Постанова

від 23.09.2015 по справі 902/1661/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" вересня 2015 р. Справа №902/1661/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідачів: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк"

на рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2015р.

у справі №902/1661/14 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк", м.Одеса

до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Калинівка Вінницької області

Дочірнього підприємства Торговий дім "Вінніфрут" Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", м.Калинівка Вінницької області

про стягнення 4 830484,44грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.03.2015р. у справі №902/1661/14 відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" до Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" та Дочірнього підприємства Торговий дім "Вінніфрут" Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про стягнення 4 830484,44грн.

27.04.2015р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" на вказане рішення, у якій останній просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. у справі №902/1661/14 апеляційну скаргу повернуто Публічному акціонерному товариству "Фінростбанк" без розгляду (п.3 ч.1 ст.97 ГПК України).

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2015р. у справі №902/1661/14 ухвалу Ріненського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. у даній справі скасовано. Справу №902/1661/14 передано до Ріненського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" на рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2015р. у справі №902/1661/14 до провадження.

Ухвалою Ріненського апеляційного господарського суду від 24.07.2015р. у даній справі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" прийнято до провадження.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- у даному випадку переривання перебігу позовної давності мало місце двічі, а саме 29.12.2010р., враховуючи винесення 28.12.2010 року господарським судом Вінницької області ухвали про припинення провадження у справі №14/188-09 за позовом ПАТ "Фінростбанк" до відповідачів про стягнення заборгованості за договором №ф04-08/2 від 30.04.2008 року та 19.03.2013р., враховуючи винесення 18.03.2013 року господарським судом Вінницької області ухвали про припинення провадження у справі №13/81/2011/5003 за позовом ТзОВ "Фінансова компанія "Факторинг-Груп" до відповідачів про стягнення заборгованості за договором №ф04-08/2 від 30.04.2008 року, а тому звернення позивача з позовом у даній справі 24.11.2014р. відбулося у межах позовної давності;

- у позовній заяві, яка подана у даній справі, зазначалося, що позов подано в рамках ліквідаційної процедури АТ «ФІНРОСТБАНК», у результаті якої, на підставі постанов Правління НБУ від 16.10.2014р. №660 та від 15.07.2014р. №409, запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 16.07.2014р. по 16.10.2014р, а тому, на думку скаржника, наведені обставини підтверджують поважність пропуску АТ «ФІНРОСТБАНК» позовної давності, перебіг якої встановлено судом з 20.11.2009р. по 20.11.2012р., відповідно, порушене право АТ «ФІНРОСТБАНК» підлягає захисту.

Представник відповідачів у письмовому відзиві від 07.09.2015р. на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони повноважних представників у судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, яким ухвала суду від 15.09.2015р. про відкладення розгляду справи на 23.09.2015р., 16год. 00хв. надіслана у встановленому порядку, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, колегія суддів розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 30.04.2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінростбанк" (фактор) та Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" (клієнт) укладено генеральний договір №ф04-08/2 про факторингове обслуговування з регресом, згідно з п.2.1. якого клієнт відступає, а фактор здійснює придбання, відповідно до умов цього договору, права наявних грошових вимог, які належать клієнту на підставі документів, підтверджуючих такі права до дебіторів, а також право майбутніх грошових вимог, які виникнуть у майбутньому.

Відповідно до п.2.2. договору для здійснення факторингового обслуговування сторони підписують перелік дебіторів, права вимог по яким передаються з правом регресних вимог до клієнта (додаток №1 до договору) у відповідності до умов цього договору. Загальний ліміт на клієнта по факторингу, розмір лімітів на дебіторів та розмір авансу, що виплачується фактором, вказуються в переліку дебіторів, визначаються фактором самостійно та узгоджуються з клієнтом.

Згідно з п.2.3. договору грошова вимога до дебітора вважається придбаною фактором у клієнта з моменту підписання сторонами реєстру переданих документів по угоді.

