Постанова

від 13.09.2016 по справі 813/5659/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2016 року Справа № 876/2864/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

представника позивача Гойдика В.М.,

представника відповідача Хомин Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська тютюнова фабрика» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу, визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, яким просило скасувати наказ відповідача від 29.09.2015 року № 618 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська тютюнова фабрика» та визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі цього наказу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року позов задоволено.

Постанова мотивована тим, що запит Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 04.09.2015 року № 4301/10/13-01-22-05-15 не містив посилання на факти, які свідчать про порушення ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» вимог законодавства з питань державної митної справи, та інформації, яка це підтверджує, а в ньому лише було зазначено, що запитувана інформація необхідна для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, контролю за фінансово-господарськими операціями платників податків, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, що очевидно не відповідає наведеним вище приписам чинного законодавства. Тому суд дійшов висновку, що оскільки даний запит не відповідав вимогам законодавства, у позивача був відсутній обов'язок надавати відповідь на нього. Наведене вище, на думку суду, виключає наявність в контролюючого органу правових підстав для винесення оскаржуваного наказу про проведення перевірки ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика», в зв'язку з чим цей наказ є протиправним і підлягає скасуванню. А протиправний за своєю суттю наказ не може слугувати правомірною підставою для проведення перевірки та свідчить про протиправність дій по проведенню перевірки, яка породжується і є безпосереднім наслідком неправомірного рішення суб'єкта владних повноважень.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає її незаконною і необґрунтованою, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області скерувало ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» лист від 04.09.2015 року про надання інформації та її документального підтвердження, однак станом на 28.09.2015 року позивач не надав відповіді на даний запит, який є обов'язковим до виконання. Наведені обставини відповідно до законодавства є правовою підставою для призначення позапланової перевірки позивача, в зв'язку з чим був винесений оскаржуваний наказ. При цьому, апелянт вважає, що зазначений вище письмовий запит містив всі реквізити та відомості, передбачені законодавством. Також відповідач зазначає, що призначення на ІІІ квартал 2015 року планових перевірок ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» не позбавляє контролюючий орган права здійснювати митний контроль шляхом проведення позапланових перевірок за умови дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи відповідно до ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановив суд, Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області звернулось до ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» з письмовим запитом від 04.09.2015 року № 4301/10/13-01-22-05-15 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому з метою отримання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, контролю за фінансово-господарськими операціями платників податків, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог законодавства, здійснення за яким покладено на контролюючі органи, просило надати за період 2013-2015 років завірені у встановленому порядку копії документів згідно з переліком.

ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» отримало даний запит 10.09.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак станом на 28.09.2015 року не надало на нього жодної відповіді.

В зв'язку з цим Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області винесло наказ від 29.09.2015 року № 618 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Львівська тютюнова фабрика» (код ЄДРПОУ 36929539), яким було вирішено провести перевірку позивача щодо дотримання законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2013 року до 01.09.2015 року.

Як вбачається з даного наказу, правовою підставою його винесення були п. п. 1-3 ст. 345, п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, а також наказ, винесений на підставі доповідної записки заступника начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 28.09.2015 року № 110/13-01-22-05-13, листа Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 року № 33690/7/99-99-22-07-02-17 «Про відрядження» та з врахуванням листа Львівської митниці Державної фіскальної служби від 25.09.2015 року № 11255/8/13-70-25/37 щодо залучення працівників митниці до складу робочої групи.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного наказу відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи доходів і зборів - це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п. 41.3 ст. 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 цієї статті органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 346 Митного кодексу України Документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного органу доходів і зборів з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

А ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України передбачено, що документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту (п. 2 даної частини статті).

Також п. 5 ст. 334 Митного кодексу України передбачено, що з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Колегія суддів враховує, що нормами Митного кодексу України не визначено конкретної форми, реквізитів та інформації, яку повинен містити запит, тому колегія суддів вважає можливим застосувати до спірних правовідносин положення ст. 73 Податкового кодексу України, якою врегульовано питання надання таких же запитів органами державної податкової служби та прийнятого на її виконання Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Відповідно до п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Пунктом 16 даного Порядку також передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Колегія суддів зазначає, що нормами Податкового кодексу України і наведеного Порядку не встановлено конкретної форми запиту та ступеня деталізації обставин, які зумовили направлення запиту платникові, а вид і обсяг запитуваної податковим органом інформації у такому запиті повинен відповідати повноваженням цього органу, змісту та меті контрольного заходу, а також базуватись на конкретних обставинах, передбачених законодавством.

