Постанова

від 14.07.2016 по справі 910/8549/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року Справа № 910/8549/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Бондар С.В., Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Бриар" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.04.16 у справі№910/8549/15-г господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГРОССЕР" доУправління державної охорони України проповернення майна та стягнення коштів за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені, відповідачаГрабовського С.В., Заблоцької О.Ю. (дов. від 11.01.16), скаржникаДорошенка А.О.(дов. від07.07.16), Імаілової К. І. (дов. від 01.11.15)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРОССЕР" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Управління державної охорони України повернути належне позивачеві майно, а саме: 140 комплектів портативних радіостанцій марки VX-821-G6-5 (у комплекті: ATU-6A, FNB-V87Li,VAC-920); 140 гарнітур 2-х провідні V1-10815; 140 штук додаткових акумуляторів типу FNB-V87 Li; стягнення штрафних санкцій у розмірі 10 891,30 грн., з яких 9 871,20 грн. - неустойки, 1 020,10 грн. штрафу за прострочення повернення майна -; стягнення плати за фактичне користування засобами радіозв'язку на суму 5 100,12 грн. - плати за фактичне користування засобами радіозв'язку.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.05.15 (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Шевченка Е.О., суддів: Синиці О.Ф., Зеленіна В.О.), у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Судові акти обґрунтовані тим, що орендні правовідносини фактично пролонговані.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.15 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Грека Б. М., суддів: Бондар С.В., Кривди Д.С.) судові акти попередніх інстанцій скасовані, справа направлена на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

18.12.15 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бриар" звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням від 15.12.15 про заміну позивача його правонаступником у справі №910/8549/15-г (а.с.21-22 т.2).

Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому він простить судові акти залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.16 (суддя Мандриченко Я.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.16 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Чорногуза М.Г., суддів: Арикової А.В., Рудченка С.Г.), у задоволенні клопотання про заміну позивача його правонаступником відмовлено, провадження у справі №910/8549/15-г за позовом ТОВ "Гроссер" до Управління державної охорони України про повернення майна та стягнення коштів припинено (а.с.71-73 т.2).

Не погоджуючись із судовими актами, скаржник - ТОВ "Бриар" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить судові акти попередніх інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд.

Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ч.1 ст.770 ЦК України) та процесуального права (ст.25, п.6 ст.80 ГПК України), На думку скаржника, суди обох попередніх інстанцій дійшли хибного висновку щодо відсутності у ТОВ "Бриар" права власності на майно, що є предметом спору, та як наслідок, у порушення ст.25 ГПК України скаржника не залучено у якості правонаступника ТОВ "Гроссер".

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 14.10.14 між ТОВ "Гроссер" (надалі - позивач) та Управлінням державної охорони України (надалі - відповідач) укладений договір оренди засобів радіозв'язку №124/2014, за яким позивач зобов'язується передати відповідачу у строкове, платне користування 140 комплектів портативних радіостанцій марки VX-821-G6-5 (у комплекті: ATU-6A, FNB-V87Li,VAC-920), 140 штук додаткових акумуляторів типу FNB-V87 Li; 140 гарнітур 2-х провідні V1-10815, а відповідач прийняти це майно, використовувати його за призначенням та сплачувати орендну плату (а.с.14-17 т.1).

Пунктом 6.2. договору визначений строк його дії - до 31.12.14, а у частині розрахунків - до їх повного виконання.

Позивач листом від 29.01.14 №29/1 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди 31.12.14 та вимагав повернути майно (а.с.35 т.1).

Листом від 12.02.15 відповідач повідомив позивача про неможливість повернення орендованого майна через використання спецпідрозділами УДО України і залучення для проведення Антитерористичної операції на сході країни, та вказав на бажання використовувати орендоване майно у 2015 році на договірній основі, оформленій документально (а.с.21 т.1).

ТОВ "Бриар" у клопотанні від 18.12.15, про заміну позивача його правонаступником, посилалося на набуття останнім права власності на комплекти портативних засобів радіозв'язку, які є предметом спору у судовій справі №910/8549/15-г, на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.15, (а.с.24 т.2), укладеного між вказаною юридичною особою та ОСОБА_8, який у свою чергу отримав вказане майно на підставі ч.ч.1-2 ст.111 ЦК України, як єдиний учасник ТОВ "ГРОССЕР" (позивача у даній справі), яке було визнано банкрутом постановою Господарського суду Київської області від 15.07.15 у справі №911/2632/15.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ГРОССЕР" припинено з 29.10.15 (а.с.37-42 т.2).