Всі інші права вимог клієнта до дебіторів, що випливають із контракту з ними (права вигодонабувача за договорами страхування, права на забезпечення, що передане дебітором по таким контрактам тощо) переходять (у разі їх наявності та можливості їх відступлення) до фактора з відступленими грошовими вимогами (п. 2.4).

Фактор зобов'язується: не пізніше наступного банківського дня з моменту підписання реєстру переданих документів по угоді, перераховує аванс у розмірі, передбаченому в реєстрі переданих документів по Угоді, на поточний рахунок клієнта № 26004033000076 в ТОВ "Фінростбанк", МФО 328599 (п.3.1.5. договору).

У п.п.3.2.6, 3.2.7, 3.2.8. договору сторони узгодили, що клієнт зобов'язується: не пізніше наступного банківського дня після одержання підписаного екземпляру реєстру переданих документів, письмово повідомити дебітора про відступлення права вимоги боргу фактору (додаток №4 до договору) та надати фактору оригінал повідомлення з відміткою дебітора про отримання, або квитанцію у випадку відправлення повідомлення поштою рекомендованим листом з повідомленням; у випадку виникнення простроченої заборгованості по факторингу в результаті несвоєчасної оплати дебітором поставок за угодою, права вимоги грошових коштів за якою відступлені фактору, на протязі двох банківських днів з моменту винесення на прострочку фактором заборгованості, перерахувати кошти в розмірі, строки та на рахунок, зазначені в цьому повідомленні; своєчасно здійснювати фактору плату за фінансування та комісію за надання фактором послуг по управлінню дебіторською заборгованістю у розмірах та строки, зазначені в додатковій угоді про тарифи та порядок розрахунку плати за факторингове обслуговування (додаток №5 до договору), а також штрафних санкцій, передбачених п.5.4 даного договору.

Відповідно до умов п. 6.2.1. договору клієнт несе солідарну відповідальність перед фактором за виконання дебітором зобов'язань, передбачених контрактом і кожною конкретною угодою по дебіторах, які зазначені в переліку дебіторів. Моментом, з якого клієнт несе солідарну відповідальність перед фактором (стає поручителем) у відношенні виконання зобов'язань конкретним дебітором по конкретній угоді, є момент підписання сторонами реєстру переданих документів по угоді і, відповідно, переходу до фактора права вимоги коштів від дебітора по конкретній угоді.

Положення договору, що стосуються відступлення клієнтом на користь фактора права вимоги коштів від конкретного дебітора, так само як і оплати фактором авансу клієнту, набирають сили з моменту підписання сторонами відповідного реєстру переданих документів по угоді. Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 29 квітня 2009р. Договір може бути припинений за згодою сторін (п.9.1. договору).

Пунктом 9.2. договору передбачено, що останній припиняє свою дію у випадках, передбачених п.п. 3.3.4, 3.3.6, 3.4.3 даного договору, тільки після того, як сторони зроблять усі розрахунки по раніше відступлених вимогах по угодах.

В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінростбанк" та Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" у період з 26.12.2008 року по 20.02.2009 року були укладенні додаткові угоди №3/163 - №3/192 до вказаного вище генерального договору про факторингове обслуговування.

Додатковою угодою №3/192 від 20.02.2009р. до договору №04-08/2 від 30.04.2008р. сторони встановили строк повної оплати до 04.04.2009р. та визначили додатковий термін до 16.04.2009 року.

У вказаних додаткових угодах сторони відобразили реєстри переданих документів по угоді.

Наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами підтверджується факт здійснення ДП Торговий дім "Вінніфрут" перерахування Відкритому акціонерному товариству "Вінніфрут" у період з 26.12.2008р. по 20.02.2009р. грошових коштів у сумі 5 024 002,42грн., де зазначено призначенням платежу: надання авансу по додаткових угодах до генерального договору про факторингове обслуговування №ф04-08/2 від 30.04.2008 року.

У вказаних меморіальних ордерах банком платника та банком отримувача зазначено: АТ "Фінростбанк".

