Рішення

від 30.09.2015 по справі 243/2654/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/2654/14 Номер провадження 22-ц/775/644/2015

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції: Чемодурова Н.О.,

Доповідач: Груіцька Л.О.,

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Груіцької Л.О.,

суддів Космачевської Т.В., Никифоряка Л.П.

при секретарі Макотченко А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м .Артемівську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Вікторія» про відшкодування вартості майна,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року позивач звернувся до суду з уточненим в ході судового розгляду позовом про відшкодування вартості майна, посилаючись на те, що він був членом садівничого товариства «Вікторія». Рішенням загальних зборів товариства від 31.08.2013 року його було позбавлено права користування земельною ділянкою НОМЕР_1 на якій розташований садовий будинок, бак для води, душ, вбиральня. Після проведення по справі будівельно-технічної експертизи та уточнення позову, просив суд стягнути з відповідача на свою користь вартість матеріалів використаних при будівництві садового будинку вбиральні та літнього душу у сумі 39720 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2015 року у задоволені позову відмовлено з підстав недоведеності свого права власності на будівельні матеріали, використані у період 1996-1998 рік при будівництві на земельній ділянці НОМЕР_1 в СТ «Вікторія».

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на його неправильність, необгрунтованність та порушення норм Конституції України.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав та попросив суд її задовольнити.

Позивач не з'явився до суду апеляційної інстанції, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до телефонограми, суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача не з'явився до суду апеляційної інстанції, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до телефонограми, просив розглянути справу у їх відсутність .

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Судом першої інстанції встановлено наступне:

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АБ № 328352, 20.03.1991 року було зареєстровано Садівниче товариство «Вікторія»/а.с. 47/.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, 19 вересня 1995 року СК «Вікторія» було надано у постійне користування земельна ділянка площею 7,0 га для організації колективного садівництва/ а.с.83/;

Сторони у судовому засіданні не оспорювали членство ОСОБА_1 у товаристві з 25 липня 2008 року/ а.с.81/.

Відповідно до Акту обстеження ділянки НОМЕР_1 від 31.08. 2013 року спірна ділянка не доглядається понад п'ять років/ а.с.85/;

Рішенням загальних зборів СТ «Вікторія» від 31.08.2013 року земельна ділянка НОМЕР_1 була виділена у користування ОСОБА_2 з правом оформлення власності. Нового користувача було зобов'язано виплатити компенсацію ОСОБА_1 у розмірі 1500 грн.

Законність даного рішення сторонами не оскаржувалося.

Зі змісту Акту обстеження будівельної готовності споруд і будівель, які знаходяться на ділянці НОМЕР_1 СТ «Вікторія», складеного 31.08.2013 року комісією товариства, вбачається, що на ділянці знаходяться: садовий будинок, бак для води, душ, ящик для інвентарю, туалет цегляний, будівництво яких закінчено у 1998 році, після якого жодних об"єктів не забудовувалось.

Відповідно до п.п.1.5,1.6 Статуту садового товариства «Вікторія», члени товариства мають право зводити на виділених їм земельним ділянкам опалювальні садівничі будинки площею до 50 кв.м. .Будівництво яких здійснюється у відповідності з типовим чи індивідуальним проектом і приймаються в експлуатацію комісією яка створюється виконкомом міської ради народних депутатів, на території якої знаходиться садівниче товариство у складі голів виконкому, правління товариства, підрядної організації, органів пожежної та санітарного надзору, забудовника у відповідності з правилами прийому в експлуатацію вказаних споруд / а.с.195-201/;

Згідно довідки КП «БТІ» м. Слов'янська, право власності на ділянку НОМЕР_1 у СТ «Вікторія» не зареєстроване.

Згідно даних будівельно-технічної експертизи / а.с.133-171/, вартість об'єкта нерухомості - садового будинку, розташованого на земельній ділянці НОМЕР_1 у СТ «Вікторія», баку для води, душу, ящику для інвентарю, туалету цегляному, складає 39575 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд керувався тим, що позивач не довів свого права власності на будівельні матеріали, використані у період 1996-1998 рік при будівництві на земельній ділянці НОМЕР_1 в СТ «Вікторія».

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення у разі невідповідності висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ст..3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АБ № 328352, 20.03.1991 року було зареєстровано Садівниче товариство «Вікторія»/а.с. 47/.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, 19 вересня 1995 року СК «Вікторія» було надано у постійне користування земельна ділянка площею 7,0 га для організації колективного садівництва/ а.с.83/;

ОСОБА_1 є членом товариства з 25 липня 2008 року й йому виділено у користування земельна ділянка НОМЕР_1/ а.с.81/.

Відповідно до Акту обстеження ділянки НОМЕР_1 від 31.08. 2013 року спірна ділянка не доглядається понад п'ять років/ а.с.85/;

Рішенням загальних зборів СТ «Вікторія» від 31.08.2013 року / друге питання по протоколу/, позбавлено право користування земельною ділянкою НОМЕР_1 позивача й вказана ділянка була виділена у користування ОСОБА_2 з правом оформлення власності. Нового користувача було зобов"язано виплатити компенсацію ОСОБА_1 у розмірі 1500 грн.

Відповідно до рішення загальних зборів від 17.04.2015 року/ а.с.181а/, яке сторонами не оскаржене, частково скасовано рішення загальних зборів від 31.08.2013 року, а саме п.2 протоколу № 2 від 31.08.2013 року де йдеться про позбавлення права користування земельною ділянкою НОМЕР_1 позивача й виділення у користування цієї земельної ділянки ОСОБА_2 з правом оформлення власності. Нового користувача було зобов'язано виплатити компенсацію ОСОБА_1 у розмірі 1500 грн., яке було підставою для пред'явлення позову, де позивач вказував на порушення його права на користування земельною ділянкою та майном, яке знаходиться на ділянці.

Тобто скасовуючи своє рішення від 31.08.13 року ТС «Вікторія» фактично поновив позивача у членстві Товариства та поновив його право на користування спірною ділянкою та нерухомістю, яка знаходиться на вказаній земельні ділянці.

Проте суд першої інстанції вирішуючи спір зазначені обставини та норми закону не врахував. Не врахував, що право позивача на користування земельною ділянкою поновлено, саме з цих підстав його право на користування нерухомістю, яка знаходиться на вказаній земельній ділянці на час розгляду справи у суді першої інстанції не порушено й позов не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення. Підставами для цього у відповідності п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309 , 316 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 11 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Вікторія» про відшкодування вартості майна, скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Вікторія» про відшкодування вартості майна - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: