Постанова

від 03.03.2008 по справі 2-а-561/2008

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 - a-561/2008 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

03 березня 2008 року Тар ащанський районний суд Київс ької області в складі:

головуючого: судді Васи ленка О.М. при секретарі: Саль ник О.Л.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управлі ння праці та соціального зах исту населення Таращанської РДА про стягнення недоотрим аних сум одноразової допомог и на оздоровлення

ВСТАНОВИВ

Позивачка звернувлая до с уду із вищеназваним позовом, в якому просить суд визнати в ідмову управління праці та с оціального захисту населенн я Таращанської РДА в перерах унку щорічної одноразової до помоги на оздоровлення, яка п ередбачена Законом України „ Про статус та соціальний зах ист громадян, які постраждал и внаслідок аварії на ЧАЕС" не правомірною та стягнути з ві дповідача недоплачені кошти на оздоровлення за 2006-2007 роки в розмірі 2920 гривень.

Обґрунтовуючи заявлений п озов, позивачка зазначила, що вона є потерпілою від аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідо м 3-ї групи, захворювання пов'я зане з наслідками аварії на Ч АЕС. Посилаючись на те, що дію чим законодавством інваліда м 3-ї групи передбачено виплат у щорічної допомоги на оздор овлення в розмірі чотирьох м інімальних заробітних плат, яку виплачують органи соціа льного захисту населення, а ї ї розмір визначається на мом ент виплати, зазначила, що за 2006 - 2007 роки вона отримала вказа ну допомогу в значно нижчих р озмірах, ніж це передбачено с т. 48 ЗУ „Про статус та соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок аварії на Ч АЕС". Вона (позивачка) звертала ся до відповідача із заявою в якій просила провести перер ахунок та виплату недоотрима них коштів за вказаний періо д, проте їй в задоволенні її в имоги відповідачем було відм овлено. В зв'язку з цим, останн я звернулася до суду за захис том своїх прав та інтересів.

В судове засідання позивач ка не з'явилася, але подала до суду заяву з проханням розгл ядати справу у її відсутніст ь.

Відповідач в судове засіда ння не з'явився, про час та міс це розгляду справи був належ но повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. Пода в до суду заяву з проханням ро зглядати справу у його відсу тність, позов не визнає.

В судовому засіданні встан овлено, що позивачка є потерп ілою від Чорнобильської ката строфи 1 категорії, інвалідом 3-ї групи, захворювання пов'яз ане з наслідками аварії на ЧА ЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціал ьний захист громадян, які пос траждали внаслідок Чорнобил ьської катастрофи" від 28 лютог о 1991 року із змінами і доповнен нями, позивачка має право на в иплату щорічної одноразової допомоги на оздоровлення в р озмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, р озмір заробітної плати визна чається на момент виплати. Ви плату грошової допомоги пров одять органи соціального заб езпечення громадян за місцем їх проживання. Згідно довідк и виданої управлінням праці та соціального захисту насел ення Таращанської райдержад міністрації Київської облас ті, відповідач виплатив пози вачці щорічну грошову допомо гу на оздоровлення в таких ро змірах: 18.10.2006 року за 2006 рік в розм ірі 90 грн і 21.03.2007 року за 2007 рік в ро змірі 90 грн. Виплати зазначено ї грошової допомоги проведен і відповідно до постанови Ка бінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допо могу на оздоровлення громадя нам, які постраждали внаслід ок Чорнобильської катастроф и" - за період з 2005 року.

Позивачка, вважаючи, що вищ езгадані постанови, які вста новлюють конкретний розмір щ орічної допомоги в твердій г рошовій сумі, зокрема для інв алідів третьої групи в таком у розмірі, суперечать вимога м ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи" від 28 лютого 1991 р оку, яким встановлено розмір щорічної допомоги, як величи ну кратну відносно до розмір у мінімальної заробітної пла ти на час здійснення виплати , просить суд стягнути на її к ористь недоплачені кошти на оздоровлення за 2006-2007 роки, вихо дячи з розміру мінімальної з аробітної плати на момент ви плати за кожен рік, в розмірі 2920 гривень.

Посилання відповідача на в ищезгадану постанову KM Украї ни, яка встановлює конкретни й розмір щорічної допомоги в твердій грошовій сумі, суд ви знає необгрунтованим.