Разом з тим, відповідно до меморіального ордеру №3203_137 від 27.02.2009 року ДП "Торговий дім "Вінніфрут" перераховано ВАТ "Вінніфрут" грошові кошти у сумі 439 394,03грн. із призначенням платежу: перенесення заборгованості згідно договору №ф04-08/2 від 30.04.2008 року.

30.11.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг-Груп" (фактор/новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк" (клієнт/первісний кредитор) укладено договір факторингу, згідно з п.1.1. якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права грошової вимоги, належні первісному кредитору на підставі договора/ів, що зазначені у п.1.2 цього договору (основний договір), укладені між первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством "Вінніфрут" і Дочірнім підприємством "Торговий дім "Вінніфрут" Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" (боржники) та зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження первісного кредитора за плату відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.1.2 даного договору первісний кредитор відступає новому кредитору свої права грошової вимоги до боржників за договором, строк сплати за яким настав і права за забезпеченням, а саме за: Генеральним договором про факторингове обслуговування з регресом №Ф04-08/2 від 30.04.2008 року, укладеного АТ "Фінростбанк", що є правонаступником ТОВ "Фінростбанк" та ВАТ "Вінніфрут" (код ЄДРПОУ 30807701) з усіма укладеними додатковими угодами вказаними сторонами, а саме за порядковими номерами №3/163 - №3/192 у період з 26.12.2008 року по 20.02.2009 року.

У п.1.3. даного договору сторони встановили, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором новий кредитор сплачує первісному кредитору 4 830 484,44 грн. з вирахуванням на свою користь плати у розмірі 10 % від вказаної суми. Зазначена сума, сплачується новим кредитором первісному кредитору у порядку передбаченому п.3.1.3 цього договору, проте остаточно сума має бути погашена не пізніше 01 листопада 2011 року..

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п. 6.1 даного договору).

Відповідно до п.6.2. даного договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього договору та закінчується повним виконанням своїх зобов'язань за договором сторонами у терміни, що передбачені цим договором.

08.12.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг-Груп" та Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк" складено акт приймання-передачі документів до договору факторингу від 30.11.2010 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін, підписи яких скріплені відтисками печаток останніх.

01.11.2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг-Груп" та Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк" укладено додаткову угоду №5 до договору факторингу від 30.11.2010 року, згідно з п.1 якої сторони домовились припинити дію договору факторингу від 30 листопада 2010 року зі змінами, внесеними до нього, шляхом розірвання.

Відповідно до п.2 даної додаткової угоди наслідками припинення дії договору сторони визнають: повернення фактором клієнту отриманих за договором прав грошової вимоги у повному обсязі (п.2.1.); звільнення фактора від обов'язків проводити розрахунок за придбані раніше права грошової вимоги, що обумовлено п.1.3 договору (п.2.2.); фактор зобов'язується у строк протягом 5 робочих повернути клієнту всі документи, що підтверджують права вимоги, які були відступлені фактору на підставі договору та направити боржникам рекомендованим листом повідомлення про зворотне відступлення права вимоги (п.2.3). Права вимоги повертаються клієнту у дату укладення додаткової угоди (п.3). Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та скріплення печатками сторін (п.5).

Судом встановлено, 19.11.2009р. позивач у даній справі звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом до відповідачів у даній справі про стягнення заборгованості за договором №04-08/2 від 30.04.2008р. у сумі 5988209,26грн.

Проте, ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.12.2010 року у справі №14/188-09 було припинено провадження у вказаній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк" до Дочірнього підприємства Торговий Дім "Вінніфрут" та Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про стягнення 5988209,26 грн. заборгованості за договором №ф04-08/2 від 30.04.2008 року. Вказана ухвала мотивована тим, що через канцелярію господарського суду було подано клопотання №б/н від 14.12.2010 року про припинення провадження у справі, де зазначено, що між АТ "Фінростбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг-груп" було укладено договір факторингу від 30.11.2010 року. Відповідно до умов вказаного договору права грошової вимоги, які виникли за Генеральним договором про факторингове обслуговування з регресом №Ф04-08/2 від 30.04.2008 року, були відступлені ТОВ "Фінансова компанія "Факторинг-груп". За наслідками укладення договору факторингу від 30.11.2010 року та передачі АТ "Фінростбанк" новому кредитору - ТОВ "Фінансова компанія "Факторинг-груп" права грошової вимоги до ВАТ "Вінніфрут" та ДП "Торговий Дім "Вінніфрут", на час розгляду справи відсутній предмет спору між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі №14/188-09, на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Крім того, у матералах справи наявна ухвала господарського суду Вінницької області від 18.03.2013 року якою припинено провадження у справі №13/81/2011/5003 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг-Груп" (позов подано 29.04.2011р., згідно бази даних Діловодства спеціалізованого суду) до Дочірнього підприємства "Торговий Дім "Вінніфрут" та Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" про стягнення 9 648 648,06 грн. за договором факторингу від 30.11.2010 року, у зв`язку з відмовою позивача від позову.

За наведених обставин, ПАТ "Фінростбанк" посилаючись, зокрема, на ст.350 ГК України, ст.ст.543, 1077 та ч.3 ст.1081 ЦК України, звернулося з позовом до суду про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" Дочірнього підприємства Торговий дім "Вінніфрут" Відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" заборгованості у розмірі 4 830 484, 44грн. за генеральним договором №ф04-08/2 від 30.04.2008р. про факторингове обслуговування з регресом.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 26.03.2015р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України. господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі укладеного ними генерального договору №ф04-08/2 від 30.04.2008р. про факторингове обслуговування з регресом.

Відповідно до ст.1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст.1081 Цивільного кодексу України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу. Клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Пунктом 6.2.1. генерального договору №ф04/08/2 від 30.04.2008р. передбачено, зокрема, що клієнт несе солідарну відповідальність перед фактором за виконання дебітором зобов'язань, передбачених Контрактом і кожною конкретною угодою по дебіторах, які зазначені в переліку дебіторів.

З викладеного слідує, предмет спору у даній справі - солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача коштів за генеральним договором №ф04/08/2 від 30.04.2008р. про факторингове обслуговування з регресом.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України, норми якої кореспондуються зі ст.173 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як зазначалося вище, на підставі укладеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг-Груп" та Публічним акціонерним товариством "Фінростбанк" додаткової угоди №5 до договору факторингу від 30.11.2010 року, згідно з умовами якої сторони домовились припинити дію договору факторингу від 30 листопада 2010 року зі змінами, внесеними до нього, шляхом його розірвання, право грошової вимоги до відповідачів у даній справі (ВАТ "Вінніфрут" та ДП "Торговий дім "Вінніфрут" ВАТ "Вінніфрут") за генеральним договором №ф04-08/2 від 30.04.2008 року про факторингове обслуговування з регресом перейшло (повернулося) до Публічного акціонерного товариства "Фінростбанк".

Судом встановлено, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту погашення відповідачами заборгованості перед позивачем за генеральним договором №ф04-08/2 від 30.04.2008р. про факторингове обслуговування з регресом.

Проте, у матеріалах справи містяться заяви відповідачів №б/н від 13.01.2015 року та б/н від 23.02.2015 року про застосування строків позовної давності у справі №902/1661/14.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч.1 ст.257 ЦК України).

Частиною 1 ст.261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У додатковій угоді №3/192 від 20.02.2009 року до договору №ф04-08/2 від 30.04.2008 року сторони встановили строк повної оплати - по 04.04.2009р. та додатковий термін - по 16.04.2009р., а тому, на підставі ст.253 ЦК України, строк позовної давності у даному випадку почав свій перебіг з наступного дня після встановленого останніми додаткового терміну на оплату, тобто 17.04.2009р. та закінчився, відповідно, - 17.04.2012 року, на підставі ч.1 ст.257 ЦК України.

Водночас, згідно бази даних "Діловодство спеціалізованого суду", позивач 19.11.2009 року звернувся до господарського суду Вінницької області із позовом до відповідачів щодо стягнення заборгованості за договором № 04-08/2 від 30.04.2008 року за результатами розгляду якого було припинено провадження ухвалою суду від 28.12.2010 року у справі № 14/188-09.

Відповідно до ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Судом встановлено, що подання позивачем 19.11.2009 року позову до господарського суду Вінницької області про стягнення з відповідачів заборгованості за договором №04-08/2 від 30.04.2008 року за результатами розгляду якого суд своєю ухвалою від 28.12.2010р. припинив провадження у справі №14/188-09, потягло за собою переривання перебігу позовної давності, у зв'язку з чим, строк позовної давності розпочав свій перебіг з 20.11.2009 року та закінчився 20.11.2012 року.

Публічне акціонерне товариство "Фінростбанк" 20.11.2014р. звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за генеральним договорум №04-08/2 від 30.04.2008 року, що підтверджується штемпелем відділення поштового зв`язку, проставленого на конверті, який доданий до позовної заяви, тобто після спливу позовної давності по вказаній вимозі.

Разом з тим, правильним є висновок місцевого господарського суду про те, що в силу норм ст.262 ЦК України, заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, а тому зміна кредиторів за договором №04-08/2 від 30.04.2008 року не впливає на перебіг позовної давності.

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові, оскільки звернення ПАТ "Фінростбанк" з позовом у даній справі відбулося поза межами позовної давності.

Щодо доводів апеляційної скарги, з посиланням на ухвалу від 28.12.2010р. про припинення провадження у справі №14/188-09 за позовом ПАТ "Фінростбанк" до відповідачів про стягнення заборгованості за договором №ф04-08/2 від 30.04.2008 року та на ухвалу від 18.03.2013 року про припинення провадження у справі №13/81/2011/5003 за позовом ТзОВ "Фінансова компанія "Факторинг-Груп" до відповідачів про стягнення заборгованості за договором №ф04-08/2 від 30.04.2008 року слід зазначити, що ст.264 ЦК України передбачає переривання строку позовної давності пред`явленням позову, тобто новий строк позовної давності слід обліковувати з дати звернення з позовом до суду, а не з дати винесення судом ухвали про припинення провадження у справі.

При цьому слід зазначити, новий кредитор за договором від 30.11.2010р. (ТзОВ "Фінансова компанія "Факторинг-Груп") звернувся з позовом до суду 29.04.2011р., відповідно, для нього обліковувався новий 3-річний строк позовної давності з 30.04.2011р. і закінчився б 30.04.2014р.

Судом не беруться до уваги доводи скаржника стосовно того, що у позовній заяві, яка подана у даній справі, зазначалося, що позов подано в рамках ліквідаційної процедури АТ «ФІНРОСТБАНК», у результаті якої, на підставі постанов Правління НБУ від 16.10.2014р. №660 та від 15.07.2014р. №409, запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 16.07.2014р. по 16.10.2014р, а тому, на думку скаржника, наведені обставини підтверджують поважність пропуску АТ «ФІНРОСТБАНК» позовної давності, перебіг якої встановлено судом з 20.11.2009р. по 20.11.2012р., й порушене право АТ «ФІНРОСТБАНК» підлягає захисту, оскільки цим було обґрунтовано підстави звернення з позовом до суду уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ФІНРОСТБАНК».

Разом з тим, у письмових поясненнях від 20.01.2015р. та від 17.03.2015р. на заяви представників відповідачів про застосування позовної давності позивач стверджує про те, що строк позовної давності перервано і його право підлягає захисту, однак ніяким чином не доводить про поважність причин пропуску позовної давності.

Решта доводів апеляційної скарги спростовуються наведеними вище, матеріалами справи та не грунтуються на нормах чинного законодавства.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 11.02.2014р. прийняте з повним з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2015р. у справі №902/1661/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Фінростбанк", м.Одеса - без задоволення.

2. Справу №902/1661/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.