Ухвала

від 28.09.2015 по справі 906/706/15

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"28" вересня 2015 р. Справа № 906/706/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Тимошенко О.М. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі судового засідання Величко К.Я.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.07.15 року у справі № 906/706/15

за позовом Публічного акціонерне товариство "Завод "Фрегат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод"

про стягнення 61 386,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.07.2015 року у справі № 906/706/15 позов Публічного акціонерне товариство "Завод "Фрегат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" про стягнення 61 386,55 грн. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Фрегат" 55 000,00 грн. попередньої оплати, 131,10 грн. річних, 1 640,82 грн. витрат на оплату судового збору.

В задоволені позову в частині стягнення 245,75 грн. річних, 3 994,80 грн. пені, 2 015,00 грн. інфляційних відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області в частіні стягнення 55 000,00 грн. попередньої оплати, 131,10 грн. річних, 1 640,82 грн. витрат на оплату судового збору скасувати; справу направити до місцевого господарського суду для надання можливості укласти мирову угоду.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 року у справі № 906/706/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" прийнято до провадження та призначено до розгляду 28 вересня 2015 року об 11:30 год.

При цьому, даною ухвалою суд відстрочив сплату судого збору за подання апеляційної скарги до 25 вересня 2015 року та зобов'язав відповідача (апелянта) до 25 вересня 2015 року через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду подати суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, до початку судового засідання доказів сплати судового збору скаржником подано не було.

Разом з тим, представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та дату проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги та продовження строку, на який відстрочено сплату судового збору від позивача не надходило.

Згідно статті 2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади. Самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Пленум Вищого господарського суду України в п.3.2 постанови від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз`яснив, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Пунктом 3.3 вказаної вище постанови передбачено, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

Згідно з п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

Відповідно до п.4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. припис зазначеного пункту частини першої статті 81 ГПК України може застосовуватись на загальних підставах і в здійсненні перегляду справ в апеляційній і касаційній інстанції (щодо розгляду апеляційних і касаційних скарг).

Отже, оскільки скаржником не виконано вимог, зазначених в ухвалі суду від 18.08.2015 року у даній справі щодо надання позивачем доказів на підтвердження факту сплати суми судового збору за подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного господарського суду, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" без розгляду.

Керуючись ст.ст. 81 п.5 ч.1, 86, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівський верстато-ремонтний завод" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.07.2015 року у справі № 906/706/15 залишити без розгляду.

2. Матеріали справи № 906/706/15 направити до господарського суду Житомирської області.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.