В свою чергу, у разі, якщо запит складено з порушенням вимог законодавства, зокрема, коли в ньому не наведені законодавчі підстави для отримання інформації, та не визначено чіткий перелік інформації та документів, які запитуються, або запит підписаний не керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби, то платник податків не зобов'язаний надавати відповідь на такий запит.

У зазначеному запиті відповідач зобов'язав позивача з метою отримання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, контролю за фінансово-господарськими операціями платників податків, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, надати за період 2013-2015 років вичерпний перелік документів, а саме: зовнішньоекономічних договорів, митних декларацій, рахунків, головних книг, оборотно-сальдових відомостей, інших бухгалтерських документів, технічних умов, наукових висновків, звітів тощо.

Також у запиті було зазначено, що у разі ненадання чи несвоєчасного та неповного надання пояснення та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України виникають підстави для проведення документальної позапланової перевірки.

Проте, як зазначено вище, ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» не надало жодної відповіді на вказаний запит у встановлений законодавством строк.

Також колегія зазначає, що у випадку незрозумілості вимог та підстав надіслання даного запиту позивач мав право звернутись до митного органу з клопотанням про його роз'яснення та уточнення.

Водночас колегія суддів констатує, що письмовий запит Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 04.09.2015 року № 4301/10/13-01-22-05-15 «Про надання інформації та її документального підтвердження» був підписаний уповноваженою особою відповідача (заступником начальника), у ньому був наведений чіткий і повний перелік запитуваної інформації та посилання на норми законодавства, відповідно до яких митний орган має право на отримання відповідної інформації.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що зазначений запит Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області не відповідав вимогам законодавства та відповідно у позивача був відсутній обов'язок надати відповідь на цей запит.

Також колегія суддів враховує, що під час судового розгляду справи відповідач надав пояснення та докази на їх підтвердження щодо наявності у нього інформації про можливі порушення ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» вимог митного законодавства при здійсненні операцій при експорті товару «тютюнова сировина», «тютюнові відходи» та «суміш рослинного походження» в Республіку Вірменія, Республіку Гана та Королівство Камбоджа, який одночасно ввозився на територію України, а саме неправомірне застосування пільг при сплаті акцизного збору.

Зокрема, відповідач надав суду копії листів Львівської митниці Державної фіскальної служби від 20.07.2015 року № 13-70-26/7/30-8521 та від 07.08.2015 року № 13-70-26/7/30-9345 про виявлені порушення ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» вимог митного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з тютюновою сировиною та клопотання про вжиття заходів щодо організації перевірки цього підприємства, та копії відповідних митних декларацій.

Вивчивши та оцінивши зазначені документи, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони є належними та допустимими доказами на підтвердження наявності у відповідача підстави для звернення до позивача з відповідним запитом щодо здійснення ним зовнішньоекономічних операцій із вказаними вище товарами у 2013-2015 роках.

З врахуванням наведеного вище колегія суддів вважає, що Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області правомірно у зв'язку з наявністю інформації, отриманої в установленому законом порядку, про факти, які свідчать про можливі порушення ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» вимог митного законодавства, та з метою з'ясування цих обставин направило ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» зазначений запит.

Тому, на думку колегії суддів, в даному випадку у ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» не було об'єктивних та обґрунтованих підстав, передбачених законодавством, для відмови у наданні чи ненадання відповідачу пояснень та витребовуваних документів на їх підтвердження.

При цьому, слід зазначити, що згідно з наведеними нормами виявлені податковим органом факти, які свідчать про можливі порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності вимог митного законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

Однак, як зазначено вище, ТзОВ «Львівська тютюнова фабрика» не надало жодної інформації та документів, які витребовував відповідач, в зв'язку з чим, на думку суду, у Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області були передбачені законодавством підстави для призначення документальної позапланової перевірки позивача, в зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про правомірність оскаржуваного наказу відповідача від 29.09.2015 року № 618 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська тютюнова фабрика».

А оскільки зазначена перевірка була призначена з підстав, в порядку і спосіб, що визначені законодавством, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо її проведення також є правомірними.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі № 813/5659/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська тютюнова фабрика» до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування наказу, визнання дій протиправними - скасувати і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Постанова складена в повному обсязі 14.09.2016 року