Ухвала

від 29.09.2015 по справі 826/673/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/673/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Олімпія-Торг» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Олімпія-Торг» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - Відповідач) в якому просило визнати протиправними дії щодо відмови у прийнятті поданих Позивачем: звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 16.12.2014 року; звітних розшифровок зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад 2014 року від 16.12.2014 року; звітного реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2014 року від 16.12.2014 року та зобов»язати Відповідача прийняти подані Позивачем документи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи 39342840), яка зареєстрована 08.08.2014 року за №1 071 102 0000 032451 відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Подільського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві, місцезнаходження юридичної особи: 04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26, корпус 43, офіс 10/1

Позивач з 11.08.2014 року перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві.

15.10.2014 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір про визнання електронних документів №151020141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових документів з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до контролюючого органу засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

На виконання умов договору від 15.10.2014 року №151020141 Позивачем засобами електронного зв'язку було подано до податкового органу таку податкову звітність: звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад місяць від 16.12.2014 року, звітні розшифровки зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад місяць від 16.12.2014 року, звітний реєстр виданих та отриманих податкових накладних за листопад місяць від 16.12.2014 року.

Згідно наявних в матеріалах справи квитанцій, вказані документи податкової звітності не були прийняті Відповідачем з поміткою - «для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ 39342840, код ДПІ 2656, можливо відсутній договір з ДФСУ» (а.с. 38, 40, 62, том 1).

За приписами п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

З метою використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів у контролюючих органах, Міністерством фінансів України наказом від 19.12.2011 року №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок).

Розділом ХІІ Порядку передбачено, що з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи контролюючих органів, до функцій яких належить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців контролюючими органами після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

Підрозділи контролюючого органу: стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками контролюючих органів здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу протягом трьох робочих днів приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Повідомлення за формою №18-ОПП надсилається державному реєстратору поштовим відправленням або в електронному вигляді у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу.

Згідно статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Положеннями статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

В Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Частинами 12, 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на адресу Позивача: 04176, м.Київ, вул.Електриків, буд.26, корп.43, оф.10/1 поштою були надіслані документи, зокрема, повідомлення про розірвання договору від 05.11.2014 року №194/10/26-56-10-05, повідомлення про відмову у прийняття податкової декларації від 18.12.2014 року №1961/10/26-56-18-03-05, повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації від 23.12.2014 року №2264/10/26-56-18-03-05, повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації від 26.11.2014 року №2005/10/26-56-18-03-05, повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації від 21.11.2014 року №769/10/26-56-18-03-05.

Вказані відправлення, згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, Позивачем отримані (а.с.107, 109, 111 том 1).

Отже, дана обставина підтверджує факт знаходження Позивача за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи.

Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру записи про відсутність юридичної особи Позивача за її місцезнаходженням не вносились.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 квітня 2015 року в адміністративній справі №826/2000/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, які полягають в односторонньому розірванні Договору про визнання електронних документів № 151020141 від 15.10.14 року на підставі повідомлення від 05.11.14 року №194/10/26-56-10-05 «Про розірвання договору».

Як вбачається зі змісту постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 квітня 2015 року у справі №826/2000/15, судом встановлено відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності Позивача за місцезнаходженням станом на 05.11.14 року, та вжиття контролюючим органом заходів по встановленню його місцезнаходження, а саме: доказів спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків, встановлення місця проживання засновників і керівників платника податків та отримання інформації стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками, що у сукупності є передумовою для формування повідомлення ДПІ за ф.18-ОПП.

Станом на 05.11.2014 року, тобто станом на дату формування повідомлення про розірвання договору, в ЄДР були відсутні записи про непідтвердження відомостей про Позивача або про його відсутність за місцезнаходженням. Так, у витязі з ЄДР від 05.02.2015 року зазначаються реєстраційні дії: 08.08.2014 року - державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи; 28.10.2014 року та 29.10.2014 року - внесення змін щодо видів діяльності; та надалі 11.12.2014 року - внесено відомості про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Вказані висновки та встановлену протиправність дій податкового органу, які полягають в односторонньому розірванні договору про визнання електронних документів від 15.10.2014 року №151020141 на підставі повідомлення від 05.11.14 року №194/10/26-56-10-05 «Про розірвання договору», колегія суддів враховує при апеляційному розгляді.

Таким чином, матеріалами справи факт відсутності Позивача за місцезнаходженням не підтверджено, а Відповідачем не доведено будь-якими іншими доказами.

Відповідно п.46.1 ст.46 Кодексу податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 48.3 статті 48 Кодексу податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Положеннями статті 49 Кодексу визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, подана Позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за листопад від 16.12.14 року, містить усі обов'язкові реквізити у відповідності п.48.3 ст.48 Кодексу, зокрема - податкову адресу (06), що відповідає адресі місцезнаходження підприємства згідно Єдиного державного реєстру - м.Київ, вул.Електриків, буд.26, корп.43, оф.10/1.

Таким чином, Позивачем подано засобами електронного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року у відповідності до вимог чинного законодавства, і підстави для відмови у її прийнятті відсутні.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при відмові у прийнятті поданих Позивачем: звітної податкової декларації з податку на додану вартість за листопад місяць від 16.12.2014 року; звітних розшифровок зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за листопад місяць від 16.12.2014 року; звітного реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад місяць від 16.12.2014 року та необхідності зобов»язати контролюючий орган прийняти подані Позивачем документи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 30 вересня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.