Постанова

від 14.04.2010 по справі 4/335/06-ап-27/579/08-ап-27/30/10-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.04.10 № 4/335/06-АП-27/579/08-АП-27/30/10-АП

суддя Дроздова С.С.

За позовом: ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» , м. Мелітополь - процесуальне правонаступництво - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Тріо-курортВ» , м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача ОСОБА_1 селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Приватний підприємець ОСОБА_2, м. Запоріжжя

про скасування рішення ОСОБА_1 селищної ради Якимівського району Запорізької області № 103 від 16.03.2005 р.

Суддя Дроздова С.С.

Секретар судового засідання Шолохова С.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, дов. б/н від 02.04.2010 р.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 22.02.1 р., ОСОБА_4, дов. № 688 від 13.03.2010 р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.04.2009 р. про залишення позову без розгляду, справу № 4/335/06-АП-27/579/08-АП повернуто до господарського суду Запорізької області для продовження її розгляду.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2010 р. справу № 4/335/06-АП-27/579/08-АП прийнято суддею Дроздовою С.С. до свого провадження, присвоєно № 4/335/06-АП-27/579/08-АП- 27/30/10-АП та призначено судове засідання на 01.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду від 01.02.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. ст. 128, 150 КАС України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача на 24.02.2010 р.

Ухвалою суду від 24.02.2010 р. до участі у справі у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю В«Тріо-курортВ» , м. Мелітополь Запорізької області (72310, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 172/1), у зв'язку з чим, розгляд справи відкладено, на підставі ст. ст. 128, 150 КАС України, на 04.03.2010 р.

У зв'язку з процесуальним правонаступництвом - заміною позивача у справі Закритого акціонерного товариства В«МелітопольпродмашсервісВ» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю В«Тріо -курортВ» та у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 04.03.2010 р. розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 150 КАС України.

Після заміни сторони (ст.52,55 КАС України) розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14.04.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Суд повідомив сторонам час виготовлення постанови в повному обсязі - 19.04.2010 року. На підставі статті 160 КАС України постанова складається у термін не більше ніж п'ять днів. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Закрите акціонерне товариство В«МелітопольпродмашсервісВ» , м. Мелітополь Запорізької області, правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Тріо-курортВ» звернулося до господарського суду Запорізької області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Кирилівка, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -ПП ОСОБА_2, м. Запоріжжя про скасування рішення № 103 від 16.03.2005 р. В«Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розширення дитячого комплексу В«ОСОБА_4 паркВ» ПП ОСОБА_2

Ухвалою суду від 04.03.2010 р. здійснено процесуальне правонаступництво позивача, замінено позивача ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» на його правонаступника -Товариство з обмеженою відповідальністю В«Тріо-курортВ» , м. Мелітополь, у зв'язку з тим, що ТОВ В«Тріо-курортВ» створено у процесі реорганізації шляхом виділу із ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» на базі оздоровчого центру та є правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» в частині користування та розпорядження земельними ділянками, рухомим та нерухомим майном, що знаходиться у смт. Кирилівка та належить ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» та іншими немайновими правами і використовувалось Оздоровчим центром ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» для видання господарської діяльності.

Загальними зборами акціонерів ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» прийнято рішення (протокол від 17.02.2006 р.) про реорганізацію шляхом виділу із ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» Оздоровчого центру і створення на його базі ТОВ В«Тріо-курортВ» , загальними зборами учасників ТОВ В«Тріо-корортВ» створено саме товариство, яке є правонаступником ЗАТ В«МелітопольпродмашсервісВ» .

14.04.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 4/335/06-АП-27/579/08-АП- 27/30/10-АП.

Відповідно до ст. 126 КАС України та змін, які внесені до розділу VІІ В«Прикінцеві та перехідні положенняВ» КАС України судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Судом оголошено про відкриття судового засідання. Також, оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Після доповіді судді у справі суд заслухав пояснення представника позивача та третьої особи.

Позивач підтримав вимоги, на підставах, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 01.02.2010 р., 24.02.2010 р., 04.03.2010 р. та 14.04.2010р. не з'явився. Про місце і час судового засідання був попереджений у встановленому законом порядку. Вимоги ухвали господарського суду не виконав.

Представник третьої особи заперечив проти адміністративного позову, надав суду письмові заперечення.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши учасників адміністративного процесу, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ТОВ В«Тріо-курортВ» створено у процесі реорганізації шляхом виділу із Закритого акціонерного товариства В«МелітопольпродмашсервісВ» зареєстрованого Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради 04 серпня 1995 року, рішення № 1174 на базі Оздоровчого центру, стає повним правонаступником усіх прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства В«МелітопольпродмашсервісВ» в частині користування та розпорядження земельними ділянками рухомим і нерухомим майном, що знаходиться у смт. Кирилівка і належить Закритому акціонерному товариству В«МелітопольпродмашсервісВ» , та іншими немайновими правами, використовується Оздоровчим центром Закритого акціонерного товариства В«МелітопольпродмашсервісВ» для ведення господарської діяльності, та діє на підставі Статуту та Законів України.

Як свідчать статутні документи позивача та довідка № 80 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ В«Тріо-курортВ» є юридичною особою, види діяльності: інші види рекреаційної діяльності, надання інших місць для тимчасового проживання, н.в.і.г., діяльність ресторанів, діяльність барів, здавання в оренду власного нерухомого майна, прокат побутових виробів та предметів особистого вжитку.

Відповідач у справі - ОСОБА_1 селищна рада Якимівського району Запорізької області, смт. Кирилівка -суб'єкт владних повноважень, відповідно до статті 3 ч.1 п.7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень -ст.2 КАС України.

Що стосується кола суб'єктів публічно-правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління (органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи і посадові особи законодавчої влади, місцевого самоврядування). Ці суб'єкти є виразниками державних і суспільних інтересів, носіями публічної влади. Суб'єкт публічного управління, обов'язковий учасник публічно-правових відносин, має особливий правовий статус, тому що наділений владними повноваженнями щодо об'єкта управління. Разом з тим, носій владних повноважень обмежений повноваженнями, наданими йому законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 КАС України визначається перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст. 105 КАС України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Таким чином, позивач може вимагати від суду: скасувати або визнати нечинним рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Господарським судом встановлено, що 16.03.2005р. ОСОБА_1 селищна рада прийняла рішення № 103, яким затвердила проект відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_2 під розширення дитячого комплексу В«ОСОБА_4 паркВ» , смт. Кирилівка вул. Коса Федотова Якимівського району Запорізької області, та земельна ділянка площею 0,6745га надана їй в довгострокову оренду на 49 років за рахунок земель житлової та громадської забудови смт. Кирилівка.

Пунктом 4 рішення № 103 зобов'язано ПП ОСОБА_2 в термін двох місяців з дати прийняття рішення укласти договір оренди та пройти його державну реєстрацію.

Проект відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_2 для розміщення дитячого комплексу «ОСОБА_4 парк» розроблений на підставі дозволу Якимівської райдержадміністрації № 1286 від 25.06.04 р., відповідно з попереднім погодженням Запорізької обласної державної адміністрації № 08-33/1223 від 17.06.04 р.

Проектом передбачено відвести земельну ділянку, розташовану на узбережжі Азовського моря коса ОСОБА_5, загальною площею 0,6745 га пісків із земель запасу ОСОБА_1 селищної ради Якимівського району для розміщення дитячого комплексу «ОСОБА_4 парк»в довгострокову оренду на 49 років.

27.04.2005р. на підставі рішення № 103 між ОСОБА_1 селищною радою та ПП ОСОБА_2 був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки.

На підставі акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 27.04.05 р. ОСОБА_1 селищна рада передала земельну ділянку для розташування дитячого комплексу «ОСОБА_4 парк»площею 0,6745 га за рахунок земель житлової та громадської забудови ОСОБА_1 селищної ради в натурі ПП ОСОБА_2

Позивач зазначив, що неодноразово звертався до ОСОБА_1 селищної ради Якимівського району Запорізької області з клопотаннями щодо відведення земельної ділянки на пляжній зоні та прилеглій території до бази відпочинку, під розміщення пляжного устаткування, атракціонів, дитячих майданчиків та інших об'єктів.

На підставі рішення ОСОБА_1 селищної ради Якимівського району Запорізької області № 77 від 29.11.05 р., ЗАТ «Мелітопольпродмашсервіс»відмовлено у відведенні в оренду земельної ділянки пляжної зони та старої дороги під розміщення пляжного устаткування та інших об'єктів, у зв'язку з тим, що після введення в експлуатацію нової об'їзної дороги по вул. Коса Федотова в смт. Кирилівка стара дорога буде використовуватися, як загальний пішохідний прохід та у зв'язку з тим, що пляжна зона відноситься до земель загального користування.

26.04.06 р. ПП ОСОБА_2 направила на адресу позивача лист з вимогою демонтувати всі металеві та інші конструкції до 6 травня 2006 р.

Як вбачається з наданих документів, судом не вбачається протиправної бездіяльності з боку ОСОБА_1 селищної ради, щодо прийняття рішення 103.

Приписами статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до інформаційного листа Верховного суду України від 26.12.2005 р., якщо суб'єкти владних повноважень, в тому числі й органи місцевого самоврядування, хоча б і на реалізацію своїх повноважень, вільно укладають договір відповідно до норм Цивільного Кодексу України, під час укладення такого договору його сторони вільно домовляються про зміст та обсяг прав і обов'язків за договором, можуть відмовитись від його укладання, то такий договір може бути цивільним (господарським), але не адміністративним, оскільки в змісті цього договору відсутні відносини влади і підпорядкування, що є обов'язковим для адміністративного договору, а кожний суб'єкт такого договору виступає як рівний один до одного.

Відповідно до ст. 2 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 1, 2, 12 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Стаття 1 Земельного кодексу України відтворює ст. 14 Конституції України, за якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Цінність землі як національного багатства полягає в її багатофункціональному призначенні.

Земля є насамперед територією держави України, яка відмежовується кордонами від інших держав. Земля як територія держави є ознакою її цілісності, на яку поширюється суверенітет українського народу як носія незалежності і самостійності. Виходячи з цих конституційних положень, земля як територія держави є об'єктом права власності Українського народу.

Юридичне значення мають правовідносини, під якими розуміються суспільні відносини, врегульовані правом, учасники яких наділені суб'єктивними правами і юридичними обов'язками. У правовідносинах конкретизуються приписи правових норм, які визначають права та обов'язки конкретних осіб, органів, організацій. Елементами земельних правовідносин є право володіння, право користування і право розпорядження землею (земельною ділянкою). Згідно з Конституцією України (статті 14) суб'єктами земельних відносин є особи, які можуть набувати право власності на землю. Це громадяни, юридичні особи і держава. Згідно зі ст. 142 Конституції України право на землю комунальної власності належить територіальним громадам.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 26 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» визначені повноваження сільських, селищних та міських рад у галузі вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Дані питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» вирішення питання регулювання земельних відносин відносить до компетенції міських рад.

Тобто землею у смт. Кирилівка Запорізької області розпоряджається ОСОБА_1 селищна рада Якимівського району Запорізької області.

В матеріалах справи містяться довідки відділу Держкомзему у Якимівському районі Запорізької області від 16.12.08 р., які підтверджують, що земельна ділянка площею 0,6745 га для розміщення дитячого комплексу «ОСОБА_4 парк»знаходиться в межах населеного пункту смт. Кирилівка та відноситься до земель несільськогосподарського призначення. Розмежування земель державної та комунальної власності по ОСОБА_1 селищній раді не проведено.

Принципові основи земельних відносин в Україні урегульовані нормами Конституції України.

Згідно ст. 13 Конституції України права власника на землю здійснюють органи місцевого самоврядування, що мають право керувати нею шляхом прийняття рішень, обов'язкових для виконання на відповідній території (ст.ст. 142, 143, 144 Конституції України).

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що знаходяться в комунальній власності, є органи місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення.

Відповідно до ст.123 ЗК України надання земельних ділянок у користування юридичним особам здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки надає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Запорізької обласної ради від 29.09.04р. № 26 площу ОСОБА_5 включено до меж смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області.

З проекту землеустрою щодо відведення в оренду ПП ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,6745 га встановлено, що дана земельна ділянка відноситься до земель житлової громадської забудови ОСОБА_1 селищної ради.

Проект відведення земельної ділянки ПП ОСОБА_2 під розміщення дитячого комплексу В«ОСОБА_4 паркВ» був розроблений на підставі дозволу Якимівської райдержадміністрації № 1286 від 25.06.04 р., у відповідності з попереднім узгодженням Запорізької обласної державної адміністрації № 08-33/1223 від 17.06.04р.

