Рішення

від 01.10.2015 по справі 927/1180/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

01.10.2015 Справа № 927/1180/15

За позовом Заступника прокурора Чернігівської області, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави в особі позивача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, пр. Миру, 43, м. Чернігів, 14000,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Чернігівська гідрогеолого-меліоративна експедиція, АДРЕСА_2, 14032,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Деснянське басейнове управління водних ресурсів, проспект Перемоги, 39-А, м. Чернігів, 14017.

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1, 14000,

про повернення майна

суддя Демидова М.О.

Представники сторін:

від заявника - Лепська Н.П., посвідчення №016236 від 16.04.2013;

від позивача - Бутенко Н.В., довіреність №12 від 26.01.2015;

від відповідача - не прибув;

від третьої особи: Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції - не прибув;

від третьої особи: Деснянського басейнового управління водних ресурсів - Снітко Н.Г., довіреність№01-01/172-02 від 14.09.2015;

в с т а н о в и в:

Суть спору: заступником прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача заявлені вимоги про:

- витребування з незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 державного окремого індивідуально визначеного (нерухомого) майна - нежитлових приміщень на другому поверсі службово-побутових приміщень механічної майстерні площею 84,6 м. кв., розташованих по АДРЕСА_2, з подальшою передачею балансоутримувачу - Деснянському басейновому управлінню водних ресурсів.

Позов обґрунтований невиконання відповідачем обов'язку з повернення майна, яке було предметом укладеного сторонами договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №191-12 від 08.10.2012.

У судове засідання прибули повноважний представник заявника, позивача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Деснянського басейнового управління водних ресурсів.

Відповідач явку в судове засідання свого повноважного представника не забезпечив, причини неявки не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

В судовому засіданні 01.10.2015 представником заявника та позивача подана письмова заява "про виправлення технічної помилки у позовній заяві ", у якій пункт другий прохальної частини позовної заяви викладено таким чином: «Виселити фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, 14035, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з державного окремого індивідуально визначеного (нерухомого) майна - нежитлового приміщення на другому поверсі, службово-побутових приміщень механічної майстерні, площею 84,6 м. кв, розташованих по АДРЕСА_2».

Заява "про виправлення технічної помилки в позовні заяві " не суперечить положенням ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається господарським судом до розгляду.

Відповідачем відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, надані докази, вислухавши представників учасників судового процесу, суд встановив такі фактичні обставини.

08.10.2012 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (далі - Орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (далі - Орендатор) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №191-12 ( далі за текстом - договір).

Відповідно до п.1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права приватизації та передачі в суборенду державне окреме індивідуально визначене (нерухоме) майно-нежитлові приміщення на 2-му поверсі службово-побутових приміщень механічної майстерні площею 84,6 кв.м. (надалі-Майно), розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно їз звітом про оцінку на 31.07.2012 і становить за незалежною оцінкою 258356,47 грн.

Відповідно до п.1.2. договору майно передається в оренду для розміщення лазні.

08.10.2012 між Орендодавцем та Орендарем складено акт приймання-передачі в строкове платне користування без права приватизації, передачі в суборенду, переходу права власності третім особам державне окреме індивідуально-визначене (нерухоме) майно, а саме зазначені вище нежитлові приміщення.

Даний акт складний у трьох примірниках та підписаний повноважними представниками Орендодавця, Балансоутримувача та Орендарем( а.с. 11).

02.06.2015 Господарським судом Чернігівської області прийняте рішення у справі №927/657/15 за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави до відповідача Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Чернігівській області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №191-12 від 08.10.2012 та про зобов'язання повернути майно.

Вказаним судовим рішенням визнано недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №191-12 від 08.10.2012, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (код НОМЕР_1) та Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Чернігівській області (код 14243893).

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Відповідачем майно, отримане в користування за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №191-12 від 08.10.2012, не повернуте, внаслідок чого заявник звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі позивача.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт укладення сторонами у справі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, від 08.10.2012 №191-12, а також факт передачі позивачем відповідачеві орендованого майна - державного окремого індивідуально-визначеного (нерухомого) майна - нежитлових приміщень на 2-му поверсі службово-побутових приміщень механічної майстерні площею 84,6 кв. м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_2.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2015 у справі № 927/657/15 визнано недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, №191-12 від 08.10.2012, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Чернігівській області.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За таких обставин не підлягають доведенню факти, встановлені господарським судом Чернігівської області у рішенні №927/657/15 від 30.06.2015.

За змістом ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до ст.. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Враховуючи те, що договір оренди №191-12 від 08.10.2012 на момент звернення позивача з даним позовом визнаний недійсним і між сторонами у справі відсутні відносини з оренди спірного майна, а також факт неповернення відповідачем спірного майна суд доходить висновку про те, що вимога позивача про виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, 14035, код НОМЕР_1) з державного окремого індивідуально визначеного (нерухомого) майна - нежитлового приміщення на другому поверсі службово-побутових приміщень механічної майстерні, площею 84,6 м. кв., розташованої по АДРЕСА_2., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Виселити фізичну особу - підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1, 14035, код НОМЕР_1, з державного окремого індивідуально визначеного (нерухомого) майна - нежитлового приміщення на другому поверсі службово-побутових приміщень механічної майстерні площею 84,6 м. кв., розташованої по АДРЕСА_2., видати наказ Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, АДРЕСА_1, 14035, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, до Державного бюджету України 1218 грн. судового збору, видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного тексту рішення - 01.10.2015.

Суддя М.О. Демидова

.