Рішення

від 01.10.2015 по справі 198/219/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/8186/15 Справа № 198/219/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Маренич С. О. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрополісся» на рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрополісся», третя особа: відділ Держземагенства в Юр`ївському районі Дніпропетровської області, про визнання правочину недійсним, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ТОВ «Украгрополісся», третя особа: відділ Держземагенства в Юр`ївському районі Дніпропетровської області, про визнання правочину недійсним - задоволені у повному обсязі.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки № 16 від 21 вересня 2012 року, що укладений між ОСОБА_4 та ТОВ «Украгрополісся», зареєстрований у відділі Держкомзему Юр'ївського району Дніпропетровської області 27 вересня 2012 року за № НОМЕР_1, згідно якого в оренду передана земельна ділянка загальною площею 9, 047 га, з кадастровим № НОМЕР_2.

Стягнуто з ТОВ «Украгрополісся» на користь позивача ОСОБА_4 на відшкодування судових витрат по справі 243, 60 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «Украгрополісся» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, котрим суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.

Вказані вимоги ЦПК України суд першої інстанції не врахував.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції ї ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 29.03.2002 року Юр'ївською селищною радою Юр'ївського району Дніпропетровської області, позивач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 9, 047 га, що розташована на території Юр'ївської селищної ради Юр'ївського району Дніпропетровської області (а.с. 11).

Згідно договору оренди земельної ділянки за № 16 від 21.09.2012 року, укладеного між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ «Украгрополісся», а також акту прийому - передачі земельної ділянки від 21.09.2012 року, позивач передав відповідачеві в оренду, з метою вирощування сільськогосподарської продукції, належну йому земельну ділянку площею 9, 047 га, строком на 7 повних календарних років, при цьому договір оренди земельної ділянки зареєстрований у відділі Держкомзему Юр'ївського району Дніпропетровської області 27 вересня 2012 року за № НОМЕР_1.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилається на те, що договір оренди землі з відповідачем ТОВ «Украгрополісся» не підписував, повноважень на підписання такого договору від його імені будь - яким особам не надавав та орендної плати за вказаним договором не отримував.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскільки договір оренди земельної ділянки позивачем не підписувався, тобто волевиявлення з боку позивача на укладення договору відсутнє, то наявні підстави для визнання договору недійсним.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК).

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України «Про оренду землі» (в чинній на день укладення договору редакції), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 125 ЦК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 627 ЦК України правочин має вичинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Волевиявлення є важливим чинником без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки укладений № 16 від 21.09.2012 року був підписаний дружиною позивача ОСОБА_5, про що містяться її нотаріально посвідчені пояснення, також вона отримувала орендну плату (а.с.14). Цих обставин не заперечував і позивач.

Між сторонами відбулася передача земельної ділянки та протягом трьох років договір виконувався.

До 2015 р. позивач не ставив питання про розірвання спірного договору, отримував орендну плату, тобто подальшими діями фактично визнав дійсність договору та погодив його.

Посилання на те, що договір підписаний дружиною позивача та вона отримувала орендну плату не може бути підставою для визнання цього договору недійсним оскільки позивач проживає з ОСОБА_5 однією сім'єю, веде спільне господарство та не міг не бути обізнаним про підписання останньою договору оренди, питання про визнання цього договору недійсним не ставив.

Посилання позивача на те, що він підписав договір оренди з іншою особою, не можуть бути підставою для визнання недійсним спірного договору, оскільки він був зареєстрований належним чином та тривалий час виконувався. Підписання позивачем оренди з іншою особою свідчить про недобросовісність ОСОБА_4 та може бути обумовлена зловживанням останнім спиртними напоям, що підтвердили в с удовому засіданні в суді першої інстанції допитані в якості свідків донька та син позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не були враховані вказані обставини справи, що призвело до невідповідності висновків суду цим обставинам та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрополісся» задовольнити.

Рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2015 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрополісся», третя особа: відділ Держземагенства в Юр`ївському районі Дніпропетровської області, про визнання правочину недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: