Ухвала

від 15.09.2011 по справі 2а-1334/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2011 р. Справа № 44451/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Обрізка І.М.,

при секретарі судового засідання Рибій Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер» до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер» звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львові та просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки від 28.01.2011 року за №47/23-2/30538300 недостовірних та незаконних висновків (відомостей) про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Стек-Комп'ютер» та контрагентами-постачальниками - ТзОВ «Магнітка 921» та ПП «Компанія Сторакс». Скасувати податкове-повідомлення-рішення № 0000322320/0/2883, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Стек-Комп'ютер» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1417724,39 грн., в тому числі 1134179,49 грн. основного платежу та 283544,90 грн. штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідачем неправомірно винесено податкове-повідомлення рішення посилаючись на безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Стек-Комп'ютер» та контрагентами-постачальниками, так як у ТзОВ «Стек-Комп'ютер» є наявні всі необхідні документи, зокрема податкові накладі, видаткові накладні, платіжні квитанції, договори, що стверджують правомірність проведених господарських операцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року в справі №2а-1334/11/1370 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в Личаківському районі м. Львова подано апеляційну скаргу в якій, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року в справі №2а-1334/11/1370 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що в результаті автоматизованого співставлення даних податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено розбіжності по контрагенту ТзОВ «Магнітка 921» за вересень 2010 року в сумі 998 346,16 грн., декларації з податку на додану вартість ТзОВ «Магнітка 921» за вересень 2009 року, вересень, жовтень 2010 року до ДПІ не подані. Апелянт зазначає, що проведеними заходами було встановлено неможливість фактичного здійснення ТзОВ «Магнітка 921» господарських операцій, направлених на настання реальних наслідків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від ТзОВ «Магнітка 921» до підприємців - покупців. Апелянт зазначає, що в результаті автоматизованого співставлення даних податкового кредиту на рівні ДПА України встановлено розбіжності з контрагентом ПП «Компанія Сторакс» за вересень 2010 року в сумі 135 833 грн. Податкова звітність по податку на додану вартість за період з жовтня 2009 року по травень 2010 року визнана ДПІ в Печерському районі м. Києва як недійсна. З цих підстав апелянт вважає, що винесене податкове-повідомлення рішення є законним.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львов слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

З матеріалів вбачається, що позивачем з приватним підприємством «Компанія Сторакс» укладено 31.08.2010 року господарський договір поставки №31/08/2 та 02.08.2010 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Магнітка 921» договір № 02745.

Згідно вказаних договорів позивачем отримано від ТзОВ «Магнітка 921» комп'ютерні комплектуючі відповідно до видаткових накладних №292 від 01.09.2010 року, №291 від 01.09.2010 року, №350 від 07.09.2010 року, №410 від 13.09.2010 року, №482 від 20.09.2010 року, №551 від 27.09.2010 року.

Придбане обладнання позивачу доставлено товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Газ», що стверджується актами здачі-прийняття робіт транспортно-експедиційних послуг №2009101 від 20.09.2010 року, №2709102 від 27.09.2010 року, №1309102 від 13.09.2010 року, № 0709102 від 07.09.2010 року, №0109104 від 01.09.2010 року.

Від приватного підприємства «Компанія Сторакс» позивачем отримано комп'ютерні комплектуючі відповідно до видаткової накладної №4 від 01.09.2010 року на загальну суму з ПДВ - 815000 грн.. Оплата за придбане обладнання проведена згідно платіжного доручення №292 від 15.09.2010 року.

Придбані у ТзОВ «Магнітка 921» та приватного підприємства «Компанія Сторакс» комп'ютерні комплектуючі позивачем у подальшому було реалізовано згідно видаткових накладних, податкових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львові є неаргументованими та в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року в справі №2а-1334/11/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

ОСОБА_2

Повний текст

виготовлено та підписано 16.09.2011 року