Постанова

від 29.09.2015 по справі 910/11040/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2015 р. Справа№ 910/11040/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Щербакова Л.П. довіреність № б/н від 28.05.15 р.,

Аліманська О.О. довіреність № б/н від 29.12.14 р.

від відповідача: Кравчук А.С. довіреність № б/н від 21.01.15 р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Амадін"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2015 року,

у справі №910/11040/15 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Національного університету фізичного виховання і спорту України,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Амадін",

про стягнення 230 669 грн. 13 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Національний університет фізичного виховання і спорту України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ "Торговий дім "Амадін" про стягнення 230 669 грн. 13 коп. (а.с.7-9).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 липня 2015р. у справі №910/11040/15 позов задоволено частково( а.с.156-169).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, представником ТОВ "Торговий дім "Амадін" подано до суду апеляційну скаргу, в якій він просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 21 липня 2015р. у справі №910/11040/15, стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу по сплаті орендної плати за грудень місяць 2014 року в сумі 11 586 грн. 33 коп. по договору №6351 від 27.12.12р. та 28 202 грн. 58 коп. заборгованості по договору №43 від 27.12.12р., стягнути з позивача судові витрати в сумі 1817 грн. 19 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2015 року, для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Торговий дім "Амадін" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/11040/15 від 21 липня 2015 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді Рудченко С.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою від 18 вересня 2015 року, апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва у справі №910/11040/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29 вересня 2015 року, у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 29 вересня 2015 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі №910/11040/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Мальченко А.О.

Ухвалою від 29 вересня 2015 року, апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва у справі №910/11040/15 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29 вересня 2015 року, у складі колегії суддів: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.

Представник ТОВ "Торговий дім "Амадін" в судовому засіданні 29 вересня 2015 р. надав суду пояснення, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу, змінити рішення господарського суду міста Києва від 21 липня 2015р. у справі №910/11040/15, стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу по сплаті орендної плати за грудень місяць 2014 року в сумі 11586 грн. 33 коп. по договору №6351 від 27.12.12р. та 28202 грн. 58 коп. заборгованості по договору №43 від 27.12.12р., стягнути з позивача судові витрати в сумі 1817 грн. 19 коп.

Представники Національного університету фізичного виховання і спорту України в судовому засіданні 29 вересня 2015 р. надали суду свої пояснення, в яких заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 21 липня 2015р. у справі №910/11040/15 без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

27 грудня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ТОВ "Торговий дім "Амадін" (орендар) було укладено Договір оренди №6351 нерухомого майна, що належить до державної власності (договір оренди) (а.с.13-18).

На підставі Договору оренди, орендодавцем передано у строкове платне користування орендарю державне нерухоме майно - нежилі приміщення, загальною площею 631,9 кв.м., розмішене за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури,1 на 1-му та 2-му поверхах будівлі навчального корпусу № 2, що перебуває на балансі Національного університету фізичного виховання і спорту України (балансоутримувач).

27 грудня 2012 року було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна площею 631,9 кв.м, що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури,1 (а.с.25).

01 січня 2013 року згідно з актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Фізкультури, 1, ТОВ "Торговий дім "Амадін" повернув частину приміщення загальною площею 20,7 кв. м. і залишив за собою приміщення загальною площею 611,2 кв.м. (а.с.26).

Відповідно до п. 3.1 договору оренди: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - листопад 2012 р. - 14 017,66 грн.».

Відповідно до п. 10.1 договору оренди: «Цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 27.12.2012 до 27.12.2013 включно.».

19 червня 2013 р. між орендодавцем та орендарем укладено договір №6351/01 про внесення змін до п. 1.1 договору оренди, в частині розміру загальної площі, що передається в орендне користування, а саме: 611,2 кв.м., та до п. 3.1. - в частині розміру орендної плати, яка становить без ПДВ, за базовий місяць оренди - січень 2013 року 13 612,76 грн.(а.с.22).

Договором № 6351/2 від 11.02.2014 року продовжено дія договору оренди до 27.12.2014 року включно (а.с.24).

Згідно з п. 3.11. Договору оренди: «Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу».

У п. 5.11. договору оренди: «Орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю».

На виконання вимог п. 5.11. договору оренди між позивачем та відповідачем 27 грудня 2012р. укладено договір №43 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та податку на землю (Договір № 43), який регламентує умови відшкодування вартості комунальних послуг, сум податку на землю, наданих балансоутримувачем орендарю на період дії договору оренди № 6351 від 27.12.2012р. (а.с.19).

Згідно з п.п. 5.1., 5.2. договору №43: «За надання комунальних послуг орендар сплачує балансоутримувачу щомісячну оплату відповідно до наданих актів здачі-приймання робіт (наданих послуг). Орендар відшкодовує балансоутримувачу суму податку на землю відповідно до розрахунку та наданого акту здачі-приймання робіт (наданих послуг)».

Відповідно до п. 7.1 договору №43: « Договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами та діє до закінчення дії договору оренди від 27.12.2012 р. №6351».