Відповідно до пояснювальної записки ПП «Науково-впроваджувальної фірми «Кадастр»до змін повноважень органів виконавчої влади в галузі земельних відносин, які відбулися в ході розробки проектної документації, у зв'язку з зміною меж смт. Кирилівка, на підставі рішення Запорізької обласної ради № 26 від 29.09.04 р., та віднесенням території на якій знаходиться земельна ділянка, яка відводиться ПП ОСОБА_6, до меж населеного пункту, надання земельних ділянок знаходиться в компетенції ОСОБА_1 селищної ради Якимівського району Запорізької області.

Отже, рішення № 103 від 16.03.05 р. було прийняте відповідачем у межах наданих йому Законом повноважень.

Відповідно до ст. 16 Закону України В«Про оренду земліВ» -особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).

Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.

У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

У разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, відповідні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представником позивача, що вперше заяву про надання земельної ділянки в оренду надано позивачем до ОСОБА_1 селищної ради 14.04.05 р., ПП Костяновська подала відповідну заяву у лютому 2004 року, тоді як спірне рішення № 103 про надання цієї ділянки ПП ОСОБА_2 прийнято 16.03.2005 р. Тобто заява від позивача надійшла вже після прийняття відповідного рішення з цього питання. Тому у відповідача не було жодних підстав для оголошення конкурсу на спірну земельну ділянку, оскільки її користувач вже був визначений.

Враховуючи вищевикладене, рішенням № 103 від 16.03.05 р. ОСОБА_1 селищної ради права та охоронювані законом інтереси позивача у справі порушені не були.

Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право користування землею набувається після одержання договору оренди землі та його державної реєстрації, а право власності або постійного користування -після одержання державного акта та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки без виділення його в натурі та одержання документа, який посвідчує це право -забороняється.

Право на оренду земельної ділянки громадянами і юридичними особами виникає на підставі договору оренди, укладеного між орендодавцями і орендарями. Документи про набуття право власності на землю на підставі рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, інших цивільно-правових угод повинні реєструватися у державних органах. Лише така реєстрація надає документам легітимності. Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У відповідності з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами.

У відповідності з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

На підставі ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України і договором оренди землі.

Правова позиція з цих питань викладена в листі Вищого Господарського Суду України В«Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянокВ» № 01-8/918 - рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами.

Приписами ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Зокрема, ч. 6 ст. 123 ЗК України (в редакції на момент укладення спірного договору) передбачено, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем та іншими органами, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Тобто, наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про затвердження належними чином погодженого проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки.

За загальним правилом (стаття 71 КАС України), у адміністративному судочинстві обов'язок доказування розподіляється наступним чином: позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову.

Позивач документально не довів суду обставин, якими він мав обґрунтувати адміністративний позов, і вірогідно, не задовольняє інтереси позивача, який не виконав обов'язок доказування.

У судовому засіданні 14 квітня 2010 р., на підставі статті 151 КАС України суд закінчив з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів -ст.152 КАС України.

Судові дебати -частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Позивач обґрунтовуючи свою правову позицію -посилався лише на обставини і докази, які викладені у позовній заяві та були досліджені у судових засіданнях.

Відповідач у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання відповідача про розгляд справи за відсутності представника відповідача та покладається на розсуд суду при вирішення спору.

Представник третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -проти позову заперечив.

Після закінчення судових дебатів, суд надав дозвіл сторонам обмінятися репліками. Промовці від реплік відмовились.

Після судових дебатів, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вступної та резолютивної частини постанови суду.

На підставі ч. 4 ст. 167 КАС України -суд має право проголосити лише вступну та резолютивну частини постанови суду. Суд повідомив учасників адміністративного процесу про час виготовлення постанови суду в повному обсязі - 19 квітня 2010року. Частина 4 ст.167 КАС України має вагоме значення для обчислення початку перебігу строку апеляційного оскарження відповідно до ст.186 КАС України.

За таких обставин, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Судовий збір відноситься на позивача (стаття 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 17, 49, 51,52, ч.2 ст. 53, 55, 94, 158-167 ч. 4 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанову підписано 19 квітня 2010 р.

Суддя С.С. Дроздова