Ухвала

від 29.09.2015 по справі 1/28/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

29 вересня 2015 року Справа № 1/28/2011

Провадження № 27/1/28/2011

Суддя господарського суду Луганської області Байбак О.І.

при секретарі Зоріній О.Г.

за участю представників сторін:

стягувача - не з'явився

боржника - не з'явився

ДВС - не з'явився

розглянувши скаргу Комунального підприємства «Ѻвєродонецьк-ТеплокомуненергоВ» , м. Сєвєродонецьк Луганської області (№ 11-482 від 04.09.2015 р.) на дії Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області по справі № 1/28/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПропетіВ» , м. Київ

до Комунального підприємства «Ѻвєродонецьк-ТеплокомуненергоВ» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 2560164, 39 грн., -

встановив:

Комунальне підприємство «Ѻвєродонецьк-ТеплокомуненергоВ» , м. Сєвєродонецьк Луганської області (далі за текстом - боржник) звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою (вих. № 11-482 від 25.08.2015 р.) на дії Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області (далі за текстом - ДВС) по справі № 1/28/2011 в якій просить суд:

- визнати постанову Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області № ВП 22349535 від 07.08.2015 р. про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку 26004500086915 в ПАТ В«Креді ОСОБА_1В» та кошти, що належать боржнику у межах суми звернення стягнення 2585900,39 грн. недійсною;

- визнати постанову Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області № ВП 22349535 від 07.08.2015 р. про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку 26002011828901 в ПАТ В«Альфа-БанкВ» у м. Києві, що належать боржнику у межах суми звернення стягнення 2585900,39 грн. недійсною;

Скаргу обґрунтовано з посиланням на складне матеріальне становище підприємства боржника, та на те, що накладення арешту на грошові кошти згідно з постановою ДВС № ВП 22349535 від 07.08.2015 р. може призвести до зриву початку опалювального сезону, ненадання або обмеження надання боржником послуг з теплопостачання для населення, тощо.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.09.2015 р. по даній справі скаргу боржника прийнято до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні 29.09.2015 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ПропетіВ» , м. Київ (далі за текстом - стягував) та ДВС відзиву на скаргу не надали.

На судове засідання 29.09.2015 р. представники сторін та ДВС не з'явилися, хоча судом вжито всіх передбачених Законом заходів з метою повідомлення останніх про час та місце розгляду скарги.

Оскільки неявка на судове засідання представників сторін та ДВС не перешкоджає розгляду скарги по суті, господарський суд вважає за необхідне розглядати зазначену скаргу за відсутності представників останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали частково відновленої справи № 1/28/2011, суд встановив:

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.04.2011 р. по справі № 1/28/2011 (а.с. 25-26) позов задоволено повністю; стягнуто з боржника на користь стягувача 2000000 грн. 00 коп. боргу, 256000 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 210630 грн. 14 коп. пені, 93534 грн. 25 коп. 3 % річних, 25500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вирішено видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

На виконання вищевказаного рішення судом видано наказ від 18.04.11 р. № 1/28/2011, який пред'явленій стягувачем до ДВС для виконання.

Матеріали справи також свідчать про те, що ДВС в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення з боржника заборгованості в загальному розмірі 7166028,97 грн., до якого входить і виконавче провадження з виконання наказу № 1/28/2011 від 18.04.2011 р., виніс постанову № ВП 22349535 від 07.08.2015 р. (а.с. 8, 11) якою:

- наклав арешт на кошти боржника, що містяться на рахунку 26004500086915 в ПАТ В«Креді ОСОБА_1В» .

- наклав арешт на кошти боржника, що містяться на рахунку 26002011828901 в ПАТ В«Альфа-БанкВ» .

Зазначену постанову ДВС, боржник вважає незаконною, оскільки вона, на думку останнього, винесена без врахування його прав та інтересів, можливості виконання боржником своїх обов'язків щодо виробництва та постачання теплової енергії для населення.

Вказані обставини стали підставою для звернення боржника до суду зі скаргою на дії ДВС в межах даної справи.

Надаючи правову кваліфікацію спірним обставинам суд виходить з наступного:

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом ст. ст. 17, 19 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За змістом ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Оскільки боржник не надав суду доказів виконання в добровільному порядку судового рішення від 05.04.2011 р. по справі № 1/28/2011, в т.ч. за відповідним судовим наказом від 18.04.2011 р. та за відповідною постановою ДВС про відкриття виконавчого провадження, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість дій ДВС щодо накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми звернення стягнення згідно з постановою № ВП 22349535 від 07.08.2015 р.

Посилання боржника в обґрунтування незаконності зазначеної постанови ДВС на скрутне матеріальне становище підприємства боржника, та нібито зумовлене в зв'язку з цим можливе припинення діяльності підприємства, суд вважає безпідставними та такими, що суперечать ч. 5 ст. 124 Конституції України, ст. ст. 115 ГПК України, якими закріплено принцип обов'язковості виконання судового рішення.

До того ж, тривале невиконання боржником судового рішення від 05.04.2011 р. по справі № 1/28/2011 грубо порушує права стягувача на виконання судового рішення, яким фактично захищено права та інтереси останнього, на отримання належних йому грошових коштів за цим рішенням.

Крім того, суд також зазначає, що за змістом ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника грошових коштів, не звільняє його від відповідальності за порушення своїх зобов'язань.

Інших доводів щодо незаконності дій ДВС при винесенні постанови № ВП 22349535 від 07.08.2015 р. боржник суду не навів, відповідних доказів в їх обґрунтування не надав.

За таких суд визнає вимоги боржника про визнання недійсною постанови ДВС про арешт коштів боржника позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства.

Зазначені обставини зумовлюють необхідність відмови в задоволенні скарги боржника на дії ДВС.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Керуючись ст. ст. 33-36, 75, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішив,-

вирішив:

В задоволенні скарги Комунального підприємства «Ѻвєродонецьк-ТеплокомуненергоВ» , м. Сєвєродонецьк Луганської області (№ 11-482 від 04.09.2015 р.) на дії Відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області по справі № 1/28/2011 відмовити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя Байбак О.І.