Постанова

від 02.03.2011 по справі 2а-343/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-343/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2011 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «УФО»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «УФО»до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «УФО»(далі ТОВ «УФО») остаточно вточнивши позовні вимоги звернулося до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва (далі ДПІ у Голосіївському районі) від 07.09.2009 року №0000872302/0, від 07.09.2009 року №0000882302/0, від 09.09.2009 року №0001452202/0, від 17.11.2009 року №0000872302/1, від 17.11.2009 року №0000882302/1, від 23.11.2009 року №0001452202/1, від 03.02.2010 року №0000882302/2, від 05.02.2010 року №0001452202/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 17.11.2009 року № 0000882302/1 в частині визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 20836 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5209 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представники Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «УФО»подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким представник Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва просить відмовити у задоволені позовних вимог, представник ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «УФО»подали апеляційні скарги. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з 31.07.2009 р. по 20.08.2009 р. було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «УФО»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої відповідачем було складено Акт №511/1/23-02-33098535 від 26.08.2009 року.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: від 07.09.2009 р. №0000872302/0 про сплату 862,00 грн. податку на додану вартість (далі - ПДВ) та санкцій в розмірі 431,00 грн, застосованих за порушення пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР; від 07.09.2009 р. №0000882302/0 про сплату 988 770,00 грн. податку на прибуток приватних підприємств та санкцій в розмірі 245 914,00 грн., застосованих за порушення п.1.32 ст. 1, пп. 5.3.2, пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, пп. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 року; від 09.09.2009 р. №0001452202/0 про сплату 664,00 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та санкцій в розмірі 1328,00 грн., застосованих за порушення пп. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.1994 р.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях, ТОВ «УФО»направило скарги до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а саме: Скаргу на податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2009 р. №0000872302/0 та №0000882302/0 від 16.09.2009 р. (вих. №43) та Скаргу на податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 р. №0001452202/0 від 18.09.2009 р. (вих. №47).

За наслідками розгляду вищевказаних скарг ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було винесено Рішення про результати розгляду первинних скарг від 16.11.2009 р. №19681/10/25-011, згідно з яким відповідач залишив без змін вищезазначені податкові повідомлення-рішення та виніс податкові повідомлення-рішення №0000872302/1 від 17.11.2009 р., №0000882302/1 від 17.11.2009 р., №0001452202/1 від 23.11.2009 р.

Не погоджуючись з даним рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, позивачем була направлена до Державної податкової адміністрації України Скарга на податкові повідомлення-рішення від 07 вересня 2009 р. №0000872302/0 та №0000882302/0; на податкове повідомлення-рішення від 09 вересня 2009 р. №0001452202/0; на Рішення про результати розгляду первинних скарг від 16.11.2009 р. №19681/10/25-011.

Рішенням «Про внесення змін у рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 16.11.2009 р. №19681/10/25-011»від 30.12.2009 р. №23015/10/25-011»ДПІ у Голосіївському районі м. Києва скасувало податкові повідомлення-рішення від 07.09.2009 р. №0000872302/0 про сплату 862,00 грн. ПДВ та застосованої штрафної санкції в розмірі 431,00 грн.; від 07.09.2009 р. №0000882302/0 в частині сплати 892 165, 00 грн. податку на прибуток та застосованої штрафної санкції в розмірі 207623,60 грн., а скаргу ТОВ «УФО»від 16.09.2009 р. №43 частково задовольнило.

З огляду на наступне в Акті перевірки залишено три порушення податкового законодавства: відносно завищення валових витрат з податку на прибуток за Договором №1 від 29.06.2008 р., укладеного між ТОВ «УФО»(Замовник) та ТОВ «ОСОБА_3 Продакшн», код ЄДРПОУ 35634296 (Виконавець); щодо віднесення до складу валових витрат з податку на прибуток витрат, які були понесені для придбання одягу для персоналу; щодо ненадання довідки про підтвердження статусу резидента Німеччини.

Колегія суддів не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п.п.6.4.1. п.6.4. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами »№2181-111 податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: абз. «б»-контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження та пп.6.4.3 зазначено, що у випадках, визначених підпунктом "б" підпункту 6.4.1 цього пункту, податкове повідомлення вважається відкликаним з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування або зміну раніше нарахованої суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу»

Таким чином на момент розгляду справи дійсними залишаються прийняті податкові повідомлення - рішення №0001452202/2 від 05.02.2010р. на суму 1992 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та №0000882302/2 від 03.02.2010р. на суму 134895 грн.

Щодо завищення валових витрат з податку на прибуток за Договором №1 від 29.06.2008 р., укладеного між ТОВ «УФО»(Замовник) та ТОВ «ОСОБА_3 Продакшн», код ЄДРПОУ 35634296 (Виконавець).

Згідно з Договором №1 від 29.06.2008 р., укладеного між ТОВ «УФО»(Замовник) та ТОВ «ОСОБА_3 Продакшн»(Виконавець), Виконавець зобов'язаний забезпечити участь Народної артистки ОСОБА_3 в рекламі обігрівачів марки UFO (реклама на ТВ, радіо, газетах, журналах, на носіях зовнішньої реклами тощо) за плату. Як зазначає позивач, загальна сума витрат, віднесених до складу валових витрат з податку на прибуток на підставі первинних документів, оформлених відповідно до норм чинного законодавства України, складає 365586 грн. ТОВ «УФО»на рахунок ТОВ «ОСОБА_3 Продакшн»були перераховані кошти в сумі 43873,80 грн., в т. ч. ПДВ 73117,30 грн., як попередня оплата згідно первинних банківських документів, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином завірені копії Актів здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 43873,80 грн., в т. ч. ПДВ 73117,30 грн.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва зазначає що в цій частині позивачем було порушено вимоги п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»через що ТОВ «УФО»було неправомірно включено до складу валових витрат видатки, які підпадають під термін «нематеріальниі активи»у розмірі 365586 грн. (3 квартал 2008 року).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- до валових витрат виробництва та обігу відноситься сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткуванні прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст.ст. 8 і 9 та п.п. 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товарами визначені матеріальні та нематеріальні активи.

