Постанова

від 28.09.2015 по справі 910/8549/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2015 р. Справа№ 910/8549/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Ісмаілова К.І.

Струбіцька Г.А.

від відповідача: Коцупала Д.О.

Лисенко-Біловицький В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссер»

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015р.

у справі №910/8549/15-г (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссер»

до Управління державної охорони України

про повернення майна, стягнення штрафних санкцій і орендної плати

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроссер» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління державної охорони України про зобов'язання повернути належне позивачеві майно, а саме: 140 комплектів портативних радіостанцій марки VX-821-G6-5 (в комплекті: ATU-6A, FNB-V87Li,VAC-920); 140 гарнітур 2-х провідні V1-10815; 140 штук додаткових акумуляторів типу FNB-V87 Li; стягнення суму нарахованих штрафних санкцій у розмірі 10 891,30 грн., з яких неустойка в розмірі 9 871,20 грн., штраф за прострочення повернення майна - 1 020,10 грн.; стягнення плати за фактичне користування засобами радіозв'язку в сумі 5 100,12 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2015р. у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гроссер» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/8549/15-г від 12.05.2015р. у повному обсязі та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

На думку скаржника, судом першої інстанції було порушено ст. 764 Цивільного кодексу України, оскільки не взято до уваги наявність заперечень позивача проти продовження дії договору оренди, які були викладені у листі до відповідача від 29.01.2015р. за №29/1.

Також, як вказує позивач, справу в суді першої інстанції було розглянуто за його відсутності за одне судове засідання, чим порушено принцип змагальності судочинства, закріплений у ст. 4-3 ГПК України.

Відповідач - Управління державної охорони України, надав до матеріалів справи письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.21095р. у справі №910/8549/15-г без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Гроссер» без задоволення. При цьому відповідач вказує про те, що дія договору оренди засобів радіозв'язку №124/2014 від 14.10.2014р. відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 6.2. Договору є продовженою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гроссер» та призначено її до розгляду на 17.08.2015р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 28.09.2015р., у зв'язку з перебування судді Ткаченка Б.О. на лікарняному, вирішено здійснити розгляд справи №910/8549/15-г у складі колегії суддів головуючий суддя Шевченко Е.О., судді Синиця О.Ф., Зеленін В.О.

Справа слухалась з оголошеною в судовому засіданні 17.08.2015р. перервою на підставі ст. 77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

14 жовтня 2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гроссер», як орендодавцем, та Управлінням державної охорони України, як орендарем, був укладений Договір №124/2014 оренди засобів радіозв'язку, за умовами якого орендодавець зобов'язується передати орендареві в строкове, платне користування 140 комплектів портативних радіостанцій марки VX-821-G6-5 (в комплекті: ATU-6A, FNB-V87Li,VAC-920), 140 штук додаткових акумуляторів типу FNB-V87 Li; 140 гарнітур 2-х провідні V1-10815, а орендар прийняти це майно та використовувати його за призначенням, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно з п. 1.4. Договору оренди загальна балансова вартість майна становить 227 297,53 грн.

У статті 2 Договору оренди визначено, що загальна вартість Договору за один рік складає 20 401,92 грн., у тому числі ПДВ 3 400,32 грн. Орендна плата встановлюється у розмірі 1 700,16 грн., в тому числі ПДВ - 283,36 грн. за один місяць оренди майна. Орендна плата сплачується щомісячно у національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця. Орендар сплачує орендну плату на підставі цього Договору щомісячно протягом 10 банківських днів після надання орендодавцем акту приймання-передачі наданих послуг. В разі, коли майно повернуто орендарем після закінчення строку дії цього Договору, орендна плата сплачується орендарем по день фактичної здачі майна орендодавцеві. У разі затримки бюджетного фінансування орендаря, розрахунок за надані послуг здійснюється протягом 7-ми банківських днів з дати отримання орендарем на свій реєстраційний рахунок бюджетного призначення коштів на фінансування наданих послуг.

Згідно з п. 3.2. Договору оренди передача майна здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до статті 4 Договору оренди майно повинно бути повернуте орендодавцю протягом 3-х днів з моменту закінчення строку оренди в повній комплектності та тому технічному стані, в якому воно було отримано орендарем, з урахуванням нормального фізичного знову, що виник у період експлуатації. Повернення майна проводиться за актом приймання-передачі, що повинен бути підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками.

У відповідності до п. 6.1. Договору оренди цей Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

В пункті 6.2. Договору оренди вказано, що згідно ст. 631 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України сторони дійшли згоди, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту його укладення, а саме з 01.01.2014р. Строк дії цього Договору встановлюється з 01.01.2014р. до 31.12.2014р., а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

До матеріалів справи був наданий акт приймання-передачі майна, з якого вбачається, що орендодавець передав 01.01.2014р., а орендар прийняв наступне майно: 140 комплектів портативних радіостанцій марки VX-821-G6-5 (в комплекті: ATU-6A, FNB-V87Li,VAC-920), 140 штук додаткових акумуляторів типу FNB-V87 Li; 140 гарнітур 2-х провідні V1-10815.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму можу бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використання (неспоживна річ).

Частина 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як встановлено вище, умовами Договору оренди передбачений строк його дії з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

Матеріалами справи та сторонами підтверджено, що відповідач використовує орендоване майно і по цей час.

При цьому положення ст. 764 Цивільного кодексу України встановлюють, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Отже, Цивільний кодекс України передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень які зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Стосовно наймодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

До матеріалів справи наданий лист позивача до відповідача від 29.01.2014р. №29/1, в якому він з посиланням на Договір оренди вказав про те, що його дія закінчилася 31.12.2014р., та вимагав повернути орендоване майно.

У відповідь відповідач направив позивачеві лист від 12.02.2015р., яким повідомив його про те, що орендоване майно використовується спецпідрозділами Управління державної охорони України і залучене для проведення Антитерористичної операції на сході країни, та вказав на бажання використовувати орендоване майно у 2015р. на договірній основі, оформленій документально.

Оскільки відповіді на лист відповідача від 12.02.2015р. від позивача не надійшло, апеляційний господарський суд розцінює це як факт мовчазної згоди з боку позивача на пропозицію щодо продовження дії Договору оренди на новий строк (2015рік) з усіма його основними (істотними) умовами.

Згідно з ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

За таких умов, враховуючи те, що від позивача не надійшло заперечень на лист відповідача від 12.02.2015р. стосовно продовження користування майном, на підставі ст. 764, ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що дія Договору оренди була продовжена сторонами на 2015р.

Наведене свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Крім того, вирішуючи спір апеляційним судом взято до уваги суспільну значущість знаходження у користуванні Управління державної охорони України, як державного правоохоронного органу спеціального призначення, орендованих у позивача засобів радіозв'язку, що використовується під час виконання завдань, пов'язаних з державною охороною та запобіганню диверсійних проявів щодо охоронюваних осіб та об'єктів, добросовісності своїх дій.

Стосовно тверджень позивача про те, що судом першої інстанції було порушено принцип змагальності, оскільки справу розглянуто за його відсутності, судова колегія зазначає наступне.

Так, як вбачається, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2105р. було порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12.05.2105р.

Рішення судом першої інстанції було прийняте 12.05.2105р.

З протоколу судового засідання від 12.05.2015р. слідує, що представник позивача в судовому засіданні не був присутній. Клопотань про відкладення розгляду справи, заявлених від представника позивача, в матеріалах справи немає.

Стаття 77 ГПК України передбачає, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

За таких обставин, доводи апелянта спростовуються наведеним вище.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальності «Гроссер» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2015р. у справі №910/8549/15-г залишити без змін.

3. Справу №910/8549/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді О.Ф. Синиця

В.О. Зеленін