Постанова

від 23.11.2011 по справі 13/5027/639/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.11 Справа № 13/5027/639/2011

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого -судді Скрипчук О.С.

Суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод», смт.Лужаний Кіцманського району Чернівецької області;

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2011 року;

у справі № 13/5027/639/2011;

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с.Ставчани Пустомитівського району Львівської області;

до відповідача ОСОБА_2 «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод», смт.Лужаний Кіцманського району Чернівецької області;

про стягнення 28000,00 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 -довіреність б/н від 01.01.2009 року;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 «Транс-Сервіс-1» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_2 «Златогор» Лужанський лікеро-горілчаний завод»про стягнення 28 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.07.2011 року у справі № 13/5027/639/2011 (суддя Миронюк С.О.) позов ОСОБА_2 «Транс-Сервіс-1»задоволено. Суд прийняв рішення, яким стягнув з ОСОБА_2 «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод»на користь ОСОБА_2 «Транс-Сервіс-1»28 000,00 грн. заборгованості.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_2 «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод» подало апеляційну скаргу № 51-юр від 01.08.2011 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2011 року, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що строк позовної давності щодо вимог про оплату послуг з транспортного перевезення, наданих згідно умов договору транспортного перевезення № 17/04/08-1 від 17.04.2008 року на підставі актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № ТС -1890 від 26.06.2009 року та № ТС - 1841 від 30.06.2009 року закінчився 03.07.2010 року та 05.07.2010 року відповідно, що є підставою для відмови в позові.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 031111/01 від 03.11.2011 року, в якому просить залишити рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2011 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання (яке відбулось 23.11.2011 року) не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2008 року між ОСОБА_2 «Транс-Сервіс-1»(перевізник) та ОСОБА_2 «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод»(замовник) було укладено договір транспортного перевезення № 17/14/08-1 (надалі договір). Згідно умов договору перевізник зобов'язався надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах визначених цим договором , а також, у випадку перевезень за межами України, відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), Митної Конвенції про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП автомобільним транспортом, а відповідач зобов'язався прийняти й оплатити належним чином виконані позивачем послуги з перевезення.

Згідно з п.п. 3.1., 3.2. договору вартість послуг по перевезенню визначається у заявці-замовленні, яка і є невід'ємною частиною Договору по конкретному перевезенні. Оплата наданих перевізником за даним Договором послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок перевізника протягом п'яти календарних днів після підписання акту виконаних робіт. Датою виконання послуг є дата підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 2.1.11. договору замовник зобов'язаний підписати і відправити зворотньо перевізнику акт виконаних робіт протягом трьох днів з моменту його отримання, у разі коли акт виконаних робіт не підписаний зі сторони замовника та немає обґрунтованих на це підстав, то вважається, що цей акт є погоджений замовником та роботи вважаються виконаними на дату вказану в акті.

17.05.2008 року сторонами була підписана заявка № 1 від 17.04.2008 року до договору № 17/04/08-1 від 17.04.2008 року. В заявці сторони погодили: маршрут -Вінницька область, м. Тростянець -Чернівецька область, с.м.т. Лужани; найменування вантажу -спирт етиловий; кількість вантажу -згідно ТТН; дата завантаження - 18.04.2008 року, Вінницька область, м. Тростянець; дата розвантаження - 18.04.2008 року Чернівецька область, с.м.т. Лужани; вартість перевезення - 5500,00 грн.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору ним було надано відповідачу послуги по перевезенню на суму 31 000,00 грн., що підтверджує Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТС -1841 від 30.06.2009 року, № ТС - 1890 від 26.06.2009 року, які підписані лише представником ОСОБА_2 «Транс-Сервіс-1».

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2011 року позивач направив на адресу відповідача ОСОБА_4 здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТС -1841 від 30.06.2009 року, № ТС - 1890 від 26.06.2009 року. Зазначені акти були отримані 14.02.2011 року.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач не розрахувався в повному обсязі за надані послуги з перевезення, у зв'язку з чим, в останнього виник борг в сумі 28.000,00 грн.

