Постанова

від 22.02.2007 по справі 4/1602-23/265

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/1602-23/265

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

22.02.07                                                                                           Справа  № 4/1602-23/265

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                                                        Давид Л.Л.   

                                                                                                                Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Юніверс», м.Дрогобич.

на рішення господарського суду Львівської області від  13.11.2006р.

у справі № 4/1602-23/265

за позовом   КП готель «Тустань»,м.Дрогобич.

до ТзОВ «Юніверс», м.Дрогобич.

про стягнення 8105,29 грн.

За участю представників:

від позивача  –Семків Н.М.- ю\к.

від відповідача –Горбунов В.Ю.- представник.

   Роз”яснено  права й обов”язки, передбачені ст.ст.22,29 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторін відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.

              Рішенням господарського суду Львівської області від 13.11.2006р. (суддя Бортник О.Ю.)  позов КП готель «Тустань», м.Дрогобич задоволено частково, стягнено з ТзОВ «Юніверс»8036,62 грн. збитків, відшкодовано пропорційно судові витрати.

              Суд мотивував рішення тим, що факт закінчення терміну  дії договору оренди №48- 31.12.2004р. встановлено рішенням господарського суду Львівської області від 26.04.2006р. у справі №1010-6/412 .

              Після закінчення терміну дії договору, орендар користувався приміщенням до 13 квітня 2006р. (постанова ДВС про закінчення виконавчого провадження), таким чином за період з 1.07.2005р. по 13.04.2006р. відповідачем в зв»язку  з невиконанням зобов»язання щодо звільнення приміщення, завдано збитків позивачу, що  становлять розмір  неотриманої орендної плати  за час користування приміщенням- 5821,75 грн. та 2214,87 грн. збитків, що становлять витрати орендодавця по утриманню об»єкту оренди і сплатою комунальних послуг.

              Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТзОВ «Юніверс» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду в частині стягнення 8105 грн. 29 коп. збитків скасувати, в цій частині вимог- в позові відмовити.

              Як на підставу, відповідач покликається, що:

-          до квітня 2006р. орендодавець не вимагав повернення майна, повному звільненню приміщення сприяла  бездіяльність  самого орендодавця;

-          договір №48 від 1.01.2007р. є нікчемним в силу ч.1 ст. 220 ЦК України, оскільки нотаріально не посвідчений;

-          судом не взято до уваги, що дія договору оренди як і договору про відшкодування витрат припинена, а доводи про стягнення збитків грунтуються на основі нікчемного та  недіючого договорів, на період в часі, зазначений в позовній заяві, який  не може бути допустимим доказом на основі зобов»язання, якого не існувало;

-          судом помилково застосовано ст.ст.224,2251, ч.1,2 ст.226 ГК України, ст.623 ЦК України, чим порушено вимоги ст.ст.4-3,32-35 ГПК України.

          Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, представник в судовому засіданні, вимоги  відхилив, покликаючись, що в результаті несвоєчасного повернення  орендованого майна, з вини орендаря, орендодавець поніс збитки, що становлять суму неотриманої орендної плати за період з дня винесення місцевим господарським судом рішення про виселення (до фактичного його виконання (13.04.2006р.) та витрати по утриманню майна та комунальні послуги, які судом на підставі ст.ст.224,225 ГК України правомірно стягнено з винної сторони.  

          Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Львівський апеляційний господарський  суд вважає, що апеляційна скарга підлягає   до задоволення частково, виходячи з наступного:

          Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків (п.8 ч.2 ст.16 ЦК України ).

          Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

          ЦК України регулює питання  відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням  зобов»язань, що випливають з договору (ст.ст.611,623 ЦК України) та позадоговірної шкоди, тобто зобов»язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди (гл. 82 ЦК України).

          Предметом і підставою позову є стягнення збитків (упущеної вигоди і понесених витрат) в зв»язку з неповерненням орендарем майна після закінчення терміну дії договору оренди від 1.01.2004р.

Відповідно до до ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов»язання, має відшкодувати кредитору завдані збитки.Розмір збитків доказується кредитором.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для настання відповідальності у вигляді стягнення збитків необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправна поведінка, причинний зв»язок між збитками та протиправною поведінкою та вина.

Відсутність хоча б одного елементу  виключає відповідальність, встановлену ст.ст.611,623 ЦК України.

         Рішенням господарського суду Львівської області від 26.04.2005р. у справі №1/1010-6/412 встановлено факт закінчення терміну дії договору оренди 31.12.2004р. і не  продовження його на 2005 рік, виселено ТзОВ «Юніверс»(ухвала суду від 17.06.2005р. про виправлення  описки) з приміщення  кімнат №15, №31 загальною площею 55 кв.м, що знаходиться на майдані Шевченка,1 у м.Дрогобичі.

      Відповідно до п.4.3 договору оренди, орендар зобов»язаний у разі припинення дії договору передати об»єкт по акту приймання-передачі орендодавцю протягом 10 днів з моменту припинення договору.

     Орендар, свого обов»язку по виконанню умов договору щодо передачі об»єкту оренди не виконав, а тому в діях останнього вбачається протиправність поведінки.

     Звільнення приміщення орендарем відбулось в примусовому порядку по виконанню рішення господарського суду  у справі №1/1010-6/419 і 13.04.2006р. Державною виконавчою службою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання  рішення суду.

     Тому перебування орендаря в приміщенні з дня закінчення терміну дії договору оренди до дня виселення в примусовому порядку (13.04.2006р.) є неправомірне.

     У зв»язку з чим, місцевим господарським  судом правомірно задоволено вимоги в частині стягнення з відповідача збитків, що складають неотриману за період з 1.07.2005р. по 13.04.2006р. орендну плату з врахуванням того, що листом ПП «Капітан Врунгель»від 20.12.2005р. звернулося до позивача про надання йому в оренду кімнат №15 та №31 нежитлового приміщення з другого поверху.

     Щодо вимог про понесення позивачем витрат в сумі 2214,87 грн., в цій частині рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а позов  залишенню без розгляду, виходячи з наступного:

         Відповідно до ст.623 ЦК України, розмір збитків доказується кредитором.

         Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 2283,54 грн., які на його думку є витратами згідно договору про відшкодування витрат на утримання об»єкту оренди від 1.01.2004р., подав розрахунок (а.с.9), в якому зазначив, що такі витрати становлять: липень 2005р. відповідно - 256,84 грн., серпень 2005р.-137,05 грн., вересень-142,63 грн., жовтень 156,89 грн., листопад -239,59 грн., грудень - 320,14 грн., січень 2006р.-301,65 грн., лютий-314,49 грн., березень 2006р.-296,31 грн, квітень-117,68 грн.

         На вимогу ухвали суду від 25.01.2007р. подати обґрунтований розрахунок збитків в сумі 2283,54 грн. і документально обгрунтувати їх понесення, представник позивача, пояснив, що  розрахунок подано до позовної заяви (а.с.9), а понесення цих витрат підтверджується рахунками і квитанціями, які  ним подано в судовому засіданні.

          Відповідно до п.3.3 договору про відшкодування витрат на утримання об»єкту оренди від 1.01.2004р., плата за комунальні послуги (водопостачання, електроенергія, опалення) нараховується за тарифами згідно виставлених рахунків постачальними організаціями.Нарахування за використану електроенергію проводяться по показниках лічильника або по акту споживання електроенергії орендарями.

          Позивач обґрунтованого розрахунку збитків в сумі 2283,54 грн. відповідно до умов договору  про відшкодування витрат та понесення цих витрат, на вимогу ухвали суду не подав, в зв»язку з чим,  розглянути вимоги в цій частині без обгрунтованого розрахунку є неможливо, а тому позов в частині стягнення 2283,54 грн., понесених витрат, належить залишити без розгляду на підстав п.5 ст.81 ГПК України.

         Приймаючи рішення в частині задоволення 2146,21 грн. витрат (комунальних послуг та витрат на утримання об»єкту оренди), суд  прийшов до висновку, що такі  підтверджені матеріалами справи.

         З розрахунку, поданого позивачем (а.с.9) незрозуміло, яка сума витрат понесених кредитором по електроенергії, водопостачанню, опаленню, утриманню об»єкту оренди відповідно із загальної суми за конкретний період , а саме:  256,84 грн.- за липень місяць 2005 р. , в сумі 137,05 грн. - за  серпень місяць 2005р., в сумі 142,63 грн. за вересень місяць 2005р., в сумі 156,89 грн. за жовтень місяць 2005р. , в сумі 239,59 грн. за листопад місяць 2005р., в сумі 320,41 грн. за грудень місяць 2005р., і якими доказами підтверджується понесення цих витрат.

            Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу ТзОВ «Юніверс», м.Дрогобич задоволити частково.

     2.  Рішення господарського суду Львівської області від  13.11.2006р.

у справі № 4/1602-23/265 в частині стягнення з ТзОВ «Юніверс», м.Дрогобич 2214,87 грн. збитків - скасувати. В цій частині вимог-позов залишити без розгляду.

      3.В іншій частині рішення суду залишити без змін.

      4.Стягнути з КП готель «Тустань»на користь ТзОВ «Юніверс»21 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

      5.Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

      6.Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя                                                                                Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                              Давид Л.Л.                                                                        

Суддя                                                                                             Мурська Х.В.