі 15 банківських днів з дати отримання замовником оригіналів вказаних документів, якщо в заявці не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Поштовим повідомленням підтверджується отримання відповідачем первинних документів 12.03.2015 (а.с. 132, т.3). Однак, доказів виконання договірних зобов'язань у встановлений строк, відповідачем не надано.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Оскільки відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг, ні у встановлений строк, ні станом на час розгляду справи, не виконав, вимога позивача про стягнення 251700,00грн. боргу є обґрунтованою.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими у справі доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 32 ГПК доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Відповідач доказів на спростування обґрунтованості позовних вимог суду не надав. При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягає задоволенню на суму 251700,00грн.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Щорса, буд. 67, ід код 37546647)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер груп" (22400, Вінницька обл., Калинівський р-н., м. Калинівка, вул. Орджонікідзе, буд. 9, ід. код 38628238)

- 251700,00грн. заборгованості;

- 5034,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.09.15

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - до осправи;

2 - відповідачу (згідно заяви: видати наручно)