Рішення

від 23.09.2015 по справі 923/547/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2015 р. Справа № 923/547/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Чаплинського району Херсонської області в інтересах держави в особі

позивача: Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, с. Першокостянтинівка Чаплинського району Херсонської області

до приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро", смт. Чаплинка

Херсонської області

про стягнення 161554,51 грн., розірвання договору оренди та повернення комунального

майна

та за зустрічним позовом приватного сільськогосподарського товариства "Альфа-Агро", смт. Чаплинка Херсонської області

до Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, с. Першокостянтинівка Чаплинського району Херсонської області

про визнання недійсним пункту договору

за участю прокурора - Петренко Л.В., службове посвідчення № 030355 від 17.11.2014 року;

та представників сторін за первісним позовом:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_1, представник, дов. від 05.06.2015 року.

Строк вирішення спору продовжено до 23.09.2015 року ухвалою суду від 27.07.2015 року.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Прокурор Чаплинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" (відповідач), в якому просить:

- стягнути заборгованість, що сформувалась станом на 01.01.2015р. в сумі 161554,51 грн.;

- розірвати укладений 22.03.2012р. між позивачем та відповідачем договір оренди №5 індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Першокостянтинівської сільської ради, за яким, орендарю передано об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території позивача, від насосної станції №6 Р-2-1, залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90", залишковою балансовою вартістю 283300,00 грн. (далі - Майно), що перебуває на балансі позивача. Загальна залишкова балансова вартість майна складає 775973,52 грн;

- зобов'язати відповідача повернути позивачу об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території позивача, від насосної станції №6 Р-2-1, залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90", залишковою балансовою вартістю 283300,00 грн., загальна залишкова вартість яких складає 775973,52 грн., що перебувають на балансі позивача, шляхом підписання акту-прийому-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями статей 526, 530, ч. 2 ст. 651, ст. 782, ст. 785 ЦК України, ст.ст. 173, 283-285, 291 ГК України, ст.ст. 29, 54 ГПК України, ст.ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

02 червня 2015р. відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву з вимогою до Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району визнати недійсним пункт 1.1. договору оренди №5 індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Першокостянтинівської сільської ради, укладений 22.03.2012р. між Першокостянтинівською сільською радою та приватним сільськогосподарським підприємством "Альфа-Агро" в частині визначення залишкової балансової вартості об'єктів внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташованих на території Першокостянтинівської сільської ради, від насосної станції №6 Р-2-1, залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90", залишковою балансовою вартістю 283300,00 грн., загальною залишковою балансовою вартістю орендованого майна - 775973,52 грн.

05.06.2015 р. відповідач заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи з метою встановлення залишкової балансової вартості орендованого майна.

Ухвалою господарського суду від 08.04.2015 р. суддя Нікітенко С.В. порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 30.04.2015 р. Ухвалами суду від 30.04.2015 р., 21.05.2015 р. та 08.06.2015 р. розгляд справи відкладався.

Розпорядженням № 189 від 22.06.2015 р. керівника апарату суду у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Нікітенко С.В. справу призначено до повторного автоматичного розподілу. Цим розподілом справу передано до провадження судді Александрової Л.І.

Ухвалою господарського суду від 23.06.2015 р. суддя Александрова Л.І. прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи на 13.07.2015 р. Двічі ухвалами суду від 13.07.2015 р. та від 27.07.2015 р. розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Прокурор підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав, а в задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовити.

Позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребуваного судом відзиву на зустрічну позовну заяву не надав та надіслав клопотання від 23.09.2015 року, яким просить розглянути справу без участі його представника у зв'язку з його перебуванням в іншому судовому засіданні.

Неявка представника позивача у судове засідання господарського суду не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

18.06.2015 р. позивач та 23.06.2015 р. прокурор надали суду відзиви на зустрічну позовну заяву, згідно яких просять суд відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог у повному обсязі.

18.06.2015 р. від позивача надійшла заява про застосування позовної давності до вимог за зустрічним позовом.

