Ухвала

від 22.09.2015 по справі 826/4366/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4366/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холод-Інжиніринг» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холод-Інжиніринг» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ТОВ «Холод-Інжиніринг», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у лютому 2015 року працівником ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, згідно норм п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України та на підставі наказу № 231 від 03 лютого 2015 року, направлення на перевірку від 03 лютого 2015 року та постанови слідчого СФ ФР Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління ДФС у Луганській області, лейтенанта податкової міліції Кіркіна О.С. від 30 травня 2014 року по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014130110000034 від 21 березня 2014 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Холод-Інжиніринг» з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «СК «Вардат Сервіс» (ідентифікаційний код 38088338) за період з 01 січня 2013 року по 01 березня 2014 року, за результатами якої складений акт № 6/26-57-22-04-10/38271731 від 14 лютого 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. п. 139.1.1 і п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України внаслідок чого позивачем завищено показники валових витрат за 2013 рік на суму 35 492, 00 грн. та показники податкового кредиту за місяць лютий 2013 року на суму 7 098, 00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 27 лютого 2015 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- № 0000752204, яким визначило ТОВ «Холод-Інжиніринг» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 8 428, 75 грн., в т.ч. 6 743, 00 грн. за основним платежем, 1 685,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0000762204, яким визначило ТОВ «Холод-Інжиніринг» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8 872, 50 грн., в т.ч. 7 098, 00 грн. за основним платежем, 1 774, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06 грудня 2012 року між ТОВ «Холод-Інжиніринг» (Замовник) та ТОВ «СК «Вардат Сервіс» (Виконавець), в особі директора ОСОБА_4 був укладений письмовий договір підряду № 1206/3 за умовами цього Договору Виконавець зобов'язується за дорученням Замовника виконати на власний ризик монтаж та пусконалогодження обладнання на об'єкті: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 151-Р, а Замовник, в свою чергу, - прийняти цю роботу та оплатити її. Предметом робіт за цим Договором визначені монтаж і пусконалогодження обладнання на об'єкті: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 151-Р, - без зазначення найменування, моделі та ознак такого обладнання.

Роботи виконуються з матеріалів та інструментів Замовника.

Загальна вартість робіт визначається згідно пред'явленого Виконавцем рахунку на оплату. Строк виконання робіт 2 місяці. Здавання-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом укладення акта наданих послуг.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується рахунком на оплату № 1206/3 від 06 грудня 2012 року; актом надання послуг № 0204/3 від 04 лютого 2013 року на суму 42 590, 24 грн. (з ПДВ), місце складання документу м. Луганськ, та зі змісту якого не вбачаються відомості про найменування, тип, модель обладнання, що було об'єктом підрядних робіт); податкової накладної № 50 від 04 лютого 2013 року на суму 42 590, 24 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 098, 37 грн.), підписаної ОСОБА_4 та скріплених печаткою ТОВ «СК «Вардат Сервіс»; платіжним дорученням № 121 від 15 березня 2013 року щодо перерахування позивачем на користь ТОВ «СК «Вардат Сервіс» за послуги згідно виставленого рахунку № 1206/3 від 06 грудня 2012 року коштів в сумі 4 259, 02 грн. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно постанови слідчого СФ ФР Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління ДФС у Луганській області, лейтенанта податкової міліції Кіркіна О.С. від 30 травня 2014 року по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014130110000034 від 21 березня 2014 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, поясненнях ОСОБА_4 від 20 березня 2014 року (який значиться директором ТОВ «СК «Вардат Сервіс») і протоколі допиту ОСОБА_5 від 27 березня 2014 року (яка значиться засновником названого товариства) встановлено, що зазначені особи не мають відношення до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, укладення та підписання договорів (первинних документів) від імені товариства, підписання та подання податкової звітності.

Отже, на думку колегії суддів, спірний контрагент не здійснював господарської діяльності, оскільки директор та засновник цього контрагента є тільки номінальними, а, отже, податкові накладні та інші первинні документи, якими підтверджується товарність господарських операцій не можуть бути належними доказами реальності вчинення господарських договорів.

Вказана позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-42l, в якій встановлено, якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності таких товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності.

Враховуючи, що документи, укладені між позивачем та спірним контрагентом підписані особою, яка не має відношення до діяльності даного підприємства, а, отже, ці документи колегія суддів не бере до уваги як належний та допустимий доказ по справі на підтвердження дійсності укладених правочинів.

Крім того, відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту та відповідати господарській меті підприємства.

Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не надано первинні та розрахункові документи, які б в дійсності підтверджували факти виконання ТОВ «СК «Вардат Сервіс» підрядних робіт на об'єкті за дорученням та на користь ТОВ «Холод-Інжиніринг» за договором № 1206/3 від 06 грудня 2012 року .

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно до ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Холод-Інжиніринг» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 липня 2015 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 22 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.