Постанова

від 28.05.2012 по справі 61/1

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ-33, вул. Жилянська, 58-б т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2012р. № 61/1

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г. (доповідач по справі),

суддів: Гаврилюка О.М.,

ОСОБА_1,

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 28.05.2012 року

розглянувши апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року (повний текст підписано 24.02.2012 року)

у справі № 61/1 (суддя Івченко А.М.)

за позовом Євпаторійської міської ради

до публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року у справі № 61/1 відмовлено в позові Євпаторійської міської ради до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Євпаторійська міська рада звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року у справі №61/1 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах позивач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 30.03.2012 року апеляційним господарським судом було поновлено строк на подання апеляційної скарги, зазначену вище апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги Євпаторійської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року у справі № 61/1 відмовити, рішення залишити без змін.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі і просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні, надав свої пояснення і заперечив проти доводів, які викладені позивачем в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради без задоволення.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року у справі №5002-21/5941-2010 визнано укладеним договір оренди земельної ділянки № 3 від 10.03.2010 року загальною площею 0,2621 га, що розташована за адресою: м. Євпаторія, Роздольненське шосе, 4 для обслуговування автозаправної станції між Євпаторійською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» з протоколом розбіжностей відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», який є невід’ємною частиною договору.

У відповідності до умов договору (п.1), орендодавець на підставі рішення Євпаторійської міської ради від 29.01.2010 року №5-57/194 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована Євпаторійською міською радою за кадастровим № 0110900000:01:074:0016, за адресою: Україна, ОСОБА_1 Республіка Крим, місто Євпаторія, шосе Роздольненське, будинок 4.

Відповідно до протоколу розбіжностей до п. 8 договору (в редакції Євпаторійської міської ради, орендодавця), орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 22.02.2008 року №5-29/4. Орендна плата справляється виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: шість тисяч чотириста двадцять гривень 47 копійок. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. А у відповідності до п. 8 договору (в редакції ВАТ «Укрнафта» (орендаря) орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі, що складає 77 945,64 грн. (сімдесят сім тисяч сорок п’ять гривень 64 копійки) на рік (6 420,47 грн. у місяць).

Відповідно до протоколу розбіжностей до п. 11 договору (в редакції Євпаторійської міської ради, орендодавця), розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни на законодавчому річні граничних розмірів орендної плати; зміну розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів у тому числі в наслідок інфляції. А у відповідності до п. 11 договору (в редакції ВАТ «Укрнафта» (орендаря) розмір орендної плати переглядається не частіше ніж 1 раз на три роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану земельної ділянки.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач листом № 199/03-11 від 18.03.2011 року направив на адресу позивача для підписання та подальшої реєстрації договір оренди земельної ділянки від 10.03.2010 року, редакція якого визначена постановою Севастопольського апеляційного господарського суду 02.03.2011 у справі №5002-21/5941-2010.

У відповідь на зазначений лист позивач надав відповідь №1828/02-25 від 29.03.2011 року з відмовою від підписання зазначеного договору, у зв’язку з закінченням строку дії довіреності секретаря ради.

14.05.2010 року Євпаторійською міською радою прийнято рішення №5-60/14 «Про внесення змін у рішення міської ради №5-29/4 від 22.02.2008 року «Про внесення змін у рішення міської ради № 5-8/21 від 24.11.2006 року, № 4-28/8 від 03.03.2005 року та про визнання таким, що втратило силу рішення міської ради №5-16/75 від 27.04.2007 року», та доповнено його пунктом 3 наступного змісту: «... При розрахунку орендної плати за земельні ділянки, передані в оренду для розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування АЗС, супермаркетів, а також переданих землекористувачам, які здають в оренду приміщення для організації супермаркетів, застосовувати ставки у розмірі земельного податку, визначеного відповідно до Закону України «Про плату за землю», з врахуванням наступних коефіцієнтів: зокрема, для земельних ділянок, переданих для організації (розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування) супермаркетів, а також переданих землекористувачам, які здають в оренду приміщення для організації (розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування) супермаркетів - 10% від нормативної грошової оцінки, незалежно від місць розташування земельних ділянок.

Рішенням ІІІ сесії Євпаторійської міської ради шостого скликання № 6-3/37 від 29.12.2010 року «Про затвердження грошової оцінки земель», яке прийнято у відповідності до розділу ХІІІ Податкового кодексу України, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Євпаторія, введено в дію з 01.01.2011 року грошову оцінку земель м. Євпаторія, додаток до рішення міської ради від 22.02.2008 року № 5/29-4 викладено в новій редакції згідно додатку № 2 до даного рішення, відповідно до якого були затверджені коефіцієнти збільшення земельного податку, які застосовуються при розрахунку орендної плати за землю в м. Євпаторії.

Зазначене вище рішення було опубліковане 06.01.2011 року в газеті «Євпаторійська здравниця».

19.10.2011 року позивач у відповідності до статті 188 ГК України направив на адресу відповідача пропозицію №01-13/1347 про внесення змін в пункт 8 договору оренди земельної ділянки у зв’язку із затвердженням рішенням Євпаторійської міської ради від 29.12.2010 року №6-3/37 нової грошової оцінки земель м. Євпаторії, внаслідок чого змінився розмір земельного податку, який є базою для розрахунку орендної плати за землю. Разом з пропозицією відповідачу направлено договір про внесення змін до договору та додаток до договору (розрахунок орендної плати за землю).

Відповідач листом № 659/11-11 від 11.11.2011 року надав відповідь про недоцільність підписання договору про внесення змін у зв’язку з тим, що державна реєстрація даного договору не здійснена.

У грудні 2011 року Євпаторійська міська рада звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №3 від 10.03.2010 року, розташованої за адресою: м. Євпаторія, Роздольненське шосе, 4, площею 2 621 кв.м., що визнаний укладеним між Євпаторійською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» згідно з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року по справі №5002-21/5941-2010, виклавши пункт 8 договору в наступній редакції: «Орендна плата визначається відповідно до рішень міської ради від 14.05.2010 року №5-60/14 та від 29.12.2010 року №6-3/37. Орендна плата справляється виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: дев’ятнадцять тисяч вісімдесят дві гривні 32 копійки. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».

При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у позові, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №3 від 10.03.2010 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки договір оренди земельної ділянки не був зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому суд першої інстанції дійшов висновку, що такий договір не може створювати будь-яких юридичних наслідків для сторін.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Євпаторійської міської ради про внесення змін до договору оренди землі від 10.03.2010 року, шляхом викладення пункту 8 договору в наступній редакції: «Орендна плата визначається відповідно до рішень міської ради від 14.05.2010 року №5-60/14 та від 29.12.2010 року №6-3/37. Орендна плата справляється виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: дев’ятнадцять тисяч вісімдесят дві гривні 32 копійки. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року №309-VI було внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим Законом. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

У зв’язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 року (від 02.12.2010 року за №2755-VI), Закон України «Про плату за землю» втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно зі ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, передбачений Податковим кодексом України, що діє на час вирішення спору, повністю відповідає мінімальному розміру річної орендної плати, який передбачала ст. 21 Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяв до 01.01.2011 року.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за землю визначена у ч.1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, і оскільки укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 06.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008; від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10, від 04.07.2011 року по справі № 41/81пд, у п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Крім того, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що рішення Євпаторійської міської ради від 29.12.2010 року №6-3/37 було опубліковано в офіційному друкованому органі Євпаторійської міської ради газеті «Євпаторійська здравниця» 05.01.2011 року, а відтак з вказаної дати набрало чинності та в силу ч. 1 ст. 144 Конституції України, ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов’язковим для виконання всіма розташованими на території м. Євпаторії органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на її території. Додатки №1 та №2 є невід’ємною частиною вказаного рішення. Рішення Євпаторійської міської ради від 29.12.2010 року №6-3/37 є чинним, доказів його оскарження у встановленому законом порядку відповідачем не надано.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Євпаторія, шосе Роздольненське, будинок 4, що орендує відповідач, підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Пунктом 2 рішення Євпаторійської міської ради від 29.12.2010 року №6-3/37 визначено, що грошова оцінка земель м. Євпаторії вводиться в дію з 01.01.2011 року.

З огляду на зазначене, судова колегія приймає до уваги доводи скаржника про підтвердження позивачем розміру зазначеної у тексті додаткової угоди до договору оренди нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору оренди земельної ділянки від 10.03.2010 року (п. 12 договору) земельну ділянку, розташовану за адресою м. Євпаторія, шосе Роздольненське, будинок 4 було передано відповідачу в оренду для обслуговування автозаправної станції, а тому не заслуговують на увагу доводи відповідача про відсутність доказів застосування коефіцієнту збільшення орендної плати - 10, який, згідно рішення Євпаторійської міської ради від 14.05.2010 року №5-60/14, застосовується для земельних ділянок, переданих для організації (розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування) супермаркетів, а також переданих землекористувачам, які здають в оренду приміщення для організації (розміщення, будівництва, реконструкції, обслуговування) супермаркетів.

21.06.2010 року вказане вище рішення від 14.05.2010 року №5-60/14 було опубліковане в засобах масової інформації, а саме, у офіційному друкарському органі Євпаторійської міської ради газеті «Євпаторійська здравниця» від 21.06.2012 року №133.

