Рішення

від 17.09.2015 по справі 904/6004/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.15р. Справа № 904/6004/15

За позовом Дочірнього підприємства "Регіональний стабілізаційний фонд", (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой", (м. Кривий Ріг)

про стягнення 798 000,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № б/н від 23.07.14р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (дов. № б/н від 12.02.15р.)

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Регіональний стабілізаційний фонд" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (далі-відповідач) про стягнення 798 000,00 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 230 000,00 грн. - основний борг, 568 000,00 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором надання зворотної фінансової допомоги № 28/10 від 28.10.13р., в частині повного та своєчасного розрахунку за отриману фінансову допомогу.

06 серпня 2015 року представником позивача до господарського суду подано клопотання, в якому просить суд продовжити строк розгляду спору по справі № 904/6004/15 на 6 (шість) днів.

Ухвалою господарського суду від 06.08.15р. продовжено строк вирішення спору по справі № 904/6004/15 з 11.09.15р. по 16.09.15р. включно.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" 06.08.15р. подав до канцелярії суду заперечення до позову, в яких відповідач вважає, що позовна заява є необґрунтованою та безпідставною та не підлягає задоволенню, у зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

15 вересня 2015 року позивачем надано до суду додаткові пояснення до позовної заяви, якими уточнює та доповнює позовні вимоги при розгляді справи по суті і просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2013 року між Дочірнім підприємством "Регіональний стабілізаційний фонд", як кредитор, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой", як позичальник, було укладено договір про надання зворотної фінансової допомоги № 28/10.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 30 квітня 2014 року, а відносно зобов'язань позичальника по поверненню суми отриманої фінансової допомоги - до повного виконання ним своїх обов'язків (п. 5.1. договору).

Згідно п. 1.1. договору, кредитор зобов'язується надати позичальнику зворотну фінансову допомогу, а останній зобов'язується використати її на власний розсуд в процесі здійснення господарської діяльності і повернути на умовах та у визначений даним договором строк.

Зворотна фінансова допомога надається для наступних цілей: на виконання робіт по капітальному ремонту об'єкту: "Капітальний ремонт магістрального трубопроводу МТ Миколаївської зрошувальної системи Новомосковського району Дніпропетровської області" та передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок.

Відповідно до п. 2.1. договору та додаткової угоди № 1 від 28.11.2013р. до договору, сторони прийшли до згоди п. 2.1. розділу 2 договору викласти в наступній редакції: "Сума фінансової допомоги, що надається на підставі даного договору, встановлюється у розмірі до 7 000 000,00 грн.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що фінансова допомога надається у повній сумі або частинами. Фактична надана сума фінансової допомоги може бути менша ліміту, передбаченого п. 2.1. договору та породжує права і обов'язки сторін у межах фактично наданої фінансової допомоги.

В день перерахування суми фінансової допомоги, зазначеної у п. 2.1. договору, або її частини на розрахунковий рахунок позичальника, кредитор повідомляє позичальника про виконання зобов'язань по наданню фінансової допомоги (часткове виконання зобов'язань в разі надання частинами суми фінансової допомоги) (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, фінансова допомога повертається у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок кредитора в термін до 30 квітня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, з метою виконання своїх зобов'язань за умовами спірного договору було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 5 680 000,00 грн., що підтверджується звітом по рахунку з 30.10.13р. на суму 2 500 000,00 грн., платіжним дорученням № 1575 від 08.11.13р. на суму 2 400 000,00 грн., платіжним дорученням № 1596 від 29.11.13р. на суму 280 000,00 грн., платіжним дорученням № 1616 від 20.12.13р. на суму 250 000,00 грн., платіжним дорученням № 1696 від 12.03.14р. на суму 200 000,00 грн. та платіжним дорученням № 1716 від 11.04.14р. на суму 50 000,00 грн., копії яких додаються до позовної заяви (а.с. 14 - 19).

Позивач зазначає, що в свою чергу відповідач повернув грошові кошти тільки у сумі 5 450 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 81 від 30.12.2013р. на суму 1 000 000,00 грн., платіжним дорученням № 82 від 30.12.2013р. на суму 1 000 000,00 грн., платіжним дорученням № 84 від 30.12.2013р. на суму 1 200 000,00 грн. та випискою по рахунку за 01.07.15р. на суму 2 250 000,00 грн.

Таким чином, станом на 08.07.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить у розмірі 230 000,00 грн.

Вищевикладене підтверджується актом звірки розрахунків № 2 від 11.06.2015р., який був направлений відповідачем на адресу позивача.

Також, відповідно до акту звірки розрахунків № 2 від 11.06.2015р. заборгованість відповідача станом на 11.06.15р. склала 2 480 000,00 грн. Однак, відповідно до платіжних доручень, відповідач частково повернув отриману фінансову допомогу за станом на 01.07.15р. у сумі 5 450 000,00 грн. Тобто, відповідач фактично погодився на збільшення суми ліміту в межах якої надавалася фінансова допомога.

Платіжні доручення надані відповідачем чітко відображують призначення платежу -«Повернення зворотної фінансової допомоги за договором № 28/10 від 28.10.13».

Тобто, позивач вказує на те, що відповідач повертав грошові кошти в межах суми встановленого ліміту, а саме п. 2.1 договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.11.2013 року, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями, а тому, посилання відповідача на припинення договору, у зв'язку з виконанням своїх зобов'язань не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Таким чином, відповідач належно не виконав взяті на себе у відповідності з договором зобов'язання, а саме, не повернув у повному обсязі отриману від позивача фінансову допомогу, що є його обов'язком відповідно до вимог чинного законодавства України та умов укладеного між сторонами договору. Чим перш за все порушив умови договору (п. 1.1. і п. 4.1. договору) та вимоги чинного законодавства України.

Згідно п. 6.2. договору, за несвоєчасне повернення фінансової допомоги (Розділ 4 договору) позичальник сплачує на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно повернутої суми за кожен день прострочення виконання своїх зобов'язань.

У відповідності до п. 6.3. договору, у випадку порушення позичальником граничного строку (п. 4.1. цього договору) повернення фінансової допомоги зазначеної у розділі 2 цього договору більше ніж на 14 календарних днів вважається, що позичальник необґрунтовано використовує грошові кошти кредитора та зобов'язаний сплатити на користь кредитора, крім установленої договором пені у п. 6.2. договору, штраф за ухилення від повернення фінансової допомоги у розмірі 10% від суми отриманої від кредитора фінансової допомоги.

Враховуючи викладене, позивач стверджує, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе у відповідності з договором зобов'язання, а саме, не повернув у повному обсязі отриману від позивача фінансову допомогу, у зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 230 000,00 грн. та штраф у сумі 568 000,00 грн.

Доказів виконання щодо повернення грошових коштів за договором про надання фінансової допомоги № 28/10 від 28.10.13р. у сумі 230 000,00 грн. та 10% штрафу у сумі 568 000,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України в імперативному порядку встановлено, що зобов'язання виконується належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства у встановлений договором строк та що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Крім того, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строком (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до норм ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 230 000,00 грн. та 10% штрафу у сумі 568 000,00 грн.

Позивачем з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, якою просить суд накласти арешт на майно відповідача та грошові кошти на розрахункових рахунках, що належить відповідачеві, в межах загальної суми заборгованості відповідача перед позивачем (з урахуванням штрафу), що складає 798 000,00 грн.

Заява позивача задоволенню не підлягає, оскільки умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми або майно, які є у відповідача, на момент подання позову можуть зникнути, зменшитись за кількістю, або погіршитись за якістю на момент виконання рішення - будь-яких обґрунтувань та доказів, які б їх підтверджували, суду надано не було.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (50011, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дм. Донського, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 33416308) на користь Дочірнього підприємства "Регіональний стабілізаційний фонд" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Половицька, буд. 5, к. 10-А; код ЄДРПОУ 38199231) - 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 568 000 (п'ятсот шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 15 960 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.09.15р.

Суддя ОСОБА_3