Ухвала

від 21.09.2015 по справі 2а-11737/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2015 року м. Київ К/9991/25556/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Ленінської міжрайонній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративним суду від 10.01.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012

у справі № 2а- 11737/11/1270

за позовом Малого приватного підприємства «Поліпласт»

до Ленінської міжрайонній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби

про визнання дій протиправними та акту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративним суду від 10.01.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо проведення позапланової невиїзної перевірки МПП «Поліпласт». У задоволенні решти позову відмовлено.

Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для проведення Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 29.03.2011 № 174/23-31443942, слугував наказ начальника податкового органу від 24.03.2011 № 525 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки МПП «Поліпласт», код за ЄДРПОУ 31443942 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період: жовтень, грудень 2009 року, січень-квітень 2010 року». Фактичною підставою для прийняття вказаного наказу слугував факт отримання податковим органом постанови старшого слідчого податкової міліції від 22.03.2011 щодо призначення документальної невиїзної перевірки позивача, а правовими підставами для прийняття наказу визначено п. 21.4 ст. 21, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.3 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - Кодексу).

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки МПП «Поліпласт», суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ненаправлення на адресу позивача копії наказу про проведення перевірки є порушенням вимог п. 79.2 ст. 79 Кодексу.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Статтею 79 цього Кодексу передбачено проведення документальних невиїзних перевірок.

Норми, що регулюють порядок та підстави проведення цього виду перевірки, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду щодо правомірності призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Кодексу документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу . Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 Кодексу документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, обов'язковою умовою проведення документальної невиїзної перевірки є направлення платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення такої перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки відповідачем на адресу позивача не надсилалось.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини та наведені норми Податкового кодексу України дають підстави для висновку про те, що відповідач, здійснюючи документальну невиїзну перевірку за відсутності факту направлення на адресу платника копії наказу про її проведення, діяв не на підставі, що визначена Податковим кодексом України , з порушенням принципу, вставленого ч. 2 ст. 19 Конституції України , відповідно до якого орган державної влади зобов'язаний діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством.

Отже, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МПП «Поліпласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період: жовтень, грудень 2009 року, січень-квітень 2010 року.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 220, 220 1 , 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонній податковій інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративним суду від 10.01.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун