Рішення

від 28.09.2010 по справі 2-7881/2010

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-7881/10

Р І Ш Е Н Н Я

ім'ям України

(заочне)

«28» вересня 2010 р. м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайоний суд Донецької області в складі:

головуючий-суддя Геєнко М.Г.

при секретарі- Горичевій С.В.

за участю:

позивач - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом ОСОБА_1 до Слов'янського учбово-виробничого підприємства Українське товариство глухих, про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середнього заробітка за затримку розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до Слов'янського УВП УТОГ, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона з 29 березня 2010 року перебувала у трудових відносинах з Слов'янським учбово-виробничним підприємством УТГ, перебуваючи на посаді технолога. 12 липня 2010 року вона була звільнена з займаної посади за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. Однак, при звільненні відповідач не провів з нею повний розрахунок по заробітній платі. Розмір нарахованої та не виплаченої заробітної плати становить 3307 грн. 66 коп. Просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі, моральну шкоду у сумі 3000 грн. та витрати за отримання юридичної допомоги у сумі 70 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, місце і дату розгляду справи повідомлявся належним чином, згідно ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів, також на підставі ст.ст. 224, 225, 226 ЦПК України, суд вправі постановити заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача ОСОБА_1 перебувала з відповідачем у трудових відносинах та працювала у Слов'янському УВП УТОГ технологом в період з 29 березня по 12 липня 2010 року. З займаної посади позивач була звільнена за згодою сторін, відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України..

Згідно довідки наданої відповідачем, заборгованість Слов'янського УВП УТОГ перед ОСОБА_1 по заробітній платі становить 3307 грн. 66 коп.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожний громадянин має право на заробітну плату, не нижче від визначеної законом. Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата- це винагорода, обчислена як правило в грошовому виразі яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України В«Про оплату праціВ» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

З урахуванням викладено суд вважає, що вимоги позивача в часті стягнення заборгованості по заробітній платі, є такими, що підлягають повному задоволенню

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.116 КЗПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року „Про практику застосування судами законодавства про оплату праціВ» з наступними змінами та доповненнями суд, встановивши при розгляді справи, що робітнику не були виплачені при звільненні всі належні йому суми, стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як було достовірно встановлено в судовому засіданні, Слов'янським УВП УТОГ при звільненні ОСОБА_1 не були виплачені усі належні їй суми, однак, з урахуванням того, що позивачем не надано жодних відомостей про розмір її середнього заробітку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 3960 грн. у зв'язку з їх недоведеністю.

Відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Згідно роз'яснень, які містяться у п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/ шкодиВ» від 31.03.1995 року № 4, з наступними змінами та доповненнями, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (невиплати належних йому грошових сум тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків або змушує докладати додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодувати моральну шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає відповідно до характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, тривалості терміну відчування моральних страждань.

При вирішенні спору по суті, судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на отримання повного розрахунку при звільненні, а тому внаслідок порушення своїх прав позивач відчувала моральні страждання, оскільки вона була позбавлений додаткового прибутку для себе та членів її родини, відчувала матеріальний тягар та вимушена була вживати додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи, що моральні страждання в зв'язку з невиплатою сум, належних до сплати при звільненні тривають до теперішнього часу і полягають в тому, що порушені права позивача, які випливають з трудових відносин, що він змушений був звернутися за захистом свого права до суду, а відповідач до теперішнього часу не виплатив належну при звільненні суму, суд виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., так як вважає вказану суму розумною, справедливою та достатньою для відшкодування моральної шкоди заподіяної у даному конкретному випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. До судових витрат пунктом 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України віднесені витрати на правову допомоги. Згідно квитанції №015 від 02.09.2010р. за складання позовної заяви ОСОБА_1 витрачено 70 грн. Таким чином, пропорційно до частини задоволених вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути 28 грн. 70 коп. витрат на правову допомогу.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 51,00 грн. по позовних вимогах про стягнення заборгованості по заробітній платі, та 8,50 грн. по позовних вимогах про відшкодування моральної шкоди, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.94,96,116,117,231,233, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10,11, 60, 61,88, 209, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Слов'янського учбово-виробничого підприємства Українське товариство глухих (р/р 26008230531971 в Донецькій обласній філії Укрсоцбанк м. Донецьк, МФО 334011, КОД ОКПО 05539726) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 3307 грн. 66 коп., 500 грн. 00 коп. моральної шкоди та витрати на юридичну допомогу у сумі 28 грн. 70 коп., а всього 3836 (три тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 36 коп.

Стягнути з Слов'янського учбово-виробничого підприємства Українське товариство глухих на користь держави судовий збір у розмірі 59,50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_3