На переконання судової колегії, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову в позові дійшов помилкового висновку про те, що оскільки договір оренди земельної ділянки не був зареєстрований у встановленому законом порядку, то такий договір не може створювати будь-яких юридичних наслідків для сторін, враховуючи наступне.

Згідно приписів статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладання. Положення Цивільного кодексу України іноді прямо не передбачають вимоги щодо державної реєстрації, а отже прямо не визначають момент укладення того чи іншого договору моментом його державної реєстрації, відсилаючи, разом з цим, до спеціальних (галузевих) норм законодавства.

Так, параграфом 1 Глави 58 Цивільного кодексу України (загальні положення про найм (оренду), що формує загальні положення про найм (оренду) та параграфом 3 Глави 58 ЦК України (найм (оренди) земельної ділянки), що формує спеціальні положення з найму (оренди) земельної ділянки, не визначено вимог щодо державної реєстрації земельної ділянки. Частина 2 статті 792 ЦК України обмежилася лише бланкетною нормою, яка у питанні регулювання відносин щодо найму (оренди) земельної ділянки, відсилає до закону. Частина 2 ст. 126 ЗК України визначає, що договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Статтею 20 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року (з наступними змінами і доповненнями) не унормовано, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Відповідно до статті 18 названого Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки регламентується Порядком державної реєстрації договорів оренди землі (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 року №2073), постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» та постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 року №749 «Про затвердження Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці». Відповідно до Порядку державної реєстрації договорів оренди землі датою реєстрації договору оренди є дата запису факту державної реєстрації у Книзі записів державної реєстрації договір оренди, що має вестися державним органом земельних ресурсів.

Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки не визначає моменту укладення договору оренди, який можна вважати укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов (ч. 1 ст. 638 ЦК України), а положеннями статті 20 Закону України «Про оренду землі» передбачається, що вже укладений договір підлягає державній реєстрації, як офіційним визнанням і підтвердженням не факту укладення договору, а факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Поняття «набрання чинності» договору оренди, що застосоване у статті 18 Закону України «Про оренду землі» констатує, що чинність набирає договір який на момент набрання чинності вже є укладеним. Розмежування у часі виникнення моменту укладення договору та моменту набрання ним чинності є розмежуванням у часі двох правових наслідків: першого - це набуття договором, як фактом юридичного значення та другого - набуття юридичного значення зобов’язанням, а відповідно суб’єктивними цивільними правами та обов’язками, що ним породжені. Момент укладення договору та набрання ним чинності розмежовані у часі, проте і момент укладення договору і момент набрання ним чинності має, кожен окремо, своє власне юридичне значення.

Таким чином, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки породжує момент набрання названим договором чинності, а не момент його укладення. На момент набрання договором оренди земельної ділянки чинності названий договір вже є укладеним, а факт його укладення має самостійне юридичне значення, що не може бути ототожненим із юридичним значенням набрання договором такого значення.

За таких обставин, судова колегія вважає за можливе дійти висновку про визнання спірного договору укладеним з моменту набрання рішенням суду законної сили, а саме постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 року у справі №5002-21/5941-2010.

Така ж правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2011 року у справі №24/25пд/2011.

З огляду за вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог та наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору чинного законодавства, обов’язкового для позивача і відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем - Євпаторійською міською радою надано докази та належним чином доведено правомірність вимог апеляційної скарги про скасування рішення місцевого господарського суду від 20.02.2012 року та позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №3 від 10.03.2010 року.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року прийнято після неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга Євпаторійської міської ради підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського міста Києва від 20.02.2012 року у справі № 61/1 слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Євпаторійської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року у справі № 61/1 задовольнити.

2. Рішення господарського міста Києва від 20.02.2012 року у справі № 61/1 скасувати і прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.

3. Внести зміни в договір оренди земельної ділянки № 3 від 10.03.2010 року, розташованої за адресою: м. Євпаторія, Роздольненське шосе, 4, площею 2621 кв.м., що визнаний укладеним між Євпаторійською міською радою та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» згідно з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2001 року по справі № 5002-21/5941-2010, виклавши пункт 8 договору в наступній редакції:

«Орендна плата визначається відповідно до рішень міської ради від 14.05.2010 року №5-60/14 та від 29.12.2010 року № 6-3/37. Оренда плата справляється виключно у грошовій формі. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: 19 082 (дев’ятнадцять тисяч вісімдесят дві) гривні 32 копійки. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством».

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» (м. Київ, Несторівський пров. 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Євпаторійської міської (м. Євпаторія, пр. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 35236652) ради 941,00 грн. судового збору за розгляд справи в місцевому господарському суді, 536,00 грн. судового збору за розгляд справи в апеляційному господарському суді.

6. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 61/1 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Гаврилюк О.М.

ОСОБА_1