Рішення

від 15.02.2012 по справі 5006/4/15/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.12 р. Справа № 5006/4/15/2012

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 03.01.2012р.,

від відповідача - не явився

за позовом - Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України

м. Донецьк

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Краматорськ

про стягнення 21262,16грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані, 3% річних, інфляційних витрат

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 21262,16грн., з яких 20000,00грн. безпідставно перераховані кошти, 562,16грн. - 3% річних, які нараховані за період з 11.02.2011р. по 18.01.2012р., 700,00грн. - інфляційні витрати, які нараховані за період з 11.02.2011р. по 18.01.2012р. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що відповідачу платіжними дорученнями №45 від 05.05.2009р., №49 від 15.05.2009р. перераховані грошові кошти в загальній сумі 20000,00грн., що підтверджується копіями виписок з банківського рахунку, які отримані останнім без правових підстав, тому грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

В підтвердження викладених в позові обставин позивач надав копії виписок з банківського рахунку від 05.05.2009р., від 15.05.2009р., лист б/н від 28.03.2011р. з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів, який направлений відповідачу 28.04.2011р.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2012р. на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України повернуто зустрічна позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України про стягнення 4494,80грн. заборгованості за поставлений по видатковій накладній №0002 від 05.06.2009р. товар.

Розгляд справи ухвалами господарського суду від 30.01.2012р., 06.02.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України відкладався для забезпечення явки відповідача у судове засідання та надання сторонами додаткових документів, необхідних для вирішення спору по суті.

Відповідач в судове засідання не явився, незважаючи про належне повідомлення його про час та місце судового засідання, через канцелярію суду 27.01.2012р. надав відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав:

- позивач при поданні позову надіслав сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів оформлених неналежним чином з порушенням п.5.26 та п.5.27 ДСТУ №4163-2003 від 01.09.2003р.;

- відповідно до наданого позивачем відповідачу акту звірки взаємних розрахунків на 28.03.2011р. за даними позивача заборгованість за платіжними дорученнями №45 та №49 у розмірі 20000,00грн. не було, а заборгованість відповідача перед позивачем складає 0,20грн.;

- 21.04.2009р. між позивачем в особі структурного підрозділу ДОТ "Ластівка" та відповідачем було підписано договір підряду №5, за яким позивач в якості передплати оплатив відповідачу за виконувані роботи 10000,00грн., та 15.02.2009р. ще 10000,00грн. Однак, акт виконаних робіт за вказаним договором сторонами не підписано, та сам договір підряду №5 від 21.04.2009р. визнано недійсним.

2

Через канцелярію суду 15.02.2012р. представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначив, що рішенням господарського суду Донецької області по справі №43/274 від 28.01.2011р. ФОП ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позову до Відокремленого структурного підрозділу Дитячого оздоровчого табору „ЛастівкаВ» Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України в стягненні 172489,25грн. заборгованості, яка виникла в тому числі за договором підряду №5 від 21.04.2009р. в сумі 20000,00грн. за відсутністю доказів наявності укладеного між сторонами договору про виконання підрядних робіт. Вказане рішення господарського суду Донецької області в частині стягнення 20000,00грн. за договором підряду №5 від 21.04.2009р. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. залишено без змін. Також зазначив, що рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2011р., повний текст якого підписаний 14.06.2011р., по справі №18/90пд договір №5 від 21.04.2009р., укладений між Відокремленим структурним підрозділом дитячий оздоровчий табір "Ластівка" Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України та ФОП ОСОБА_2, визнано недійсним.

Господарський суд за достатністю документів, наданих суду, вважає можливим вирішити спір на підставі ст.75 ГПК України без явки представника відповідача, який не скористався своїм законним правом на участь в судовому засіданні.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 21262,16грн. грошових коштів, які безпідставно перераховані позивачем, з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України, а також 3% річних та інфляційних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачу платіжними дорученнями №45 від 05.05.2009р., №49 від 15.05.2009р. перераховані грошові кошти в сумі 20000,00грн., які були отриманні останнім без достатніх правових підстав, тому грошові кошти підлягають поверненню відповідачем позивачу відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи доведено, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 20000,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з банківського рахунку від 05.05.2009р., від 15.05.2009р., призначенням платежу згідно яких є оплата за поточний ремонт за договором б/н від 01.04.2009р.

Згідно статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення статті застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначена стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті застосовуються судом до вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

3

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

До відсутності правової підстави ця стаття відносить також і ситуацію, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала. Наприклад, коли правочин, на підставі якого передавалася річ, згодом був визнаний недійсним або коли закінчився строк дії договору, на підставі якого особа користувалася майном, тощо.

Друга частина статті передбачає, що підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо подає підроблені документи для отримання пільги або здійснює якісь інші неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).

Перелік ситуацій, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення (привласнення особою скарбу (ст. 343 ЦК) тощо. Таким чином, для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мали місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, визначених ст. 11, 509 ЦК України

Виходячи з визначених положенням гл. 83 ЦК України умов, предметом доказування у даній справі є: по-перше, набуття відповідачем майна, грошових коштів в сумі 20000,00грн.; по-друге, набуття майна (грошових коштів) за рахунок відповідача; по-третє, відсутність правової підстави для набуття майна (грошових коштів).

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів, які б у встановленому порядку спростовували покладені позивачем в основу позовних вимог обставини, суду не представив.

Наявними в матеріалах справах доказами підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 20000,00грн. Доказів наявності правових підстав перерахування вказаних грошових коштів, наявності між сторонами будь-яких господарських правовідносин суду не представлено.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 28.04.2011р. позивач направив відповідачу лист б/н від 28.03.2011р. з вимогою повернути помилково перераховані кошти в сумі 20000,00грн., який залишений останнім без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, господарський суд, дослідивши в сукупності всі матеріали справи, задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення 20000,00грн. в повному обсязі, оскільки ним доведений факт перерахування відповідачу грошових коштів в розмірі 20000,00грн. без достатньої правової підстави.

Твердження відповідача стосовно порушення позивачем вимог щодо засвідчення копій документів, які направлені відповідачу з позовною заявою, судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи містяться копії документів, які засвідчені позивачем належним чином відповідно до вимог п.5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система

4

організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55. Крім того, відповідачем не оспорюється достовірність даних вказаних в зазначених копіях документів.

Що стосується твердження відповідача стосовно наявності у нього заборгованості перед позивачем у сумі 0,20грн., суд не приймає це до уваги, оскільки вказане спростовується матеріалами справи.

Посилання відповідача на договір підряду №5 від 21.04.2009р. як на підставу перерахування позивачем грошових коштів в сумі 20000,00грн., судом до уваги не приймається, з огляду на наступне:

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу встановлює підстави звільнення від доказування, до яких в тому числі відносяться факти, встановлені рішенням господарського суду по справам, в яких беруть участь ті самі сторони. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2011р. по справі №18/90пд, яке вступило в законну силу, договір №5 від 21.04.2009р., укладений між Відокремленим структурним підрозділом дитячий оздоровчий табір "Ластівка" Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України та ФОП ОСОБА_2, визнано недійсним, у зв'язку з чим між сторонами на час розгляду справи відсутні господарські відносини за договором підряду №5 від 21.04.2009р. Таким чином, посилання відповідача на казаний договір є необґрунтованими.

Враховуючи той факт, що відповідач не повернув грошові кошти позивачу, останній просить стягнути з нього 562,16грн. 3%річних, які нараховані за період з 11.02.2011р. по 18.01.2012р. та 700,00грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з 11.02.2011р. по 18.01.2012р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає що, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Оскільки позивач 28.04.2011р. направив відповідачу лист б/н від 28.03.2011р. з вимогою про повернення грошових коштів, зобов'язання стають грошовими з 11.05.2011р.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 562,16грн. 3% річних частково в сумі 415,81грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку невірно визначив момент виникнення права вимоги, який виникає з 11.05.2011р. з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення 700,00грн. інфляційних витрат, які нараховані за період з 11.02.2011р. по 18.01.2012р., господарський суд, провівши власний розрахунок, відмовляє в їх задоволенні, оскільки з моменту виникнення права вимоги у позивача - 11.05.2011р. і до 18.01.2012р., в липні та серпні 2011р. відбулися дефляційні процеси, а, отже, зростання боргу не відбулося.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1545,43грн., оскільки позов задоволено частково.

На підставі ст.ст.11,15,16,530,625,1212 Цивільного кодексу України та, керуючись статтями 32-34,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -

5

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України м. Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Краматорськ про стягнення 21262,16грн., з яких 20000,00грн. - безпідставно перераховані кошти, 562,16грн. - 3% річних, 700,00грн. - інфляційні витрати частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 Олексійовича Донецька область, м. Краматорськ-84320, вул. Бєляєва, 119/126, ІПН НОМЕР_1 на користь Донецької обласної організації профспілки працівників освіти і науки України АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 02658146 безпідставно перераховані грошові кошти в сумі 20000,00грн., 415,81грн. - 3%річних, 1545,43грн. судового збору.

В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.