Ухвала

від 12.09.2011 по справі 6-130/11

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 6/2517/9861/11

Єдиний унікальний № 6-130/11

УХВАЛА

12 вересня 2011 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді О.І., при секретарі Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки заяву ОСОБА_1 про виправлення помилки у судовому за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту правоустановлюючого документа, -

ВСТАНОВ ИВ:

2.09.2011р. заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про виправлення і (описки) в рішенні Прилуцького міського суду від 04.12.1993р. у частині написання а «СІМІРЯКО» замість правильного «СИМИРЯКО», як зазначено у свідоцтві про народження №1518891 від 24.11.1936р. та паспорті НК 094653, виданого Прилуцьким МВ 25.091996р.

У судовому засіданні заявниця із своїм представником ОСОБА_3 підтримали заяву посилаючись на прикру помилку в судовому рішенні.

УПФ України в м.Прилуки в суд не з»явилися, але просять провести судове засідання без їх участі, у вирішенні поданої заяви покладаються на розсуд суду.

Так, згідно рішення Прилуцького міського суду № 2-794/1993р. від 24.12.1993р., яке законної сили, було встановлено факт належності трудової книжки саме СІМІРЯКО ОСОБА_4. В обгрунтування свого рішення суд посилався на слудуючі докази: у про народження, паспорт, у яких прізвище заявника - СІМІРЯКО. Також свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили, що правильне прізвище заявника буде СІМІРЯКО.

Згідно вимог ст.219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

За таких обставин, коли з рішення Прилуцького міського суду № 2-794 від 24.12.1993р. про встановлення факту належності правовстановлюючого документа вся, що із заявою в суд звертався заявник СІМІРЯКО І.М. і дослідженні докази також підтверджували таке його прізвище, а тому судовим рішенням і було встановлено факт ості трудової книжки саме СІМІРЯКО І.М., про що останній і просив у суду. Тобто, при винесенні рішення не було допущено помилок та заява була задоволена таким як про це просив сам заявник ОСОБА_2

Отже, коли в заяві ОСОБА_1 фактично ставиться питання про зміну судового рішення, що не є компетенцією суду першої істанції, тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 219 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення помилки у судовому рішенні № 2-794/1993р. від 24.12.1993р. за заявою ОСОБА_2 про влення факту правовстановлюючого документа - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: