Рішення

від 24.07.2015 по справі 705/4426/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/339/15Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Уманської міської ради Черкаської області, треті особи: Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, Житлово - будівельний кооператив №17, - про скасування рішення Уманської міської ради Черкаської області.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_6, який підтримав доводи апеляційної скарги, та представника ЖБК - 17, який на них заперечував, судова палата, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до Уманської міської ради Черкаської області, треті особи: Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, Житлово - будівельний кооператив № 17 про скасування рішення Уманської міської ради Черкаської області.

Позивач посилався на те, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 617688 від 17.10.2007 року він являється власником земельної ділянки площею 0,0840 га, розташованої по вул. Кулика, 5, м. Умань, Черкаської області, кадастровий № 7110800000:02:005:0473.

Перед оформленням документації на приватизацію земельної ділянки позивач виконав всі вимоги законодавства України, в тому числі і положення ст. 198 ЗК України, якою передбачено обов'язкове погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, що підтверджується актом узгодження меж від 19.02.1997.року.

На вказаній земельній ділянці розташовано автомобільний гараж, під'їзд до якого тільки з вул. Пушкіна м. Умані, біля будинку № 5-а. В перших числах червня 2014 року ЖБК-17 на в'їзді у двір будинку № 5-а по вул. Пушкіна м. Умань зі сторони земельної ділянки позивача, перегородив металевими стовпчиками, чим кооператив позбавив його можливості під'їзду до своєї земельної ділянки та гаража, оскільки іншого під'їзду до гаража не існує. Від членів кооперативу позивачу стало відомо, що земельна ділянка ними приватизована і вони мають право перегородити під'їзд до мого гаража. Таким чином своїми діями ЖБК - 17 м. Умані порушило його законні права щодо користування його нерухомим майном (гаражем).

Із рішення Уманської міської ради від 11.11.2005 року та копії Державного акту на право власності на землю позивачу стало відомо про приватизацію кооперативом земельної ділянки, яка межує з його земельною ділянкою.

Дана земельна ділянка площею 0,6562 га. розташована по вул. Пушкіна, 5-а, в м. Умані Черкаської області і відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 626116 від 25.02.2008 року належить житлово-будівельному кооперативу № 17.

11 листопада 2005 року рішенням Уманської міської ради № 3.3-53/4 для ЖБК-17 виділено в спільну сумісну власність земельну ділянку площею 6562 кв.м. для обслуговування житлового будинку по вул. Пушкіна, 5-а, в м. Умані Черкаської області, в тому числі сервітут (проїзд з суміжниками-землекористувачами) площею 463 кв.м..

15 грудня 2005 року за ініціативою ЖБК-17 проведено узгодження меж землекористування по вул. Пушкіна, 5-а в м. Умані Черкаської області, однак з позивачем, як із землекористувачем суміжної земельної ділянки, таке узгодження меж не проводилось, ОСОБА_6 для проведення цих робіт запрошений не був, його анкетні дані та підпис в акті узгодження меж відсутні. Не зважаючи на такі обставини, 25.02.2008 року Управління земельних ресурсів у м. Умані за підписом міського голови ОСОБА_7 та начальника Управління земельних ресурсів у м. Умані ОСОБА_8, видало ЖБК-17 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 626116.

Відповідно до даного державного акта встановлено сервітут, а саме проїзд з суміжниками - землекористувачами: між ЖБК - 17 та Уманською середньою школою № 1; ОСОБА_9; ОСОБА_10. Сервітут для проїзду до земельної ділянки позивача та до його гаража між ЖБК - 17 та ним не встановлено.

Такими діями зі сторони Уманської міської ради та ЖБК - 17 грубо порушені його права на володіння своїм нерухомим майном та земельною ділянкою, що виразилось у тому, що в документах щодо відведення земельної ділянки у власність для ЖБК - 17, в акті узгодження меж від 15.12.2005 року, на плані встановлення меж та експлікації земель відсутнє виділення сервітуту - проїзду до його гаража. Тобто, фактично позивач позбавлений права володіти земельною ділянкою та нерухомим майном

На підставі наведеного, ст. ст. 15, 16 ЦК України, 91, 96, 103, 152, 155, 158 ЗК України, позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 8.9 рішення Уманської міської ради від 11 листопада 2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок» про передачу у сумісну власність житлово - будівельному кооперативу № 17 земельної ділянки площею 6562 кв.м. для обслуговування багатоквартирного будинку, в т.ч. сервітуту площею 463 кв.м. по вул. Пушкіна, 5-а, м. Умані, Черкаської області;

- визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯЕ № 622616 на право власності на земельну ділянку площею 0,6562 га. для обслуговування багатоквартирного будинку по вул. Пушкіна, 5-а, м. Умані, Черкаської області, виданий ЖБК-17 на підставі рішення Уманської міської ради від 11.11.2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок»;

- скасувати державну реєстрацію державного акту серії ЯЕ № 622616 на право власності на земельну ділянку площею 0,6562 га. для обслуговування багатоквартирного будинку по вул. Пушкіна, 5-а, м. Умані, Черкаської області, виданий ЖБК-17 на підставі рішення Уманської міської ради від 11.11.2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок» та зареєстрованого 25.02.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020877900004.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_6 до Уманської міської ради Черкаської області, треті особи: Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, Житлово-будівельний кооператив № 17 про скасування рішення Уманської міської ради Черкаської області, - відмовлено, в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на те, що дане рішення незаконне, не відповідає обставинам справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

Обговоривши матеріали справи, судова палата вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_6 в зв'язку з пропуском строку позовної давності, суд виходив з того, що позивач звернувся до суду вже після спливу строку позовної давності, про застосування якого заявив відповідач, з клопотанням про поновлення строку позовної давності позивач не звертався, не надавши обґрунтованих причин пропуску такого строку, які можуть бути визнані поважними.

При цьому суд взагалі не дав ніякої оцінки матеріалам справи, не врахувавши роз'яснення в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення в цивільній справі», згідно з яким, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Пред'являючи до суду даний позов, ОСОБА_6 вказував, що являється власником земельної ділянки, площею 0,0840 га по вул. Кулика, 5, м. Умань Черкаської області, на якій розташовано його автомобільний гараж, під'їзд до якого можливий тільки з території земельної ділянки, розташованої по вул. Пушкіна, 5-а, на якій знаходиться багатоквартирний будинок ЖБК-17. В перших числа червня 2014 року на в'їзді у двір свого будинку № 5-а по вул. Пушкіна, зі сторони земельної ділянки позивача ЖБК-17 перегородив металевими стовпчиками, чим позбавив його, позивача, можливості під'їзду до своєї земельної ділянки та гаража, порушивши його законні права щодо користування належним йому нерухомим майном (земельною ділянкою і гаражем).

З отриманих документів (витягу з рішення Уманської міської ради, копії Державного акта на землю) йому стало відомо, що рішенням Уманської міської ради № 3.3-53/4 від 11 листопада 2005 року ЖБК-17 виділено в спільну сумісну власність земельну ділянку, площею 6562 кв.м для обслуговування жилого будинку по вул. Пушкіна, 5-а в м. Умань Черкаської області; в тому числі сервітут (проїзд з суміжниками-землекористувачами) площею 463 кв.м. 25.08. 2008 року на дану земельну ділянку видано державний акт на право власності серії ЯЕ № 622616, відповідно до якого встановлено вищезгаданий сервітут , але без проїзду до земельної ділянки і гаража позивача.

Вважаючи, що прийняттям вказаного рішення (акта) орган місцевого самоврядування порушив його права щодо володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, позивач просив відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України визнати незаконним та скасувати пункт 8.9 рішення Уманської міської ради від 11 листопада 2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок» про передачу у сумісну власність житлово-будівельному кооперативу № 17 земельної ділянки площею 6562 кв.м для обслуговування багатоквартирного будинку, в т. ч. сервітуту, площею 463 кв.м по вул. Пушкіна, 5-а в м. Умань Черкаської області. Просив одночасно визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯЕ № 622616 на право власності на земельну ділянку, площею 0,6562 га. для обслуговування багатоквартирного будинку ЖБК-17 за вказаною адресою, скасувати державну реєстрацію даного державного акту.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (ч.І).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч.ІІ).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

г' ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч. 1 ст.155 ЗК України, на яку послався позивач, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

По справі встановлено, що Житлово-будівельний кооператив № 17 як юридична особа з ідентифікаційним кодом 22800362 і місцезнаходженням в м. Умань Черкаської області, вулиця Пушкіна, 5-а зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 10 грудня 1987 року (додана виписка з ЄДР).

Рішенням Уманської міської ради від 11 листопада 2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок» передано в спільну сумісну власність ЖБК-17 земельні ділянки: площею 6562 кв.м для обслуговування багатоквартирного будинку, в тому числі сервітут (проїзд з суміжниками-землекористувачами) площею 463 кв.м, по вул. Пушкіна, 5-а (пункти 8.; 8.9 рішення).

В пункті 15 цього ж рішення вказано міському управлінню земельних ресурсів внести відповідні зміни в облікові документи землекористувачів та землевласників (ар.спр.6).

Встановлено, що в складі проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у приватну власність ЖБК-17 земельної ділянки по вул. Пушкіна, 5-а, є акт узгодження меж землекористування, згідно якого суміжні землекористувачі, в тому числі по вул. Кулика,5, погодили таку конфігурацію земельної ділянки, належної ЖБК-17; є план встановлених меж земельної ділянки за адресою м. Умань, вул. Пушкіна, буд. № 5-а, на якому чітко визначена межа земельної ділянки кооперативу площею 0,6562 га, в тому числі і з власниками будинку № 5 по вул. Кулика в м. Умані, земельна ділянка якого частково, на протязі 70,5 м. межує із земельною ділянкою кооперативу, є експлікація земель, що відводяться, викопіювання з генплану міста, що в цілому підтверджує правомірність прийнятого рішення про передачу у власність ЖБК-17 зазначеної земельної ділянки (ар.ср.10-12).

На дану земельну ділянку ЖБК-17 було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 626116, який зареєстрований 25.02.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 0208779000041, площею 0,6562 га, яка призначена для обслуговування багатоквартирного будинку, в т. ч. сервітут площею 0,0463 га (ар.спр.7; 13).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

По справі встановлено також, що за договором дарування від 2 червня 2001 року позивач по справі ОСОБА_6 став власником 17/100 частин жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться по вул. Кулика, 5 в м. Умані, які йому подарував батько ОСОБА_11 (ар.спр.15).

Після узгодження меж землекористування із землекористувачами суміжних земельних ділянок рішенням Уманської міської ради від 11.07. 2007 року за № 2.7-22/5 передано у спільну сумісну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_12 земельну ділянку, площею 510 кв.м для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, та площею 840 кв.м для ведення особистого селянського господарства.

З акту узгодження меж від 19.02.2007 року, який є складовою частиною технічної документації, виготовленої ОСОБА_6, вбачається, що межі земельної ділянки по вул. Кулика, 5 м. Умань погодили всі суміжні землекористувачі, в т.ч. землекористувач по вул. Кулика, 5- а, - вул. Пушкіна, 5А в м. Умань (ЖБК -17). Своїми підписами вони погодили таку конфігурацію земельної ділянки. 17 жовтня 2007 року було зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 617688, розташовану по вул. Кулика,5 в м. Умань Черкаської області, площею 0,0840 га, який виданий на ім'я ОСОБА_6, ОСОБА_12 (ар.спр. 8; 9; 14).

Як стверджує начальник Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області в листі на адресу суду (лист від 28.08.2014 року за № 5774/7-1-19), на момент приватизації земельної ділянки ОСОБА_6 не виникало питання щодо встановлення сервітуту спільного проїзду з ЖБК № 17) і за встановленням такого сервітуту до Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області в період за 2007-2014 роки ОСОБА_6 не звертався.

В цьому ж листі зазначено кожного землекористувача ( і власника земельної ділянки по вул. Кулика,5, і власника земельної ділянки по вул. Пушкіна, 5-а, узгоджені межі землекористування. Жоден із них не звертався ні до Уманської міської ради, ні до Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області щодо встановлення земельного сервітуту для спільного проїзду (ар.спр.39).

З наведеного вбачається безпідставність доводів ОСОБА_6 про те, що з ним не узгоджувалися межі землекористування при передачі суміжної земельної ділянки у власність ЖБК -17 і не встановлювався сервітут для проїзду до його гаража між ним і кооперативом.

Як зазначалося вище, межі землекористування узгоджувалися належним чином, про що свідчать акти узгодження меж, а щодо сервітуту, ніхто із сторін не піднімав таке питання. До того ж голова ЖБК -17 м. Умані в засіданні апеляційної інстанції стверджував, що сервітут не встановлено тому, що у позивача існує другий заїзд, фактично з його юридичної адреси - з вулиці Кулика,5 м. Умані. А заїздом з прилеглої території кооперативу ОСОБА_6 користувався завдяки хорошим добросусідським відносинам. Непорозуміння почалися в травні 2014 року, коли ОСОБА_6 з дружиною встановили на території кооперативу паркан на відстані менше 1 метра від бордюрів дороги, що пролягає біля під'їздів. На місці встановленого паркану проходить газопровід і якщо буде зроблено проїзд з ділянки ОСОБА_6 на прибудинкову територію (під'їздів № 2 і № 3 будинку № 5 по вул. Пушкіна) через газопровід, клумбу, то це створить небезпеку для співвласників квартир 5-ти поверхового будинку ЖБК -17, так як буде порушено всі санітарні норми.

В засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_6 визнав, що, дійсно, належна йому земельна ділянка і частина будинку, вхід до них і заїзд визначені в іншому місці - за фактичною юридичною адресою - вул. Кулика, 5 в м. Умань. Однак, пояснив, що звідти неможливо йому проїхати до гаража, який знаходиться з іншого боку ділянки, майже на протилежній частині, і тоді треба вирубати всі дерева, кущі, руйнувати господарські споруди, що є на шляху до гаража. Тому ним влаштовано заїзд до гаража з вулиці Кулика,5-а і вул. Пушкіна,5а.

За таких обставин, на думку колегії, враховуючи, що саме власник земельної ділянки (ЖБК -17 м. Умані) заборонив користуватися нею (проїжджати п ній) позивачу, перекривши останньому проїзд, яким ОСОБА_6 користувався лише по домовленості із мешканцями-співвласниками кооперативу, доводи позивача про те, що грубо порушені його права при приватизації житлово-будівельним кооперативом № 17 м. Умані земельної ділянки, на якій будинок кооперативу розташований, та прибудинкової території, - не можна визнати обґрунтованими.

Позивач не надав доказів відносно того, що його права як землевласника порушені з боку ЖБК -17, з яким по суті у ОСОБА_6 виник спір з приводу користування при будинковою територію о вул. Пушкіна, 5а в м. Умані, і який мав би бути залученим в якості відповідача по справі, на що не звернув увагу суд.

Не надано ОСОБА_6 і будь-яких доказів про те, що п.8.9 рішення Уманської міської ради від 11 листопада 2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок», за яким передано в спільну сумісну власність земельні ділянки ЖБК-17 площею 6562 кв.м. для обслуговування багатоквартирного будинку в т.ч. сервітуту (проїзд з суміжниками-користувачами) площею 463 кв.м. по вул. Пушкіна, 5а , - прийнято в порушення діючого законодавства, в тому числі процедури ухвалення рішень місцевим органом самоврядування, або в даний час порушує законні права чи інтереси позивача. Не вказано і на джерела витребування таки доказів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що по даній справі не встановлено порушення прав позивача з вказаних ним підстав, тому не підлягають до задоволення його вимоги щодо обраного способу захисту цивільного права - визнання незаконним та скасування п.8.9 рішення Уманської міської ради від 11 листопада 2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок», про передачу у сумісну власність житлово - будівельному кооперативу № 17 земельної ділянки, площею 6562 кв.м. для обслуговування багатоквартирного будинку, в т.ч. сервітуту площею 463 кв.м. по вул. Пушкіна, 5-а, м. Умані, Черкаської області;

В зв'язку з цим не підлягають до задоволення і вимоги позивача про визнання недійним та скасування Державного акта серії ЯЕ № 622616 на право власності на земельну ділянку площею 0,6562 га для обслуговування багатоквартирного будинку по вул. Пушкіна, 5-а в м. Умані Черкаської області, виданого ЖБК-17 на підставі вищевказаного рішення Уманської міської ради від 11.11.2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок», а також вимоги щодо скасування державної реєстрації вищевказаного державного акта серії ЯЕ № 622616 на право власності на означену земельну ділянку.

Аналізуючи наведене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в порушення цивільно-процесуального законодавства (ст.ст. 179; 212; 213 ЦПК України) належним чином не дослідив матеріали справи , не в повному обсязі з'ясував обставини заявленого позову, не залучив всіх необхідних осіб до участі в справі, внаслідок чого прийшов до суперечних висновків.

Як правильно зауважує апелянт, за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Суд до такого висновку не прийшов, як видно з рішення, однак, застосував норми ЦК України, що регулюють застосування строків позовної давності, вважаючи, що такі пропущені позивачем, проте водночас в рішенні зазначив, що позивачем «належних доказів пропущення строку позовної давності суду не надано».

В зв'язку з допущеними судом наведеними грубими порушеннями норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого прийнято судом рішення, яке не відповідає обставинам справи, воно підлягає до скасування з ухваленням нового, у відповідності з матеріалами справи і наданими доказами, - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 218 ЦПК України, судова палата, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволити частково.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 грудня 2014 року по даній справі скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Уманської міської ради Черкаської області із залученням третіх осіб: Управління Держземагенства в Уманському районі Черкаської області, Житлово - будівельного кооперативу № 17 м. Умані про:

- визнання незаконним та скасування п. 8.9 рішення Уманської міської ради від 11 листопада 2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок» про передачу у сумісну власність ЖБК-17 м. Умані земельної ділянки, площею 6562 кв.м. для обслуговування багатоквартирного будинку, в т.ч. сервітуту, площею 463 кв.м. по вул. Пушкіна, 5-а, в м. Умані Черкаської області;

- визнання недійсним та скасування Державного акту серії ЯЕ №-622616 на право власності на земельну ділянку площею 0,6562 га для обслуговування багатоквартирного будинку по вул. Пушкіна, 5-а, м. Умані Черкаської області, виданого ЖБК-17 на підставі рішення Уманської міської ради від 11.11.2005 року № 3.3-53/4 «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок»;

- скасування державної реєстрації зазначеного державного акту серії ЯЕ № 622616 на право власності на вищевказану земельну ділянку по вул. Пушкіна, 5-а, м. Умані Черкаської області, зареєстрованого 25.02.2008 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020877900004, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку потягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :