Постанова

від 01.10.2015 по справі 908/5666/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 908/5666/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Грека Б.М. суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Міського комунального підприємства "Основаніє" від позивача: не з'явились від відповідача: не з'явились від третьої особи: не з'явились на рішенняГосподарського суду Запорізької області від 17.03.2015 року та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року у справі№ 908/5666/14 за позовомПриватного науково - виробничого підприємства "АГІС" доМіського комунального підприємства "Основаніє" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Евріка" простягнення 234 876, 08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково - виробниче підприємство "АГІС" (далі позивач) звернулось з позовом до Міського комунального підприємства "Основаніє" (далі відповідач) про стягнення 234 876, 08 грн. - заборгованості (відповідач є повним правонаступником Комунального підприємства "Ремонтно - експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків" (див. зміни до Статуту відповідача від 28.08.2013 року - т.1 а.с. 93-95).

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 року позовні вимоги були задоволені повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суди прийшли до висновку про те, що договір підряду не містить обмежень щодо неможливості відступлення права вимоги. Відповідач не навів правових підстав, які б не дозволяли у спірних правовідносинах здійснити заміну кредитора у зобов'язанні. Суди встановили, що заборгованість в сумі 234 876, 08 грн. відповідачем сплачена не була.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову апеляційного суду, в задоволенні позовних вимог відмовити.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі. Відповідач, також, звертає увагу суду на ту обставину, що заміна сторони виконавця у договорі суперечить змісту і принципам державних закупівель в цілому, тому не допускається. Відповідач не відмовляється від заборгованості, але перед переможцем конкурсу, тобто ТОВ "Евріка", заборгованість можливо сплатити при умові виділення бюджетного фінансування, оскільки договір (підряду) було укладено у відповідності до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

24.05.2006 року між Комунальним підприємством "Ремонтно - експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків" (замовник) та ТОВ "Евріка" - генеральний підрядник (далі третя особа) було укладено Договір № 24/05-1 (т.1 а.с. 11-17).

Предметом вказаного договору є виконання третьою особою власними силами реконструкції, переобладнання та перепланування гуртожитку по вул. Північнокільцевій, 22а в житловий будинок у місті Запоріжжі (п.2.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору № 24/05-1 роботи повинні бути виконані у строк до 01.03.2008 року.

В період з 10 жовтня 2006 року по 25 листопада 2011 року між відповідачем та третьою особою укладено низку додаткових угод, які стосувалися визначення розміру бюджетного фінансування, продовження дії договору № 24/05-1 до 01.03.2014 року, а також стосувалися зміни розрахункових рахунків Генпідрядника (т. 1 а.с. 18-27).

До матеріалів справи (т.1 а.с. 28 - 39) залучені акт форми № КБ - 2В та довідка форми № КБ - 3, які стосуються договору № 24/05-1, за грудень 2011 року, згідно до яких вартість виконаних третьою особою робіт складає 234 876, 08 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та проти чого не заперечує відповідач, у нього існувала заборгованість перед третьою особою у розмірі 234 876, 08 грн.

09.10.2014 року між третьою особою - Генпідрядник за договором № 24/05-1 та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги № 45 (далі Договір).

Предметом Договору є передача первісним кредиторам (третьою особою) новому кредитору (позивач) права вимоги виконання грошових зобов'язань за договором підряду на реконструкцію, переобладнання та перепланування гуртожитку по вул. Північнокільцевій, 22а в житловий будинок у місті Запоріжжі.

Право вимоги підтверджується у тому числі актом виконаних робіт від 16.12.2011 року на суму 234 876, 08 грн.

Відповідно до п.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи ту обставину, що первісним кредитором (третьою особою) виконані будівельні роботи, вартістю 234 876, 08 грн., виконання яких оформлено зазначеними вище актом форми КБ-2В та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, з урахуванням приписів ст. 515 ЦК України, суди обґрунтовано прийшли до висновку, що при укладанні Договору не були порушені приписи діючого законодавства.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем сплачена наявна в нього заборгованість по відношенню до первісного кредитора (третя особа), судами обґрунтовано задоволені позовні вимоги позивача (новий кредитор), які ґрунтуються на Договорі та встановлені факту заборгованості за договором № 24/05-1 від 24.05.2006 року.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні касаційної скарги Міського комунального підприємства "Основаніє" відмовити.

2.Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.03.2015 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року прийняті у справі № 908/5666/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М.Грек

Судді С.В.Бондар

Д.С.Кривда