Позивач стверджує, що відповідачем в порушення умов договорів не здійснюються своєчасні та в повному обсязі платежі щодо орендної плати та відшкодування витрат на комунальні послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась основна заборгованість за договором оренди №6351 за період з 13.11.2014р. до 17.04.2015р. в розмірі 63 135,37 грн. та за період з 13.11.2014р. до 17.04.2015р. заборгованість по сплаті 50% ПДВ до Державного бюджету України на залишок несплаченого боргу в сумі 1 508,14 грн. У відповідача утворилась заборгованість за договором №43 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку, а саме: сума основного боргу по платі за землю за період з 01.11.2014 року по 17.04.2015 року становить 7 440,33 грн.; сума основного боргу по сплаті вартості спожитих комунальних послуг з теплопостачання за період з 01.11.2014 року по 17.04.2015 року становить 20 959,80 грн.; сума основного боргу по сплаті вартості спожитих комунальних послуг з електропостачання за період з 13.11.2014 року по 17.04.2015 року становить 40398,75 грн.; сума основного боргу по сплаті вартості спожитих комунальних послуг з водопостачання за період з 13.11.2014 року по 17.04.2015 року, становить 4 060,42 грн.

Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 27.12.2012 р. та актами надання послуг підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та отримання комунальних та інших послуг, й існування за відповідачем станом на момент вирішення спору заборгованості зі сплати орендної плати та комунальних платежів. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідач не надав.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, колегією суддів встановлено, що в порушення умов Договорів, відповідачем не було оплачено заявлених позивачем сум за договором оренди №6351 та за договором №43 про відшкодування витрат балансоутримувача на надання комунальних послуг орендарю та оплати суми земельного податку. Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині сплати основного боргу повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 795 ЦК України: «Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється».

Відповідно до п. 10.9 Договору оренди: «У разі припинення або розірвання нього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю/Балансоутримувачу».

Згідно п. 10.10 Договору оренди обов'язок щодо складання акта приймання -передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.

Відповідно до п. 3.11. Договору оренди № 6351: «У разі розірвання за згодою сторін Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від Обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до державного бюджету та Балансоутримувачу».

Відповідно до 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про найм (оренду) майна" : «З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним».

З матеріалів справи вбачається, що відповідач приміщення за актом прийому-передачі не передав.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних нарахованих на суму основного боргу зі сплати орендної плати в розмірі 261,68 грн., 3% річних нарахованих на суму основного боргу зі сплати 50% ПДВ до Державного бюджету України в розмірі 19,21 грн., інфляційні втрати нараховані на основну суму боргу зі сплати орендної плати в розмірі 22 333,25 грн. та інфляційні втрати нараховані на суму основного боргу по сплаті 50% ПДВ до Державного бюджету України в розмірі 363,46 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України: «Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Колегія суддів прийшла до висновку, що заявлені вимови позивача про стягнення з відповідача 3% річних нарахованих на суму основного боргу зі сплати орендної плати в розмірі 261,68 грн., 3% річних нарахованих на суму основного боргу зі сплати 50% ПДВ до Державного бюджету України в розмірі 19,21 грн., інфляційні втрати нараховані на основну суму боргу зі сплати орендної плати в розмірі 22 333,25 грн. та інфляційні втрати нараховані на суму основного боргу по сплаті 50% ПДВ до Державного бюджету України в розмірі 363,46 грн. підлягають задоволенню.

Згідно з п 3.7. Договору оренди: «Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати».

Відповідно до п. 6.2 Договору №43 : «При несвоєчасному внесенні платежів за цим Договором, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ України від несплаченої суми за кожен день прострочки».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»: «Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня».

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що : «Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не погоджується з вказаним розрахунком, оскільки відповідні нарахування пені позивач здійснює не лише на суму основного боргу а й на борг, який рахується за розрахунком позивача за інші періоди.

Позивачем невірно нараховується пеня на суму 126 817,05 грн., тоді як сума боргу з орендної плати за відповідний період з 13.11.2014р. до 17.04.2015р. становить 63 135,37 грн. і лише на вказану суму відповідач є таким, що прострочив своє грошове зобов'язання за відповідний період. При цьому позивачем також невірно включено в розрахунок пені залишок несплаченого боргу згідно рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. у справі №910/22411/14 (а.с.29).

Щодо нарахувань на суму податку за землю та відповідних комунальних послуг, позивачем також невірно нараховується пеня не лише на суму боргу за відповідний досліджуваний період, а й на інші суми заборгованості в інших періодах, в тому числі позивачем також неправомірно включено в розрахунки пені залишок несплаченого боргу по комунальним платежам згідно рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2014р. у справі №910/22411/14.

Колегія суддів, здійснивши розрахунок пені за допомогою системи «Ліга», погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо стягнення пені на користь позивача за період з 13.11.2014р. до 29.04.2015р. пеня за прострочення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 6 562,98 грн.; за період з 13.11.2014р. до 29.04.2015р. пеня за прострочення основного боргу зі сплати 50% ПДВ до Державного бюджету України в сумі 279,07 грн.; за період з 13.11.2014р. до 29.04.2015р. пеня за прострочення заборгованості зі сплати земельного податку в сумі 1 159,38 грн.; за період з 13.11.2014р. до 29.04.2015р. пеня за прострочення заборгованості зі сплати теплопостачання в сумі 2 913,70 грн.; за період з 13.11.2014р. до 29.04.2015р. пеня за прострочення заборгованості зі сплати електропостачання в сумі 6 188,27 грн.; за період з 13.11.2014р. до 29.04.2015р. пеня за прострочення заборгованості зі сплати водопостачання в сумі 642,61 грн.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 ГПК України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 21 липня 2015 року у справі №910/11040/15 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ "Торговий дім "Амадін" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2015 року у справі №910/11040/15 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Амадін" на рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2015 року у справі №910/11040/15 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 21 липня 2015 року у справі №910/11040/15 залишити без змін.

3.Справу №910/11040/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

О.В. Агрикова