Суд першої інстанції позов ОСОБА_2 «Транс-Сервіс-1» до ОСОБА_2 «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод»про стягнення 28 000,00 грн. задоволив, з тих підстав, що надання позивачем відповідачу послуг з перевезення вантажу підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТС -1841 від 30.06.2009 року, № ТС - 1890 від 26.06.2009 року. Однак, з даним висновком колегія суддів не може погодитись, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що заборгованість у відповідача виникла у зв'язку з невиконання умов договору транспортного перевезення № 17/14/08-1 від 17.04.2008 року , при тому в обґрунтування своїх вимог посилається на Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТС -1841 від 30.06.2009 року, № ТС - 1890 від 26.06.2009 року, які не підписані представником відповідача.

Зокрема в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ТС -1841 від 30.06.2009 року зазначено, що виконавцем були виконані роботи по договору № 30/06/09-01Н від 30.06.2009 року. В свою чергу предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості по договору транспортного перевезення № 17/14/08-1 від 17.04.2008 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт»документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, зокрема є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363, із змінами і доповненнями (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568) Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (надалі - Правила) визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Відповідно до п.11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні «Правила оформлення документів»основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (п.11.4 Правил).

Відповідно до п.11.5 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.6, п.11.7 Правил).

Відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні «Правила здачі вантажів»перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Відповідно до п.47 Статуту автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 червня 1969 року N 401, із змінами і доповненнями (далі Статут) вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні, а на вантажі нетоварного характеру, по яких не ведеться складський облік товарно-матеріальних цінностей, але організовано облік шляхом заміру, зважування, геодезичного заміру, - акти заміру (зважування). Товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями. Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку. Облік транспортної роботи і розрахунки за перевезення провадяться виключно на підставі путьових листів та прикладених до них товарно-транспортних накладних або актів заміру (зважування).

Приймання вантажів до перевезення від вантажовідправника засвідчується підписом водія-експедитора в усіх примірниках товарно-транспортного документа (п.51 Статуту).

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення шоферу відповідно оформлених товарно-транспортних документів на навантажений або вивантажений вантаж (ч.3 п.53 Статуту).

Автотранспортне підприємство або організація видає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній. Одержання вантажу засвідчується підписом і печаткою (штампом) вантажоодержувача в трьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з яких залишаються у шофера-експедитора, а один вручається вантажоодержувачу (ч.1, ч.2 п.72 Статуту).

Тому, твердження позивач про те, що оформлення товарно-транспортної накладної в даному випадку не є обов'язковим, колегія суддів оцінює критично.

Крім цього, в п. 2.2.9 договору сторони погодили, що вважається, що перевізник виконав свої зобов'язання по перевезенню вантажу належним чином з моменту передання вантажу вантажоодержувачу і отримання свого примірника CMR або товарно-транспортної накладної без зауважень вантажоодержувача.

В заявці № 1 від 17.04.2008 року до договору № 17/04/08-1 від 17.04.2008 року сторони погодили що кількість вантажу зазначається в ТТН.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції не подав товарно-транспортних накладних, які б засвідчили факт виконання ним умов договору № 17/04/08-1 від 17.04.2008 року. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року витребовувались у позивача товарно-транспортні накладні відповідно до договору перевезення № 17/04/08-1 від 17.04.2008 року. Однак, вимог ухвали суду позивачем не було виконано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відсутність товарно-транспортних накладних не дає можливості суду встановити факт надання позивачем відповідачу (в повному обсязі) послуг з перевезення по договору. Позовні вимоги ОСОБА_2 «Транс-Сервіс-1»до ОСОБА_2 «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод»про стягнення 28 000,00 грн. заборгованості по договору транспортного перевезення № 17/14/08-1 не підтверджуються належними доказами, а тому не підлягають до задоволення.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2011 року слід скасувати, прийняти нове рішення, в позові відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу задоволити.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 20.07.2011 року скасувати. Прийняти нове, в позові відмовити.

3.Стягнути з ОСОБА_2 «Транс-Сервіс-1»на користь ОСОБА_2 «Златогор»Лужанський лікеро-горілчаний завод»140 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.Справу направити в Господарський суд Чернівецької області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Процика Т.С.

Постанова підписана 28 листопада 2011 року