Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа №2-5819/10
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2010 року
Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Реви С.В.,
при секретарі Ганєві А.Е.,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, суд ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що З серпня 1995 року вони придбали у ОСОБА_3, який діяв особисто та від імені неповнолітнього ОСОБА_4, квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу був зареєстрований на Одеській товарній біржі, що підтверджується записом у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний № 8736 від 3 серпня 1995 року. Відповідно до умов договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 передав ОСОБА_1, ОСОБА_2 ключі від квартири, а вони передали йому грошові кошти за придбане нерухоме майно, вселились в квартиру та до нинішнього часу продовжують здійснювати відносно квартири усі повноваження власників.
14 вересня 1995 року позивачі зареєстрували у Комунальному підприємстві Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості своє право власності на вищевказане нерухоме майно. Відповідачі будь-які претензії щодо виконання договору купівлі-продажу до позивачів не пред'являли, право позивачів на квартиру не оспорювали.
Позивачі просять суд вищезазначений договір купівлі-продажу квартири визнати дійсним.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позові.
Позивачка ОСОБА_2 надала суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності ( а. с. 16).
Відповідачі у судове засідання не з'явились, але звернулись до суду з заявою, в якій позовні вимоги визнали та просили суд розглядати справу у їх відсутності (а. с. 15).
Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 224 ЦК України( в редакції 1963 року), який був чинним до 1 січня 2004 року, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
У судовому засіданні встановлено, що 3 серпня 1995 року позивачі придбали у ОСОБА_3, який діяв особисто та від неповнолітнього ОСОБА_4, квартиру АДРЕСА_1.
Договір купівлі-продажу був зареєстрований на Одеській товарній біржі, що підтверджується записом у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний № 8736 від 3 серпня 1995 року ( а. с. 5-6 ).
Відповідно до умов договору купівлі-продажу, ОСОБА_3 передав позивачам ключі від квартири, а позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 повністю розплатились за придбане нерухоме майно.
Позивачі вселились у квартиру та своє право власності на це нерухоме майно 14 вересня 1995 року зареєстрували у Комунальному підприємстві Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості ( а. с. 6 - зворот).
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 будь-які претензії щодо виконання договору купівлі-продажу не пред'являли, право позивачів на квартиру не оспорювали.
У травні 2010 року позивачі дізнались, що згідно діючого законодавства України договір купівлі-продажу від 3 серпня 1995 року, який був укладений в Одеській товарній біржі є нікчемним.
Відповідно ст. 227 ЦК України (1963 року), який діяв на день укладення договору відчуження квартири, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.
Недотримання форми договору тягне його недійсність. Однак згідно ч. 2 ст. 220 ГК України (2003 року), якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Оскільки 3 серпня 1995 року сторони домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 і це підтверджується письмовими доказами, а надалі відбулося його повне виконання, суд вважає, що даний договір купівлі-продажу слід визнати дійсним.
Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212, 213, 215, 224, 225 ЦПК України, на підставі ст. ст. 224, 225, 227 ЦК України (1963 року), ст. 220 та пункту 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України (2003 року), суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, який укладений 3 серпня 1995 року між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який діяв особисто та від неповнолітнього ОСОБА_4 на Одеській товарній біржі, зареєстрований у Журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю, реєстраційний № 8736 від 3 серпня 1995 року, визнати дійсним.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2010 |
Оприлюднено | 15.11.2018 |
Номер документу | 77837837 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Рева С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні