Рішення

від 01.10.2015 по справі 2-505/11

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

м. Конотоп, вул. Садова, 8, 41600, (05447) 2-63-04

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 квітня 2011 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області :

В складі головуючого-судді Разумової І.Є.

при секретарі Цукановій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства про стягнення 3118 грн. вихідної допомоги та 35623 грн. 35 коп. середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 3118 грн. заборгованості по заробітній платі та 35623 грн. 35 коп. середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, мотивуючи тим, що вона працювала на Конотопському механічному заводі Харківського державного авіаційного виробничого підприємства з 6 травня 1986 року по 11 вересня 2008 року до звільнення за власним бажанням у звВ»язку із систематичним невиконанням законодавства про працю: невиплатою заробітної плати. Однак при звільненні з нею не був проведений розрахунок, їй до теперішнього часу не виплачена вихідна допомога у вигляді трьох середньомісячних заробітних плат в сумі 3118 грн. Тому відповідач має сплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку, який за період з 12 вересня 2008 року по день подання позову до суду, виходячи із середньоденної заробітної плати в 39 грн. 45 коп., становить 35623 грн. 35 коп.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги щодо розміру середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, просить стягнути з відповідача середній заробіток за період з 12 вересня 2008 року по день ухвалення судом рішення, виходячи із середньомісячної заробітної плати в сумі 1222 грн.84 коп., оскільки вихідна допомога їй не виплачена до теперішнього часу.

Представник відповідача: Харківського державного авіаційного виробничого підприємства ОСОБА_2 визнає позов у частині стягнення 3118 грн. вихідної допомоги, проти позову в частині стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні заперечує, пояснив, що з 25 лютого 2008 року була відкрита процедура банкротства підприємства, був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, крім виплати заробітної плати, а згідно Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, вихідна допомога не входить до складу заробітної плати. Тому у звВ»язку із введенням мораторію вона не могла бути виплачена. Крім того, позивачка невірно зробила розрахунок середнього заробітку, який вона провела, виходячи із заробітної плати без відрахування обов'язкових внесків та платежів, які має сплачувати підприємство.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

З трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що вона працювала у Конотопському механічному заводі ХДАВП з 6 травня 1986 року по 11 вересня 2008 року, звільнена за власним бажанням у звВ»язку з невиплатою заробітної плати, ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с.4).

Конотопський механічний завод не являється юридичною особою, що пояснив представник відповідача.

У довідці Конотопського механічного заводу ХДАВП зазначено, що заборгованість з виплати ОСОБА_1 заробітної плати (вихідна допомога згідно з п.3 ст.38 КЗпП України в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат) складає 3118 грн. (а.с.5а).

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу (тобто в день звільнення або, якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок), при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачка в день звільнення працювала, проти чого не заперечував і представник відповідача.

В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці В» від 24 грудня 1999 року №13 зазначено, що компенсація за час затримки розрахунку стягується за наявності вини підприємства.

Згідно ч.3 ст. 10, ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак в даному випадку відповідач не надав доказів щодо відсутності вини підприємства в затримці проведення розрахунку з позивачкою при її звільненні дія мораторію не стосується обов'язку проведення розрахунку. А в ухвалі господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 року взагалі вказано, що в результаті проведення фінансової експертизи управлінням з питань банкрутства у Харківській області встановлені ознаки навмисного погіршення фінансово-господарського стану Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (а.с.17,18).

Тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути середній заробіток у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні.

Однак дана позовна вимога підлягає частковому задоволенню наступним чином.

Відповідно до піди, В«лВ» п.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, цей Порядок застосовується при проведенні розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому згідно п.2 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна вимога.

А абз. 3 п.3 Порядку передбачено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

В п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України В«Про практику застосування судами законодавства про оплату праці В» від 24 грудня 1999 року №13 вказано, що, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи вищевикладене, розрахунок середнього заробітку слід виконувати, виходячи із середньомісячного заробітку позивачки без відрахування податків та інших обов'язкових платежів, як про це вказує представник відповідача.

З довідки Конотопського механічного заводу ХДАВП вбачається, що середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням без утримання податків та обов'язкових платежів складає 1222 гри. 84 коп. (а.с.30).

Позивачка була звільнена з роботи 11 вересня 2008 року, при цьому не отримала вихідну допомогу, але звернулася до суду лише 3 березня 2011 року, тобто майже через 2 роки 6 місяців після порушення її права.

Відповідно до ч.1.2 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Однак в даному випадку суд вважає, що вихідна допомога, яка не виплачена позивачці, не є заробітною платою, стягнення якої проводиться без обмеження будь-яким строком. Згідно Закону України "Про оплату праціВ» , Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, вихідна допомога не входить до структури заробітної плати, тому в даному випадку має бути застосована ч. 1 ст.233 КЗпП України, тобто тримісячний строк звернення до суду.

Оскільки позивачка подала до суду позов 3 березня 2011 року, то нарахування середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні має бути проведене за три місяці перед зверненням до суду.

Тому слід стягнути з відповідача на користь позивачки 3668 грн. 52 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні (середньомісячна зарплата складає 1222,84 грн., 1222,84 грн. х 3 міс.), дана сума визначена без утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Загалом з відповідача на користь позивачки слід стягнути 6786,52 грн. (3118 грн. + 3668,52грн.).

Також з відповідача підлягає стягненню державне мито в розмірі 67,87 грн. (6786,52 грн. х 1%) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 116,117,233 КЗпП України, Законом України "Про оплату праціВ» , Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, ст. 10, 60, 212, 88 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на користь ОСОБА_1 3118 грн. 00 коп. вихідної допомоги, 3668 грн. 52 коп. середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні без утримання податків та інших обов'язкових платежів, загалом - 6786 (шість тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 52 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в прибуток держави 67 (шістдесят сім) грн. 87 коп. державного мита, а також - 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для зарахування платежів до спеціального фонду державного бюджету (КЕКД 22050000, ОКПО 23635072, р\р 31219259700008, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013), призначення платежу - ІТЗ розгляду цивільної справи в Конотопському міськрайсуді.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Конотопського

міськрайонного суду ОСОБА_3