cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
24.09.15р. Справа № 25/5005/13394/2011
За заявою Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ, про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2011 у справі № 25/5005/13394/2011 до виконання та видачу дублікату наказу
у справі:
за позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства "Фармак-Д", м. Дніпропетровськ
про стягнення 5754,84 грн.
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: юрисконсульт Тонкопій А. С., довіреність №1254/5 від 18.06.2015 р., юрисконсульт Запороженко О. І., довіреність №1804 від 04.11.2014;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі -МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі", позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Фармак-Д" (далі - ЗАТ "Фармак-Д", відповідач), у якій заявив вимоги про стягнення 5417,62 грн заборгованості та 337,22 грн пені, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 010128, укладеного між сторонами 01.10.2005.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 у справі № 25/5005/13394/2011 задоволено позовні вимоги у повному обсязі та з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення 5417,62 грн заборгованості за спожиту теплоенергію, 337,22 грн пені, а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 102,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.
На виконання вказаного вище рішення, яке набрало законної сили 14.11.2011 видано наказ з метою його примусового виконання.
31.08.2015 МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - заявник, позивач, стягувач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 у справі № 25/5005/13394/2011 до виконання та видачу дублікату наказу.
Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області від 01.09.2015 № 836 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 25/5005/13394/2011 у зв'язку з тим, що суддю Чередко А.Є. обрано безстроково на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду. За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України ця заява передана на розгляд судді Воронько В.Д.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.2015 прийнято заяву та призначено її до розгляду на 24.09.2015.
Представник позивача надав до суду копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Відповідач участі свого представника у судове засідання не забезпечив та витребуваних судом документів не надав. До суду повернулося поштове відправлення з відміткою "за даною адресою вибув 6 років".
За інформацією з Єдиного державного реєструюридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходженням відповідача є : м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 63, кв. 52, куди суд і надіслав ухвалу про призначення розгляду заяви.
З огляду на викладене суд керується ч.1 ст.64 ГПК України за аналогією, у якій зазначено, що ухвала про порушення провадження по справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження по справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою вважається, що ухвала про порушення провадження по справі вручена їм належним чином.
Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").
Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Представник позивача не заперечив проти розгляду заяви за відсутності представника відповідача.
Заслухавши позивача (заявника), дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Частиною п'ятою ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
З нею кореспондується стаття 115 ГПК України, в силу якої рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Наказ господарського суду №25/5005/13394/2011 від 14.11.2011 був дійсний для пред'явлення органу державної виконавчої служби протягом одного року до 15.11.2012, тобто на даний час строк пред'явлення його вже сплинув.
30.11.2011 позивач пред'явив наказ до виконання Бабушкінському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ. Проте відділом він неодноразово повертався, зокрема постановами: № 30255009 від 27.12.2011, № 31946425 від 28.12.2012, № 38024429 від 23.12.2013 з посиланням на те, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними, транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
Судом встановлено, що постановою ВП №42142455 Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського МУЮ від 28.04.2014 наказ знов було повернуто стягувачеві з тих же підствав та до виконання він більше не пред'являвся позивачем.
Заборгованість відповідача (боржника) перед позивачем (заявником, стягувачем) за цим наказом до цього часу не погашена.
Відповідно до частини першої ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
Позивач (заявник, стягувач) надав до справи документальні докази на підтвердження того, що наказ господарського суду Дніпропетровської області №25/5005/13394/2011 від 14.11.2011 не виконано та що він не перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби у зв'язку з його втратою.
Статтею 120 ГПК України встановлено, що у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
З огляду на викладене при вирішенні заяви позивача (заявника) господарський суд керується наступним.
Згідно частині 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
До числа останніх належить Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікована Україною шляхом прийняття Закону від 17.07.1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція).
Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
В силу її статті 13 кожен, чиї права і свободи, викладені у цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі.
Крім того, під час розгляду заяви позивача (стягувача) суд керується статтею першою Першого протоколу до вищеназваної Конвенції, згідно якій кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
В силу ст. 46 Конвенції рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим до виконання державою, яка її ратифікувала.
З даною статтею кореспондується стаття 2 спеціального Закону України від 23.02.2006 №3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (далі - Закон №3477-ІУ), відповідно до якої рішення є обов'язковими до виконання Україною відповідно до ст. 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.
Така правова позиція суду співпадає з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні від 07.11.2013 у справі Віннік та інші проти України.
З огляду на викладене вищезгадане рішення Європейського суду з прав людини підлягає обов'язковому виконанню державою Україна, зокрема, в частині виконання рішення національного суду, ухваленого на користь позивача, яке на день прийняття Рішення Євросуду залишилося не виконаним.
Отже, держава Україна в особі господарського суду Луганської області на виконання Рішення Євросуду зобов'язана вжити заходів до поновлення прав Стягувача (заявника у даній справі) саме щодо видачі дублікату наказу суду та поновлення строку для його примусового виконання.
В силу ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Оскільки позивачем (заявником, стягувачем) згідно з приписами національного законодавства втрачено як сам наказ господарського суду № 25/5005/13394/2011 від 14.11.2011, так і термін для його пред'явлення з метою примусового виконання, - то на виконання вищезгаданого Рішення Євросуду його права підлягають поновленню відповідно до приписів статтей 119 та 120 ГПК України.
За таких обставин заява МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" про видачу дублікату наказу та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, ст.ст. 6, 13, 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ст.22 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІV "Про виконавче провадження", керуючись ст.ст. 86, 119, 120 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" про видачу дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області № 25/5005/13394/2011 від 14.11.2011 та поновлення строку його пред'явлення до виконання - задовольнити повністю.
2. Видати МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" дублікат наказу господарського суду Дніпропетровської області № 25/5005/13394/2011 від 14.11.2011.
3. Поновити строк пред'явлення наказу господарського суду Дніпропетровської області № 25/5005/13394/2011 від 14.11.2011 та встановити його у межах одного року від дня набрання чинності цією ухвалою.
4. Ця ухвала є невід'ємною частиною дублікату наказу господарського суду Дніпропетровської області № 25/5005/13394/2011 від 14.11.2011.
Суддя В.Д. Воронько
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2015 |
Оприлюднено | 02.10.2015 |
Номер документу | 51548131 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Воронько Володимир Дмитрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Воронько Володимир Дмитрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Чередко Антон Євгенович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні