Постанова

від 19.04.2010 по справі 4/160

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

19.04.10 Справа № 4/160

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів: Новосад Д.Ф.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ «Хотинське АТП - 17741», м. Хотин б/н від 02.02.2010 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 27.01.2010 року

у справі № 4/160

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_2», м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Хотинське автотранспортне підприємство - 17741», м. Хотин

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в сумі 81 148,52 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Чернівецької області (суддя О.Г. Проскурняк) від 27.01.2010 року у справі № 4/160 позов задоволено: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Хотинське АТП - 17741», м. Хотин на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен ОСОБА_2», м. Київ 99 966,45 грн. основного боргу, 7347,91 грн. пені, 1551,43 грн. 3% річних, 4595,09 грн. інфляційних, 1134,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач -ВАТ «Хотинське АТП - 17741»з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити позов ТзОВ «Райффайзен ОСОБА_2»без задоволення, оскільки вважає дане рішення необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК України. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що починаючи з 15 грудня 2009 року договір фінансового лізингу № L129-01/07 та зобов'язання сторін, які з нього випливають, є припиненими внаслідок односторонньої відмови позивача від цього договору, а відтак, на думку скаржника, відповідно до загальних принципів виконання зобов'язань на відповідача не може бути покладено обов'язок погасити заборгованість за цим договором. Окрім того, в обґрунтування своїх вимог посилається на ст. ст. 611, 615, 623 ЦК України та ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Позивач -ТзОВ «Райффайзен ОСОБА_2»у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що умови, за яких лізингодавець може достроково в односторонньому порядку розірвати договір фінансового лізингу, закріплені у розділі 6 спірного договору, зокрема, лізингодавець набуває такого права у разі не сплати лізингових платежів. Окрім того, посилається на приписи ч. 2 ст. 615 ЦК України, згідно якої відмова чи розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. У зв'язку з цим вважає, що лист позивача № 2695-12/09 від 15.12.2009 року про відмову від договору фінансового лізингу ніяким чином не звільняє відповідача від сплати простроченої заборгованості. На підставі наведеного просить у задоволенні апеляційної скарги ВАТ «Хотинське АТП - 17741» відмовити, а рішення господарського суду Чернівецької області від 27.01.2010 року у справі № 4/160 -залишити без змін.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення потових відправлень № 4256576 та № 4256568. При цьому, позивач подав до Львівського апеляційного господарського суду клопотання (зареєстроване в канцелярії суду 15.04.2010 року за № 3344) про розгляд апеляційної скарги у відсутності його представника.

Враховуючи наведене, колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Чернівецької області від 27.01.2010 року у справі № 4/160 -залишити без змін, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній докази колегією встановлено, що 26.01.2007 року між ТзОВ «Райффайзен ОСОБА_2»(лізингодавець) та ВАТ «Хотинське АТП - 17741»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № L129-01/07, згідно п. 1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються у специфікації (предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Пунктом 1.2 укладеного договору передбачено, що строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених у графіку лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та не може бути менше одного року.

У відповідності до п. п. 4.1, 4.2 договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця; розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Згідно розділу 5 загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4 до договору фінансового лізингу № L129-01/07) лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця; у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно, в цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.

У графіку платежів (додаток № 1 до договору фінансового лізингу № L129-01/07) сторони домовились, що у випадку зміни на день складання рахунку лізингодавця за другий та наступні лізингові періоди встановленого Національним банком України курсу гривні до долару США по відношенню до визначеного в п. 2 графіку курсу, зазначені в цьому графіку лізингові платежі за кожний з періодів лізингу змінюються пропорційно зміні курсу на день складання рахунку за відповідний лізинговий період.

Відповідно до п. 6.2. загальних умов фінансового лізингу змінений розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті лізингоодержувачем у безспірному порядку.

На виконання зобов'язань згідно укладеного договору позивач придбав та передав відповідачу причіп Schwarzmuller, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу.

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено взяті на себе за договором фінансового лізингу № L129-01/07 від 26.01.2007 року зобов'язання щодо сплати поточних лізингових платежів, внаслідок чого в період з грудня 2008 року по грудень 2009 року у нього виникла заборгованість перед позивачем за виставленими останнім рахунками-фактурами (а. с. 18-32, 42-45) в сумі 99 966,45 грн., яка підтверджується наявними у справі документальними доказами.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач, всупереч вимогам ст. ст. 33, 34 ГПК України, не подав ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом, а тому колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно задоволив позовні вимоги в цій частині.

Згідно вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У п. 5.1 договору фінансового лізингу № L129-01/07 від 26.01.2007 року сторони погодили, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відтак, місцевий господарський суд підставно з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та ч. 2 ст. 258 ЦК України задоволив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за період прострочення оплати лізингових платежів пені в сумі 7347,91 грн.

Вірно, на думку колегії, задоволено господарським судом Чернівецької області також позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1551,43 грн. 3% річних та 4595,09 грн. інфляційних втрат, які ґрунтуються на положенні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За таких обставин, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог і стягнення з відповідача 99 966,45 грн. основного боргу, 7347,91 грн. пені, 1551,43 грн. 3% річних та 4595,09 грн. інфляційних втрат, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Щодо посилань скаржника на лист № 2695-12/09 від 15.12.2009 року, яким позивач в односторонньому порядку відмовився від договору фінансового лізингу № L129-01/07 від 26.01.2007 року, як на підставу звільнення відповідача від обов'язку щодо сплати простроченої заборгованості, то колегія вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, і наголошує на тому, що згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України відмова чи розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Пунктом 8.1.17 Загальних умов фінансового лізингу (додаток № 4) сторони погодили, що до обов'язків лізингоодержувача у разі дострокового припинення дії договору віднесено сплату платежів, визначених у п. 10.3.2 цих умов. У п. 10.3.2 Загальних умов сторонами закріплено, що лізингоодержувач у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу зобов'язаний сплатити перелічені платежі, до яких віднесено і сплату заборгованості по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області від 27.01.2010 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 27.01.2010 року у справі № 4/160 залишити без змін, апеляційну скаргу ВАТ «Хотинське АТП - 17741», м. Хотин б/н від 02.02.2010 року -без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Чернівецької області.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.