ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
21 вересня 2015 рокусправа № 804/8129/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.
суддів: Чумака С. Ю. Юрко І.В.
за участю секретаря судового засідання: Портненко М.В.
за участю представника позивача Янушак О.М., представника відповідача Смольнякова А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі №804/8129/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «М'ясна весна» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «М'ясна весна» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 11020000/2015/400009 від 02.04.2015 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 11020000/2015/00042 від 02.04.2015 року. У задоволенні решти позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішення суду в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин справи. Апелянт зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права в частині застосування ст. ст. 31, 33, 52, 53, 54, 58, 64, 337 Митного кодексу України, ст. ст. 19, 67 Конституції України та Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року, що призвело до неправильного вирішення спору. Крім того, апелянт вказує, що суд дійшов помилкового висновку про те, що подані позивачем документи для здійснення митного оформлення містили достовірну інформацію, яка необхідна для здійснення митних процедур, у тому числі, визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору). В зв'язку з чим, просить постанову суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені позову.
Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги виходить з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що згідно умов укладеного контракту № 04-12-2014 ЕР від 04.12.2014 р. на підставі додатку №1 від 04.12.2014 року ТОВ «Торгівельний будинок «М'ясна весна» придбало у компанії «NINGXIA EPPEN BIOTECH CO., LTD» (КНР) L-Лізін моногідрохлорид 98,5 % кормовий у вигляді порошку.
Відповідно до Додатку №1 від 04.12.2014 р. до контракту ціна на товар встановлена: L - Лізін моногідрохлорид 98,5 % кормовий - 1370 дол. США за 1 тону, загальна кількість 35 тон, загальна вартість 47950 дол. США. Умови поставки товару визначені як CIF порт Одеса.
З метою митного оформлення товару в режимі імпорту ТОВ "ТБ М'ясна весна" до Дніпропетровської митниці ДФС України подана митна декларація №110120000/2015/403227 від 25.03.2015 р. та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення вказаного товару. Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (контракту). На підтвердження заявлених відомостей позивачем подано митному органу наступні документи: облікова картка №700/2012/0000867 від 05/03/2015 р., СМК № 1347 від 23/03/2015 р., коносамент № №ZIMUXNG1600182 від 08/02/2015 р., платіжне доручення № 1 від 29/01/2015 р., страховий поліс № PYIE201564012100E00097 від 07/02/2015 р., інвойс №EPNX1501LLM018A від 27/01/2015 р., пакувальний лист б/н від 27/01/2015 р., контракт №04-12-2014 ЕР від 04/12/2014 р., додаток до контракту № 1 від 04/12/2014 р., посвідчення про реєстрацію № АА-04211-04-13 від 11/04/2013 р., сертифікат походження №G156400001910123 від 06/02/2015 р., екологічна декларація № 15769 від 12/02/2015 р., сертифікат якості на партію б/н від 20/12/2014 р. До наданих документів були долучені їх переклади на державну мову.
При митному оформленні вказаного товару декларанту запропоновано надати додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи що підтверджують вартість страхування; документи що підтверджують вартість навантажувально-розвантажувальних робіт; пояснення щодо різних місць навантаження.
З метою підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару що імпортуються Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "М'ясна весна" надано митному органу наступні додаткові документи: виписка із бухгалтерської документації ТОВ «ТБ «М'ясна Весна» по рахунку 3715 «Розрахунки по виданим авансам із іноземними постачальниками» USD; копія експортної декларації №021720150670242650 від 05.02.2015 р. (із перекладом на державну мову); прайс-лист виробника/продавця від 01.12.2014 р. (із перекладом на державну мову); проформа - рахунок № ЕРМХ150111М018А від 19.01.2015 р.; висновок Державного Підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» №874 від 01.04.2015 р.; паспорт безпеки продукту (із перекладом на державну мову); лист ТОВ «ТБ «М'ясна Весна» №3310 від 02.04.2015 р.; лист покупця щодо надання прямих угод, відомостей про вартість послуг на транспортування та страхування б/н від 26.03.2015 р.; лист продавця про неможливість надання прямих угод, відомостей про вартість послуг на транспортування та страхування б/н від 27.03.2015 р. (із перекладом на державну мову); лист покупця про умови поставки (запит пояснень про перевантаження товару) б/н від 26.03.2015 р. (із перекладом на державну мову); лист-відповідь продавця про умови поставки (пояснення про перевантаження товару) від 27.03.2015 р. (із перекладом на державну мову).
Рішенням Дніпропетровської митниці ДФС № 11020000/2015/400009 від 02.04.2015 року митна вартість імпортованого товару скоригована в бік збільшення на підставі другорядного (2а) методу до рівня 1603 дол. США за 1 тону L-Лізін моногідрохлориду 98,5 % кормового. При цьому зазначено, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з ненаданням декларантом витребуваних митним органом додаткових документів.
Коригування митної вартості товару стало підставою для оформлення 02.04.2015 р. картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 11020000/2015/00042.
Частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні рішення та картку, суд першої інстанції виходив з того, що Дніпропетровською митницею ДФС України в рішенні про коригування митної вартості не наведено жодного підтвердження тому, що позивач при декларуванні митної вартості товару зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості та, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товару. Необґрунтованим також визнав суд і визначення відповідачем митної вартості товару на підставі другорядного (2а) методу з урахуванням наявної інформації щодо раніше визначення рівня митної вартості, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийняття митним органом відповідних рішень.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог постанова суду не оскаржується.
Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
За приписами статті 57 Митного кодексу України № 4495-УІ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
У даному випадку спірним рішенням визначена митна вартість товару за другорядним методом (2а).
Колегія суддів вважає, що перевірка правомірності спірних рішень відповідача має здійснюватись через встановлення наявності обґрунтованих підстав для витребування митницею додаткових документів у зв'язку із відсутністю належного підтвердження заявленої митної вартості.
Так, відповідно до положень статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До документів, які підтверджують митну вартість належить, в тому числі і рахунок-фактура (інвойс).
Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Проте, такі повноваження митний орган повинен реалізовувати виключно на підставі та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем був наданий весь перелік обов'язкових документів, передбачений чинним законодавством. При цьому, відповідачем в спірному рішенні та електронному повідомленні не були зазначені об'єктивні причини, на підставі яких надані позивачем документи не дозволили митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни.
За таких обставин, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо протиправності рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів 11020000/2015/400009 від 02.04.2015 року з огляду на надання позивачем документів, достовірність яких відповідачем не спростована.
При цьому, у повідомленні відповідача від 25 березня 2015 року вказано на те, що у морському коносаменті зазначено інший морський засіб, ніж той, що прибув в порт призначення згідно екологічної декларації, а наявність різних морських транспортних засобів, різних місць завантаження може свідчити про проведення відповідних навантажувально-розвантажувальних операцій. Крім того, позивачем не надані документи на підтвердження страхування товару.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно Додатку №1 від 04.12.2014 р. до контракту № 04-12-2014 ЕР від 04.12.2014 р. умови поставки товару, на чому наголошує апелянт, передбачені - CIF порт Одеса, Україна. Зазначеними умовами Правил ІНКОТЕРМС 2010 встановлений обов'язок продавця за власний рахунок укласти договір перевезення та застрахувати вантаж.
Тобто вартість навантажувальних робіт як складова фрахту під час доставки товару та вартість страхування до порту призначення на час поставки товару включені у його вартість і позивачем такі витрати не здійснювались, тому формальні недоліки у оформлених транспортних документах не вплинули на визначення їх митної вартості виходячи з умов поставки.
Крім того, посилання митного органу на те, що страховий поліс видано 07.02.2015 р., а ціна товару, на заявлених умовах постачання CIF Одеса сформована 04.12.2014 р., як на передумову неприйняття заявленої декларантом митної вартості товару, є безпідставними, оскільки Сторони зовнішньоекономічного договору вправі вільно визначати та узгоджувати ціну товару, та Продавець, при узгодженні вартості товару, брав на себе зобов'язання забезпечити поставку товару на узгоджених умовах, за узгодженою вартість в узгоджений строк, а Покупець брав на себе обов'язок сплатити узгоджену вартість товару.
Щодо вимоги митного органу надати Договір (угоди, контракти) із третіми особами, що пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, колегія суддів зазначає, що контракт має умови поставки CIF порт Одеса (відповідно до Incoterms 2010 р.), тобто, Продавець оплачує витрати на страхування та фрахт, необхідні для поставки товару в зазначений порт призначення.
За таких обставин, ТОВ «ТБ «М'ясна Весна» не включало до митної вартості інші витрати, через що відсутні додаткові договори (угоди, контракти) із третіми особами, що пов'язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, через що не здійснювалися розрахунки із третіми особами. Згідно із ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 цього ж Кодексу, однією з правових підстав для витребування додаткових документів є наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визначення митної вартості за основним методом, оскільки митним органом не надано доказів на підтвердження того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостовірними чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
А відтак, оскільки всі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, і цим обставинам дана правильна юридична оцінка, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в мажах доводів апеляційної скарги не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі №804/8129/15 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 25 вересня 2015 року.
Головуючий: М.М.Гімон
Суддя: С.Ю. Чумак
Суддя: І.В. Юрко
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.09.2015 |
Оприлюднено | 06.10.2015 |
Номер документу | 51757041 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ляшко Олег Борисович
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Гімон М.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Кучма Костянтин Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні