Рішення

від 08.09.2010 по справі 2-5819/10

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, 69035, (061) 234-31-10

Справа №2-5819/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2010 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Макарова В.О., при секретарі: Соловйовій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної невиплаченої державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірними дій Відповідача щодо відмови у виплаті щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії, зобов'язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та стягнути з відповідача, недоплачену суму виплат дитині війни 4 326,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є «дитиною війни», відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак Відповідач вказану соціальну допомогу не нарахував та не виплатив, тому позивач просить суд визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у виплаті йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, зобов'язати відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком постійно згідно Закону та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за 2006-2010 роки.

У судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення на позов, відповідно до яких просить розглянути справу за його відсутності та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням № 127787 та знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач, як В«дитина війниВ» , має право на державну соціальну допомогу, зокрема, на підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України №489-V від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007рік», зокрема пунктом 12 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рн/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18.11.2004 року.

Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Отже, вирішуючи даний спір суд приходить до висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Аналогічні правовідносини склалися в 2008 році, 2009 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008.

Після прийняття Конституційним Судом України вказаних рішень знову почали діяти положення статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни. Тобто з часу прийняття цього рішення у позивача відновилось право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У зв'язку з вищевикладеним позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у виплаті їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день винесення рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. З ЦПК України, захисту підлягають існуючі порушені права, свободи та інтереси особи, а тому майбутні правовідносини не можуть бути вирішені заздалегідь.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком постійно, тобто вчини дії на майбутнє, суд залишає без задоволення.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у виплаті ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок ОСОБА_1 та виплатити надбавку до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по день винесення рішення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання здійснювати нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у подальшому - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Макаров