В судовому засіданні представник відповідача наполягає на задоволенні зустрічної позовної заяви та просить відмовити в задоволенні первісного позову з підстав викладених відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представника відповідача, суд

в с т а н о в и в:

22 березня 2012 року Першокостянтинівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області укладено з приватним сільськогосподарським підприємством (далі - ПСП) «Альфа-Агро» договір № 5 оренди індивідуально визначеного майна (далі - договір), що належить до комунальної власності Першокостянтинівської сільської ради, за яким, згідно пункту 1.1., Орендарю передано об’єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території Першокостянтинівської сільської ради, від насосної станції № 6 Р-2-1 залишковою балансовою вартістю 492 673,52 грн. та 7 дощувальних машин «Фрегат-463-90», залишковою балансовою вартістю 283 300 грн., що перебуває на балансі Першокостянтинівської сільської ради. Загальна залишкова балансова вартість майна складає 775 973,52 грн.

Передача Орендарю вищевказаного майна, підтверджується Актом приймання - передавання орендованого майна від 22 березня 2012 року.

Відповідно до пункту 1.2., майно передається в оренду з метою використання для поливу сільськогосподарських культур на зрошувальних землях в адміністративних межах Першокостянтинівської сільської ради.

Пунктом 3.1. договору, передбачено, що орендна плата за користування майном, становить 7 % від залишкової балансової вартості майна за використання внутрішньогосподарської меліоративної системи та становить 54318,17 грн. на рік.

Відповідно до п. 3.4. договору, встановлено, що орендна плата за рік сплачується рівними частинами до місцевого бюджету у безготівковому порядку наступним чином:

- до 15 серпня відповідного поточного року - 13579,54 грн.;

- до 15 вересня відповідного поточного року - 13579,54 грн.;

- до 15 жовтня відповідного поточного року - 13579,54 грн.;

- до 01 листопада відповідного поточного року - 13579,55 грн.

Відповідно до інформації про нарахування та сплату коштів за оренду індивідуально визначеного майна № 60/03-29 від 06.02.2015 року та довідки про заборгованість за оренду індивідуально визначеного майна, станом на 01 січня 2015 року заборгованість ПСП «Альфа-Агро» перед бюджетом Першокостянтинівської сільської ради згідно до Договору оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Першокостянтинівської сільської ради від 22.03.2012 року, становить 161 554,51 грн.

За весь час користування майном, орендарем - ПСП «Альфа - Агро», сплачено лише 1400 грн. в 2013 році, що підтверджується також листом Управління Державної казначейської служби України у Чаплинському районі Херсонської області від 23.03.2015 за № 03-35/41.

Статтями 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», передбачено, що основним обов’язком орендаря є внесення орендної плати своєчасно та в повному обсязі. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Підтвердженням того, що відповідачем протягом строку дії договору оренди використовувалось орендоване майно з метою здійснення господарської діяльності є лист Чаплинського управління водного господарства № 22-03/227 від 24.03.2015, а також договори про надання послуг, пов’язаних з подачею води на полив сільськогосподарських культур, відповідно до яких встановлено, що ПСП «Альфа-Агро» використано у 2012 році - 4070,8 тис.м.куб., у 2013 році - 5801 тис.м.куб., у 2014 році - 4710,4 тис.м.куб.

Таким чином, позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав майно орендарю, що підтверджується актом приймання- передавання майна від 22.03.2012. Відповідач, в свою чергу, зобов’язання по сплаті орендної плати у 2012 та 2014 році не виконав, у 2013 році виконав частково, здійснивши один платіж у сумі 1400 грн.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно статті 526, 530 ЦК України - зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна умов договору не допускається.

Аналогічна норма міститься у п.1 ст. 193 ГК України.

За визначенням п.1ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (п.4 ст.286 ГК України). Що також підтверджується приписами ч.1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 ЦК України.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України, встановлено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами згідно до ст. 629 ЦК України.

Відповідно до частини 3 ст. 291 Господарського кодексу України, передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Орендна плата визначена як одна із істотних умов ст. 284 ГК України, ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 782 ЦК України передбачено право наймодавця відмовитися від договору найма і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить орендну плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Водночас, орендоване майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з ч.3 ст. 26 якого, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 5.9. оскаржуваного договору передбачено, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову.

З огляду на викладене вище заперечення відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву за первісним позовом, судом до уваги не приймаються.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідач у зустрічному позові просить визнати недійсним пункт 1.1. договору оренди №5 індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Першокостянтинівської сільської ради, укладений 22.03.2012р. між Першокостянтинівською сільською радою та приватним сільськогосподарським підприємством "Альфа-Агро" в частині визначення залишкової балансової вартості об'єктів внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташованих на території Першокостянтинівської сільської ради, від насосної станції №6 Р-2-1, залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90", залишковою балансовою вартістю 283300,00 грн., загальною залишковою балансовою вартістю орендованого майна - 775973,52 грн.

Підставою визнання недійсним п. 1.1 договору оренди відповідач зазначив ст. 203, 207, 215 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог відповідач стверджує, що при визначенні розміру орендної плати позивачем невірно розрахована його залишкова балансова вартість в порушення приписів Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

При цьому відповідач посилається, що при укладанні договору оренди такого ж майна позивача з іншою особою балансова вартість переданого їй в оренду майна визначена значно менша ніж відповідачу.

Також зазначає, що у зв'язку з цим до підписання спірного договору оренди між сторонами виник спір щодо розрахунку орендної плати від загальної залишкової балансової вартості, яка безпідставно та незаконно визначена у сумі 775973 грн. 52 коп.

Як далі зазначає відповідач, він звернувся до Чаплинського райсуду Херсонської області з позовом до Першоконстантинівської сільради з позовом про визнання її дій з прийняття рішення ХІV сесії ради VІ скликання від 09.12.2011 р. № 116 "Про встановлення ставки за оренду майна протиправними та його скасування.

Постановою Чаплинського райсуду Херсонської області від 28.12.2012 р. позов відповідача залишено без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 р. вищезазначена постанова залишена без змін.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов’язковим для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити ньому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Пунктом 2.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання гіравочинів (господарських договорів) недійсними», передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Таким чином підставою визнання спірного пункту договору оренди є невідповідність його вимогам закону, як зазначено відповідачем у зустрічному позові.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, спірний договір було укладено на підставі рішення ХІV сесії Першоконстантинівської сільради VІ скликання від 09.12.2011 р. № 116, п. 3 якого було вирішено до експертної незалежної оцінки меліоративної мережі та дощувальних машин "Фрегат" укласти договори оренди з орендарями внутрішньогосподарської меліоративної системи та дощувальних машин фрегат, встановивши орендну плату від залишкової балансової вартості майна.

Дане рішення на момент розгляду справи є чинним.

Договір оренди від 22.03.2012 року, згідно якого було передано в оренду позивачу об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи із залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90" залишковою балансовою вартістю 283300, а всього вартість майна складає 775973,52 грн. та встановлено орендну плату було узгоджено сторонами договору, якими являються позивач і відповідач, що підтверджується їхніми підписами в договорі.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, спірний договір укладено між сторонами на підставі вищезазначеного рішення сільради, яке є чинним на даний час.

Які саме норми права порушено під час укладення спірного договору відповідачем не зазначено.

Крім того, слід додатково зазначити, що відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом за межами строку позовної давності.

За таких обставин у задоволенні зустрічного позову має бути відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи не вбачається.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

У пункті 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. зазначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлені в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080 грн.).

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлені в 1 розмірі мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з 01 січня 2015 року розмір мінімальної заробітної плати встановлений в сумі 1218 грн.

Прокурором Чаплинського району Херсонської області заявлено позов про стягнення суми боргу, розірвання договорів оренди та зобов'язання повернути майно.

Пунктом 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. передбачено, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, сума судового збору з урахуванням підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", яка підлягала сплаті при зверненні з позовом становить 5667 грн. 09 коп.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури при здійснені своїх повноважень від сплати судового збору звільняються.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5667 грн. 09 коп. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Первісний позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" (75200, Херсонська область, Чаплинський район, смт. Чаплинка, вул. Спартака, 9, ідентифікаційний код 31542186) на користь:

- Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області (75242, Херсонська область, Чаплинський район, с. Першоконстянтинівка, вул. Миру, буд. 1, ідентифікаційний код 00431591) 161554 грн. 51 коп. заборгованості;

- держави в доход Державного бюджету (р/р 31215206783002, МФО 852010, код за ЄДРПОУ 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області) - 5667 грн. 09 коп. судового збору.

3.Розірвати укладений між Першокостянтинівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області та приватним сільськогосподарським підприємством "Альфа-Агро" договір оренди № 5 від 22.03.2012 р.

4.Зобов'язати приватне сільськогосподарське підприємство "Альфа-Агро" повернути Першокостянтинівській сільській раді Чаплинського району Херсонської області об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області від насосної станції № 6 Р-2-1 залишковою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат 463-90", залишковою балансовою вартістю 283300 грн., загальна залишкова вартість яких складає 775973,52 грн., що перебувають на балансі Першокостянтинівської сільської ради, шляхом підписання акту прийому-передачі.

5.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.09.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова