Постанова

від 31.01.2012 по справі 2а-156/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р. Справа № 2a-156/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Панікара І.В.

при секретарі Богусевич А.С.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

представни ка відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача: Приватного підприємства "Італійський ресторан "Віва Італія"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 3299,36 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2012 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Італійський ресторан "Віва Італія" (надалі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 3299,36 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда та не зайняте ним, в розмірі 3055,56 гривень, а також пеню нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в розмірі 243,80 гривень. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 3299,36 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних мотивів.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами визначені Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до частини першої статті 17 вказаного Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, не забороненою законом.

Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного й додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Частина 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлює обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації та забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 9 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено обов'язок роботодавців, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєстрації у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджено Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю. Згідно вказаного порядку роботодавці реєструються у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців. Для реєстрації пунктом 3 вказаного Порядку встановлено обов'язок роботодавців подати (надіслати рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну заяву за формою, що затверджується Мінпраці, та копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи -підприємця.

Також, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України за №70 від 31 січня 2007 року затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно зазначеного Порядку, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Форма вказаного звіту затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №42 від 10.02.2007 року.

Крім того, Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування передбачає, обов'язок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України за №420 від 19.12.2005 року затверджено форму подання такої звітності та інструкцій щодо її заповнення.

Враховуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування передбачають собою:

1. Виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальних робочих місць.

2. Створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.

3. Надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для працевлаштування інвалідів.

4. Звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

5. Забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Судом встановлено, що відповідачем не виконано покладених на нього обов'язків спрямованих на забезпечення прав інвалідів на працевлаштування, а також не надано суду доказів вжиття відповідачем таких заходів.

Так, в судовому засіданні встановлено, що відповідач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність та використовує найману працю.

11.11.2011 року позивачем проведено перевірку правильності розрахунків роботодавцями області звіту «Про зайнятість та працевлаштування інвалідів» приватного підприємства "Італійський ресторан "Віва Італія". За наслідками якої складено акт за № 363.

Перевіркою встановлено, що у 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 9 осіб, відповідно кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 1 особу. За період 2010 року середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача складала 9 осіб, середня річна заробітна плата штатного працівника становила 6111,11 гривень. Зазначене підтверджується листом Управління ПФУ в м. Івано-Франківську від 06.12.2011 року № 5254/04 (а.с. 10).

Частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачена відповідальність роботодавців за не здійснення працевлаштування інвалідів. А саме, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Оскільки, середня річна заробітна плата штатного працівника становила 6111,11 гривень, відповідно позивачем визначено суму штрафних санкцій за нестворене робоче місце для інваліда в 2010 році в розмірі її половини - 3055,55 гривень.

Відповідно до частиною 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за несвоєчасну сплату вказаних санкцій позивачем нараховано пеню в розмірі 243,80 гривень.

Згідно частини 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню одного інваліда та в строк до 15 квітня 2011 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом в розмірі половини середньої річної заробітної плати на робочому місці, на загальну суму 3055,56 гривень. Позивач правомірно за порушення відповідачем термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», нарахував пеню в розмірі 243,80 гривень.

Таким чином, загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 3299,36 гривень.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідачем не погашено вищезазначений борг та не подано документального підтвердження щодо сплати заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3299,36 гривень в судовому порядку.

При цьому суд зазначає, що 31.01.2012 року на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду поштовим зв"язком з боку відповідача по справі надійшло заперечення, яке зареєстровано під вхідним № 1049. Відповідальним працівником апарату суду зазначене заперечення отримане о 16:30 год., про що ним зроблено відповідну відмітку на першій сторінці даного документу. Відповідно, як на момент розгляду справи та і на момент проголошення вступної та резолютивної частини постанови, яке згідно журналу судового засідання відбулося о 14.27. год., суд фізично не мав можливості дослідити зміст заперечення та доданих до нього документів, у зв"язку з чим не врахував їх при прийнятті рішення по справі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Італійський ресторан "Віва Італія" (код ЄДРПОУ 36997221), вул. Вовчинецька, 26, м. Івано-Франківськ, 76018 на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість в сумі 3299,36 грн. (три тисячі двісті дев"яносто дев"ять гривень тридцять шість копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ ОСОБА_2

Постанова складена в повному обсязі 06.02.2012 року.