Ухвала

від 01.10.2015 по справі 813/5659/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову

01 жовтня 2015 року                                                             № 813/5659/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Кедик М.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області по проведенню перевірки, -

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" (далі – ТОВ «Львівська тютюнова фабрика», позивач) звернулося 30.09.2015 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою у якій містяться вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 29.09.2015 року № 618, виданий ГУ ДФС у Львівській області;

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Львівській області по проведенні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська тютюнова фабрика» (ЄДРПОУ 36929539).

Ухвалою від 01.10.2015 року провадження у справі відкрито.

З позовною заявою позивачем 30.09.2015 року подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову, а саме, зупинити дію наказу ГУ ДФС у Львівській області № 618 від 29.09.2015 року, заборонити ГУ ДФС у Львівській області (м. Львів вул. Стрийська, 35) проведення невиїзної позапланової документальної перевірки на підставі наказу № 618 від 29.09.2015 року ГУ ДФС у Львівській області, а також дій пов'язаних на обмеження здійснення господарської, ЗЕД діяльності та іншого до ухвалення рішення в адміністративній справі по суті.

Заява позивача обґрунтована тим, що з 28.08.2015 року триває комплексна планова документальна перевірка позивача працівниками ДФС України з питань фінансово-господарської діяльності товариства за 2014 рік згідно наказу від 17.08.2015 року № 570, наказу від 16.09 2015 року № 637 та наказу від 24.09.2015 року № 654. Зазначає, що за приписами п. 5 ст. 346 Митного кодексу України у разі планування митними та іншими контролюючими органами проведення планової виїзної перевірки одного й того самого підприємства така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, визначається Кабінетом Міністрів України. Також, вказує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524 "Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків" платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану - графіка не частіше ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Позивач вбачає загрозу у порушенні своїх прав, оскільки за наслідками перевірки ГУ ДФС у Львівській області будуть вчинені подальші дії та прийняті відповідні рішення, а тому для відновлення порушених прав товариству потрібно буде докласти значних зусиль для захисту свого права при проведені одночасно декількох перевірок, оскільки контролюючі органи будуть вимагати одні й ті ж документи, а надання їх одночасно різним контролюючим органам є неможливим. Вказує, що на час подання заяви про забезпечення позову, доказів закінчення перевірки та оформлення її результатів немає, встановлений Податковим кодексом України строк для оформлення результатів планової перевірки не закінчився. Крім того, як основний аргумент зазначає, що наказ на перевірку виданий на підставі п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, яка як підставу для позапланової перевірки зазначає виявлення фактів або отримання документальної інформації, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту. Однак про існування будь-яких фактів чи інформації про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи позивачу невідомо, більше того, жодних обов'язкових запитів органу доходів і зборів позивач не отримував, а тому був позбавлений можливості надати пояснення та документальні підтвердження.

При постановлені ухвали суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено підстави забезпечення позову. Такі допускаються судом, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності дії суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 КАС України).

Пункт 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” передбачає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Слід зауважити, що відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії.

Суд наголошує, що наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

З аналізу даної норми права вбачаються чотири окремі підстави для забезпечення позову:

- очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення прав та інтересів позивача;

- неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

- якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно, тощо;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. Рішення, дії чи бездіяльність мають очевидні ознаки протиправності, якщо вони істотно суперечать чинному законодавству.

Розглянувши подане клопотання, суд вважає, що таке підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Приймаючи наказ від 29.09.2015 року № 618 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" (код ЄДРПОУ 36929539), згідно преамбули відповідач керувався п. 1 – п. 3 ст. 345, п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI (із змінами та доповненнями), на підставі доповідної записки заступника начальника Головного управління ДФС у Львівській області від 28.09.2015 року № 110/13-01-22-05-13, листа ДФС України від 11.09.2015 року № 33690/7/99-99-22-07-02-17 "Про відрядження" та з врахуванням листа Львівської митниці ДФС від 25.09.2015 року № 11255/8/13-70-25/37 щодо залучення працівників митниці до складу робочої групи.

Згідно п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Відтак з'ясуванню підлягають доводи позивача про відсутність у відповідача правових підстав для видання спірного наказу згідно п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України та, відповідно, доводи відповідача про правомірність прийнятого наказу та вчинених дій, які можуть бути перевірені лише під час судового розгляду справи.

За викладених обставин, суд погоджується з доводами позивача щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу про проведення перевірки позивача до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили, з метою запобігання небезпеці заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам ТОВ "Львівська тютюнова фабрика".

При цьому, суд враховує можливість завдання шкоди діловій репутації ТОВ "Львівська тютюнова фабрика", оскільки висновки акта, складеного за наслідками перевірки, проведеної на підставі оскаржуваного наказу, можуть бути використані контролюючим органом під час подальших перевірок підприємств-контрагентів позивача та бути підставою для висновку про порушення останніми митної дисципліни, а для відновлення прав, інтересів та ділової репутації ТОВ "Львівська тютюнова фабрика" необхідно буде докласти значних зусиль.

Аналізуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову саме шляхом зупинення дії наказу відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Відтак вимога позивача в частині зупинення дії наказу, що оскаржується, до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі № 813/5659/15, є обґрунтованою та такою, що відповідає положенням ст. 117 КАС України, а тому така підлягає до задоволення, оскільки це забезпечить баланс інтересів учасників спірних правовідносин.

Щодо вимоги заборонити ГУ ДФС у Львівській області (м. Львів вул. Стрийська, 35) проведення невиїзної позапланової документальної перевірки на підставі наказу ГУ ДФС у Львівській області від 29.09.2015 року № 618, то така є похідною і не має самостійного правового значення у разі зупинення судом дії оскаржуваного наказу.

Вимога про заборону відповідачеві вчиняти дії пов'язані на обмеження здійснення господарської, ЗЕД діяльності та іншого до ухвалення рішення в адміністративній справі по суті, задоволенню не підлягає, з огляду на те, що цим фактично обмежується право податкових органів проводити перевірки навіть за наявності на це правових підстав.

Більш того, розглядаючи клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується положеннями ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, за наведених обставин та із врахуванням доводів заявленого клопотання, обсягу заявленого клопотання, а також беручи до уваги принцип співрозмірного вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, тому заява позивача про забезпечення адміністративного позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

1. Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Зупинити дію наказу від 29.09.2015 року № 618 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Львівська тютюнова фабрика" (код ЄДРПОУ 36929539) до набрання законної сили судовим рішенням у справі №813/5659/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська тютюнова фабрика" про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області по проведенню перевірки.

3. У задоволенні іншої частини вимог клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Копію даної ухвали надіслати - Головному управлінню Державної фіскальної служби у Львівській області для негайного виконання та позивачу - для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя                                                                                           Кедик М.В.