У матеріалах справи містяться два ідентичні акти прийому-передачі майна від 26.11.15 (а.с.23 т.2) та від 26.10.15 (а.с.58 т.2), за якими ТОВ "ГРОССЕР" повернуло частку статутного капіталу ОСОБА_8 наступним майном: 140 штук портативних радіостанцій VX-821-G6-5 (комплекти АТU-6А, FNB-V87Li, VAC-920), 140 додаткових акумуляторів типу FNB-V87Li, 140 гарнітур 2-х провідних V1-10815 на загальну суму 185 950,00 грн.

Скаржник вказував, що за актом від 26.11.15 йому передане "майнове право" на предмет оскарження, через що є підстави для задоволення клопотання про правонаступництво у господарській справі №910/8549/15-г.

Відмовляючи у зазначеному клопотанні, суди попередніх інстанцій вказали на те, що акти не мають юридичної сили, оскільки не відповідають фактичним обставинам, при тому містять дані, в яких зокрема вказано, що передається "наступне майно" далі перелік. Передача вказаних радіостанцій, акумуляторів та гарнітур не могла бути здійснена ні 26.10.15, тому що вони не були у володінні та користуванні ТОВ "ГРОССЕР", оскільки знаходилися у користуванні УДО України, ні тим більше 26.11.15, після того як 29.10.15 до ЄДРЮФП внесено запис про припинення вказаного товариства. Крім того вказані радіостанції та комплектуючі 26.11.15 також не були у розпорядженні директора ТОВ "ГРОССЕР".

Суди вказали на те, що належні та допустимі докази переходу права власності на предмети радіозв'язку й комплектуючі матеріали справи не містять. Оскільки ТОВ "Бриар" не є стороною спірного договору оренди, спірність доказів переходу до ОСОБА_8, а відповідно і до ТОВ "Бриар" права власності на майно, передане відповідачу в оренду й те що предметом спору є повернення орендованого майна через закінчення строку дії договору оренди та стягнення орендної плати, - відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "Бриар" про заміну позивача його правонаступником.

Разом із тим, суди обох інстанцій дійшли згоди, що у випадку доведення свого права власності на оскаржене майно, ТОВ "Бриар" не позбавлене можливості звернутися до суду з окремим позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Що стосується підстав припинення провадження у даній справі, то з огляду на факт ліквідації позивача з 29.10.15 (дата внесення до державного реєстру запису про припинення діяльності позивача), враховуючи відсутність інших позивачів у справі та його правонаступників є мотивоване підґрунтя для застосування п.6 ч.1 ст.80 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій вірними, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.6 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, припинено діяльність суб'єкта господарювання, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Частиною 7 ст.59 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд повинен перевірити відповідні відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджується факт припинення підприємницької діяльності позивача.

Зокрема, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.15, діяльність ТОВ "ГРОССЕР" припинено за судовим рішенням, а саме визнано банкрутом постановою Господарського суду Київської області від 15.07.15 у справі №911/2632/15.

Ліквідація юридичної особи, що є наймодавцем чи наймачем, припиняє договір найму і зобов'язання, які виникли на його підставі, що відповідає вимогам ст.609 ЦК України і не передбачає правонаступництва.

Розширеному тлумаченню перелік підстав для припинення провадження у справі не підлягає, що роз'яснено у п.4.1 постанови від 26.12.1 №18 Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Оскільки судами встановлена відсутність належних та допустимих доказів у справі стосовно переходу права власності на об'єкти оскарження до скаржника - ТОВ "Бриар", підстави для задоволення клопотання про правонаступництво у даній справі юридично відсутні.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією судів щодо можливості звернення до суду з окремим позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння скаржником, у випадку доведення свого права власності на зазначені об'єкти радіозв'язку.

Проте на даний час, зважаючи на вимоги господарсько-процесуального законодавства, у зв'язку із припиненням діяльності позивача та неможливістю залучення до участі у справі його правонаступника, суди попередніх інстанцій дійшли вірного й обґрунтованого висновку, що провадження у справі має бути припинено з посиланням на п.6 ст.80 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що судові акти попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, оскільки вони винесені при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бриар" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.16 у справі №910/8549/15-г залишити без змін.

Головуючий - суддя Б. М. Грек

Судді С. В. Бондар

Д. С. Кривда