Матеріальні активи - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів (п. 1.1);

Нематеріальні активи - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку (п. 1.2).

Підпунктом 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємствВ» , під терміном „амортизаціяВ» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно до п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 названого Закону, витрати підприємства, пов'язані з придбанням нематеріальних активів для власного виробничого використання, підлягають амортизації.

Відповідно до п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активиВ» , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99р. №242, нематеріальним активом є немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання протягом періоду понад одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам.

Згідно з пп.8.3.9. п.8.3. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для амортизації нематеріальних активів передбачено лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації протягом строку, який визначається платником податку самостійно виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10 років безперервної експлуатації. Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Слід зазначити що відеоролик не є об'єктом інтелектуальної або промислової власності, не характеризується будь-якими правами, а, отже, не є нематеріальним активом.

Відеоролик, отриманий від ТОВ «ОСОБА_3 Продакшн»не може бути визнаний об'єктом основних засобів, оскільки він не може бути придбаним чи проданим, він не виконує певних самостійних функцій, не може бути предметом прокату, відеоролик не утримувався на підприємстві з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, не може використовуватися більше трьох місяців, так як господарська діяльність ТОВ «УФО»з купівлі-продажу обігрівачів марки UFO є сезонною.

Таким чином віднесення до складу валових витрат витрати, понесені позивачем згідно Договору №1 від 29.06.2008 року є правомірними.

Щодо віднесення до складу валових витрат з податку на прибуток витрат, які були понесені для придбання одягу для персоналу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Наказу директора ТОВ «УФО»№9 від 15.09.2008 р. «Щодо рекламних заходів»з метою забезпечення проведення передпродажних та рекламних заходів обігрівачів марки UFO у сезонний період жовтень 2008 р.- лютий 2009 р. необхідно провести закупівлю необхідного одягу та інших атрибутів, необхідних для промоутерів, з метою участі промоутерів у рекламних заходах щодо продажу продукції ТОВ «УФО».

ДПІ у Голосіївському районі зазначає що ТОВ «УФО»віднесено до складу валових витрат витрати на придбання одягу для персоналу у ТОВ «Полігон Україна», ТОВ «Служба побуту «Майстер-7», ТОВ «Салон моди «Майстер-7» на загальну суму 20836 грн., чим порушено пп.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5.3 вказаного вище Закону не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

При цьому пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, обмундируванням, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Оскільки ТОВ «УФО»придбало одяг для проутерів, з метою використання цих товарів в рекламних цілях, то ним правомірно було віднесено суму 20836 грн. до валових витрат з податку на прибуток на підставі підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Щодо ненадання довідки про підтвердження статусу резидента.

TOB «УФО»було уклалено договір № 1 від 25.09.2008 року з компанією «ООО »(Латвія) щодо надання послуг з вантажних перевезень.

За перевіряємий період нерезиденту було перераховано валютні кошти на суму 1495,32 дол. США (11 063,72 грн.).

Послуги вантажних перевезень було надано своєчасно на загальну суму 1495,32 дол. США (11063,72 грн.).

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності (п. 18.1 ст. 18 згаданого Закону).

Пунктом 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Конвенцією між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки «Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на дохід і на майно», ратифікованою Законом України від 12.07.1996 р. № 331/96-ВР, а саме пунктами 1 та 2 ст. 11 встановлено, що проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.

Таким чином, дана Конвенція дозволяє здійснювати оподаткування процентів як в одній Договірній Державі, так і в другій Договірній Державі, і не зобов'язує оподатковувати в обов'язковому порядку проценти в Договірній Державі, в якій вони виникають, при їх одночасному оподаткуванні в іншій Договірній Державі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 року № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором

При цьому ТОВ «УФО»було надано перевіряючим до перевірки довідку №6.3/8248 щодо компанії «ООО », яка видана 11.08.2009 року на бланку Ризької регіональної установи Служби державних доходів Латвійської Республіки та завірена печаткою вказаної служби, підписана виконуючим обов'язки начальника відділу реєстрації та справ платників податків відділення Земгальського передмістя ОСОБА_4.

З огляду на наступне статус резидента Латвій був підтверджений.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Виходячи з наведеного, а також системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуванних рішень ДПІ у Голосіївському районі не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження були надані; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; без дотримання необхідного балансу і будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача, через що податкові повідомлення - рішення №0001452202/2 від 05.02.2010р. на суму 1992 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та №0000882302/2 від 03.02.2010р. на суму 134895 грн. підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п.1 Постанови №11 від 29.12.1976 р. «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському м. Києва, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «УФО» -задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2010 року -скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «УФО»до Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити частково.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Голосіївському районі м. Києва від 05.02.2010 року № 00001452202/2 та від 03.02.2010 року № 0000882302/2.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 09 березня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Парінов

ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлений 09 березня 2011 року.