Ухвала

від 02.11.2011 по справі 2а-15954/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

02 листопада 2011 року                                                                                № 2а-15954/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Натура Україна»

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до ТОВ «Натура Україна»про стягнення податкового боргу на загальну суму 2704817,88 грн.

Згідно з п.п.3, 6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 4 частини 1 статті 1832 КАС України передбачено, що суд розглядає в порядку скороченого провадження справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. За змістом частин 4, 5, 1 статті 99 КАС України цей строк складає один місяць з моменту, коли особа отримала відповідне рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого з нього можуть бути стягнуті кошти.

Пунктом 7 частини 3 статті 108 КАС України передбачено, що суд повертає позовну заяву позивачу, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого статтею 99 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч.2 ст.69, ч.4 ст.79, п.6 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Як зазначає позивач, податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, сума яких визначена контролюючим органом відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, що діяла на час виникнення на думку позивача заборгованості) (далі по тексту –Закон № 2181), а також розрахована відповідно до вимог ст.54 Податкового кодексу України, що набрав чинності 01.01.2011 року, а отже процедура формування та надіслання податкових повідомлень та вимог, з отриманням яких пов'язується виникнення у позивача права на стягнення податкового боргу та, відповідно, звернення до суду (в контексті положень п.7 ч. 3 ст.108 КАС України), регламентується положеннями законодавства в редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі по тексту –Закон № 2181), в редакції, що діяла на час винесення податкових повідомлень-рішень № 0035111501/0 від 17.09.2010р. та №0068751504/0 від 31.12.2010р., податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

При цьому, відповідно до п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Пунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону визначено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.

Разом з тим, доказів на підтвердження отримання платником податків податкових повідомлень-рішень № 0035111501/0 від 17.09.2010р. та №0068751504/0 від 31.12.2010р., а відтак –доказу, який би свідчив про узгодження податкового зобов'язання, визначеного вказаними повідомленнями-рішеннями, податковий орган до позовної заяви не додав. Не надано позивачем і доказу (Акт) розміщення вказаних податкових повідомлень-рішень на дошці податкових оголошень, що передбачено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції закону, що діяв на час їх винесення) і п.4.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001р. № 253.

Також слід зазначити, що положення Податкового кодексу України застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, що відповідає положенням статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг –це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1440/18735 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (надалі –Порядок № 985).

Згідно п.3.7 Порядку № 985 Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків –юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.3.10 Порядку № 985).

Таким чином, належним доказом на підтвердження узгодження податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом в податкових повідомленнях-рішеннях № 0001152311/04.04.2011р. і № 0001891501/0 від 04.01.2011р. позивачу необхідно надати поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Порядок надсилання (вручення) органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків визначено в розділі IV Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. за № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 (далі по тексту –Порядок № 1037).

Відповідно до п.4.6 вказаного розділу Порядку № 1037, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.4.7 Порядку).

Разом з тим, податковим органом до позовної заяви не додано належний доказ направлення податкової вимоги № 1422 від 05.05.2011р. –надане поштовою службою повідомлення про вручення рекомендованого відправлення із зазначенням дати вручення повноважній особі платника податків або із наведенням причин невручення, що передбачено Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків.

Відсутність наведених доказів створює перешкоди для вирішення питання щодо дотримання позивачем порядку звернення до суду у строк визначений законодавством, а також щодо відкриття скороченого провадження відповідно до вимог ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки з матеріалів позовної заяви не вбачається, чи подано адміністративний позов після закінчення строку на оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки необхідно усунути у встановлений судом строк шляхом подання до суду належних доказів направлення/вручення податкових повідомлень-рішень № 0035111501/0 від 17.09.2010р., №0068751504/0 від 31.12.2010р., № 0001152311/04.04.2011р., № 0001891501/0 від 04.01.2011р. та податкової вимоги № 1422 від 05.05.2011р.

З огляду на зазначене та керуючись ст.ст.105, 106, ч.1 ст.108, ст.ст.160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 16 листопада 2011 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулися із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                       Н.А. Добрівська