Суд, не погоджуючись, вважа є, що необхідно застосовуват и вимоги ст. 19 ч.2 Конституції У країни, а саме - органи держав ної влади та органи місцевог о самоврядування, їх посадов і особи зобов'язані діяти лиш е на підставі, в межах повнова жень та у спосіб, що передбаче ні Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції Укра їни передбачено, що KM України у своїй діяльності керуєтьс я Конституцією і Законами Ук раїни.

Розмір допомоги на оздоро влення, визначений постанов ою KM України від 12.07.2005 року № 562, на думку суду суперечить вимог ам ст. 48 Закону та іншим нормат ивним актам.

Відповідно до ст. 82 Закону Ук раїни „Про державний бюджет на 2006 р." з 01.01.2006 року розмір мініма льної заробітної плати встан овлено -350 грн, з 01.07.2006 p.- 375 грн, з 01.12.2006 р. - 400 грн.

Відповідно до ст. 76 Закону У країни «Про державний бюджет на 2007 рік» з 1 січня 2007 року встан овлено розмір мінімальної за робітної плати 400 гривень на м ісяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гриве нь, з 1 липня 2007 року - 440 гривень т а з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.

Суд звертає увагу на те, що в сі вказані норми Законів не м али жодних обмежень щодо зас тосування ст. 48 Закону Україн и „ Про статус і соціальний за хист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської ка тастрофи", яким передбачено п раво позивачки на отримання одноразової грошової допомо ги в розмірі 4 мінімальних зар обітних плат, а також розмір в казаної одноразової допомог и не визначався Законами Укр аїни про Державний бюджет.

Даний висновок суду також п ідтверджується ст. 71 Закону У країни „ Про статус і соціаль ний захист громадян, постраж далих внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи", якою передба чено, що дія цього закону не м оже призупинятися іншими зак онами, крім законів про внесе ння змін до цього закону.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне заст осовувати саме норму Закону, а не постанови KM України.

Крім того, вирішуючи питан ня, про можливість задоволен ня позовних вимог позивачки про стягнення на її користь н едоотриманих сум грошової до помоги на оздоровлення за 2006 -20 07 рік, суд виходить з наступно го.

Законом України «Про держа вний бюджет України на 2006 рік" т а Законом України «Про держа вний бюджет України на 2007 рік" д ію ст. 48 Закону України «Про ст атус і соціальний захист гро мадян, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи" зупинено на 2006-2007 рік в част ині виплати компенсацій і до помог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної пл ати.

Згідно з положеннями ст. 9 КА С України, суд при вирішенні с прави керується принципом за конності, відповідно до яког о органи державної влади, орг ани місцевого самоврядуванн я, їхні посадові особи і служб ові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України. Суд вирішує справ и на підставі Конституції та законів України, а також міжн ародних договорів, згода на о бов»язковість яких надана Ве рховною Радою України. Суд за стосовує інші нормативно - пр авові акти, прийняті відпові дним органом на підставі, у ме жах повноважень та у спосіб, щ о передбачені Конституцією т а законами України. У разі нев ідповідності нормативно - пр авового акта Конституції Укр аїни, міжнародному договору , згода на обов»язковість яко го надана Верховною Радою Ук раїни, або іншому правовому а кту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну с илу.

Утверджуючи і забезпечуюч и права і свободи громадян, де ржава окремими законами Укра їни встановила певні соціаль ні пільги, компенсації і гара нтії, що є складовою конститу ційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а том у відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 1 9, ч. 1 ст. 68 Конституції України вони є загальнообов»язковим и, однаковою мірою мають доде ржуватися органами державно ї влади, місцевого самовряду вання, їх посадовими особами .

2

Зупинення дії положень за конів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст і обсяг, є обмеженням прав і с вобод і може мати місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України (лише в у мовах воєнного або надзвичай ного стану на певний строк).

Крім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 с т. 38 Бюджетного Кодексу перел ік правовідносин, які регулю ються Законом «Про Державний бюджет України», є вичерпним , а тому цей закон не може скас овувати чи змінювати обсяг п рав і обов»язків, гольг, комп енсацій і гарантій, передбач ених іншими законами України , зокрема Законом України „Пр о статус і соціальний захист громадян, які постраждали вн аслідок Чорнобильської ката строфи", та не може будь - яким ч ином змінювати визначене інш ими законами України правове регулювання суспільних відн осин.

Отже, зупинення Законом Укр аїни «Про Державний бюджет У країни на 2006 рік» дії ст. 48 Зако ну України „Про статус і соці альний захист громадян, які п остраждали внаслідок Чорноб ильської катастрофи", обмежи ло обсяг прав даної категорі ї громадян і фактично скасув ало конституційну гарантію з абезпечення належних умов їх існування.

З огляду на вищевикладене, при вирішенні позовних вимог в частині стягнення з відпов ідача недоплаченої суми одно разової грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік, суд вв ажає за необхідне керуватися положенням Конституції Укра їни, а не Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»

Також рішенням Конституці йного суду України від 09.07.2007 рок у визнано такими, що не відпов ідають Конституції України ( є неконституційними), такі по ложення Закону України "Про Д ержавний бюджет України на 2007 рік": зокрема, пункту 30 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відпові дно до мінімальної заробітно ї плати - пунктів 6 та 8 частини п ершої статті 30, пункту 1 частин и першої статті 36, абзаців дру гого, третього та четвертого частини першої статті 37, абза ців другого, третього, четвер того частини першої та части ни другої статті 39, статей 40, 41, 4 4, абзаців другого, третього, ч етвертого, п'ятого, шостого т а сьомого частини першої, час тини третьої, абзаців другог о, третього, четвертого, п'ято го, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про с татус і соціальний захист гр омадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи".

Відповідно до ч. 3, даного ріш ення, положення статей 29, 36, абз ацу третього частини другої статті 56, частини першої стат ті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України "Про Державний бюдже т України на 2007 рік", визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Кон ституційним Судом України ць ого рішення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов підлягає з адоволенню, на користь позив ачки суд вважає за необхідне стягнути частково недоотрим ану грошову допомогу за 2006 рік , виходячи з розміру мінімаль ної заробітної плати станом на момент виплати, а саме 375 грн ., в розмірі 1410 грн. (375 грн. х 4 - випл ачені 90 грн.) і за 2007 рік, виходяч и з розміру мінімальної заро бітної плати станом на момен т виплати, а саме 400 грн., в розмі рі 1510 грн. (400 грн. х 4 - виплачені 90 г рн.).

Загальна сума недоотриман ої грошової допомоги за 2006 - 2007 р оки складає 2920 грн. (1410 грн.+ 1510 грн. ).

Отже, суд вважає можливим в изнати відмову відповідача щ одо перерахунку вказаної гро шової допомоги неправомірно ю та стягнути на користь пози вачки недоотриману грошову д опомогу за 2006-2007 роки в сумі 2920 гр н.

Позивачка підлягає звільн енню від сплати судового збо ру як постраждала від аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Указані обставини встанов лено з матеріалів справи, дос ліджених в судовому засіданн і.

Сплату судового збору суд п окладає на відповідача.

Відповідно до п.3 Прикінцев их та перехідних положень КА С України розмір судового зб ору щодо майнових вимог стан овить 1% від розміру таких вимо г, а тому на користь держави п ідлягає до стягнення судовий збір в розмірі 29, 20 грн..

Керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 89, 99, 100, 158-163, 18 5, 186 КАС України, ст. ст. 48, 62, 71 Зако ну України „ Про статус і соці альний захист громадян, пост раждалих внаслідок Чорнобил ьської катастрофи", ст. 89 Закон у України „Про Державний бюд жет України на 2004р.", ст. 83 Закону України „Про Державний бюдж ет України на 2005р.", ст. 82 Закону У країни „Про державний бюджет на 2006 p.", рішенням Конституційн ого суду України від 09.07.2007 року, ст. 4 Декрету КМУ „Про державн е мито" суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати відмову управлінн я праці та соціального захис ту населення Таращанської ра йдержадміністрації Київськ ої області щодо перерахунку одноразової грошової допомо ги на оздоровлення ОСОБА_1 , виходячи з розміру мінімаль ної заробітної плати, неправ омірною.

Стягнути з управління прац і та соціального захисту нас елення Таращанської районно ї державної адміністрації Ки ївської області на користь ОСОБА_1 недоотриману однор азову грошову допомогу на оз доровлення за 2006 - 2007 роки в сумі 2920 грн. (дві тисячі дев'ятсот дв адцять гривень).

Від сплати судового збору позивачку звільнити.

Стягнути з управління пра ці та соціального захисту на селення Таращанської районн ої державної адміністрації К иївської області на користь держави судовий збір в розмі рі 29, 20 грн.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Київського апеляційного ад міністративного суду через Т аращанський районний суд шля хом подачі в десятиденний ст рок з дня проголошення-поста нови заяви про апеляційне ос карження і поданням після ць ого протягом двадцяти днів а пеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інст анції.