Рішення

від 31.08.2015 по справі 910/15481/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015Справа №910/15481/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія

КАПІТАЛ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія"

про стягнення 179 393,88 грн.

Суддя: Домнічева І.О

Представники сторін:

від позивача: Семененко Є.М. - за довіреністю;

від відповідача: Тарасюк Є.О. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна компанія КАПІТАЛ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" про стягнення 307 374,29 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов договору № 0101/13 від 03.01.13р.

Ухвалою від 18.06.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.07.2015 р.

Ухвалою від 28.07.2015 р. розгляд справи було відкладено на 11.08.2015 р.

Судове засідання 11.08.2015 р. не відбулося.

13.08.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.

13.08.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі та заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 125 819,08 грн. основного боргу, 31 427,19 грн. пені, 20 885,97 грн. інфляційних, 1 261,64 грн. 3% річних.

Тобто, у вказаній заяві позивач фактично зменшує позовні вимоги.

Вищеописана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається до розгляду та свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі (п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482).

Ухвалою від 13.08.15р. продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст.69 ГПК України.

В судовому засіданні 13.08.15р. оголошено перерву до 27.08.15р.

Ухвалою від 12.08.15р. розгляд справи призначено на 13.08.2015 р.

27.08.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі.

27.08.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові пояснення до відзиву та клопотання про призначення колегіального розгляду справи, яке судом не задоволено виходячи з наступного.

Суд вважає клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи безпідставним та необґрунтованим, оскільки дана справа не належить до категорії складних, тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

31.08.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позов підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечив.

В судовому засіданні 31.08.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія КАПІТАЛ» (надалі - Позивач, підрядник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» (надалі - Відповідач, замовник ) 03 січня 2013 року був укладений Договір № 0101/13 (надалі - Договір підряду) .

07 лютого 2013 р. між Позивачем та Відповідачем була укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до Договору підряду від 03 січня 2013 р. № 0101/13 на технічне обслуговування ліфтів.

Згідно з п. 1.1 Договору, ТОВ «РБК КАПІТАЛ» прийняло на себе зобов'язання роботи з технічного обслуговування ліфтового обладнання виконувати відповідно з додатком №1 до договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, технічне обслуговування передбачає: всі види регламентних робіт, згідно технологічного процесу, а також здійснення аварійного обслуговування, що направлено на усунення аварійних ситуацій і несправностей, у тому числі роботи з евакуації пасажирів з кабін ліфтів при повному обслуговуванні та роботі із запуску ліфтів при всіх непланових зупинках.

В свою чергу, Відповідач, відповідно до п. 3.2.14 Договору підряду, прийняв на себе зобов'язання своєчасно проводити оплату виконаних робіт згідно наданих Актів приймання- передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1 Договору підряду, у кінці поточного місяця Виконавець (Позивач по справі) представляє Замовнику (Відповідач по справі) для підпису Акти виконаних робіт з зазначенням їх вартості. На підставі підписаного Сторонами Акту проводяться розрахунки за виконані роботи впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання Акту.

Згідно з п. 4.2 Договору підряду, на підставі підписаних Актів Замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем у повному обсязі своїх зобов'язань по Договору №0101/13 від 03.01.2013.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що роботи передбачені договором ним виконано та передано за актом приймання виконаних робіт за березень з технічного обслуговування ліфтів, а відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з технічного обслуговування ліфтів у розмірі 125 819,08 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) .

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Укладений між сторонами Договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннямиглави 61 Цивільного кодексу України.

Пункт 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Із матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних робіт за березень 2015 з технічного обслуговування ліфтів, відповідачем не підписаний. В матеріалах справи наявний чек та опис вкладення у цінний лист якими підтверджується направлення на адресу відповідача акту приймання виконаних робіт за березень 2015р. з технічного обслуговування ліфтів.

Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно зі статтею 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Доказів направлення відповідачем позивачу обґрунтованої відмови від підписання вказаних актів по договору № 0101/13 від 03.01.13р., суду не надано.

З урахуванням викладеного, належить визнати, що відповідач необґрунтовано відмовився від підписання спірного акту за березень 2015р., а відсутність підпису представника відповідача на спірних актах не є підставою несплати вартості виконаних робіт.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач стверджує, що договір розірвано, в матеріалах справи наявний лист № 72 від 13.03.15р., яким відповідач попередив позивача про відмову від договору № 0101/13 від 03.01.13р. на підставі ч.4 ст. 849 ЦК України.

Відповідно до п. 6.3. договору, у випадку розірвання договору замовник зобов'язується виплатити всю суму боргу за технічне обслуговування ліфтового обладнання у строк не пізніше одного місяця після письмового попередження про розірвання договору.

Згідно з п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення прав та обов'язків сторін договірних зобов'язань.

Для договору підряду частиною 4 ст.849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Наведеною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов'язань його сторін.

Згідно з п.3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи, що одностороння відмова від договору підряду, з огляду на положення ч.4 ст. 849 Цивільного кодексу України, не потребує узгодження з позивачем, а також, з огляду на те, що лист відповідача №72 від 13.03.15р. від 13.03.15р. про відмову від Договору було отримано позивачем 13.03.13р., про що свідчить підпис директора на листі, суд приходить до висновку, що Договір після 13.03.13р. є припиненим.

Відповідно до п. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Щодо заперечень відповідача, що роботи з обслуговування та ремонту ліфтів не виконані не приймаються судом до уваги та спростовуються матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи наявний перелік виконаних робіт до акту приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів станом на 31.03.15р. згідно умов договору № 0101/13 від 03.01.13р.

Крім того, в матеріалах справи наявний журнал заявок з ліфтового обладнання, яким також підтверджується виконання робіт.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, роботи виконані, а відповідач доказів погашення заборгованості у розмірі 125 819,08 грн. суду не надав.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 125 819,08 грн. визнаються судом обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 31 427,19 грн., 3% річних у розмірі 1 261,64 грн. та інфляційні втрати у розмірі 20 885,97 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив їх виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3 Договору замовник несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки з виконавцем за виконані роботи і сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен прострочений день .

З даного пункту Договору вбачається, що сторонами було погоджено порядок та розмір нарахування пені.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити пеню у розмірі 31 427,19 грн., 3% річних у розмірі 1 261,64 грн. та інфляційні втрати у розмірі 20 885,97 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача. Надлишок сплаченого Позивачем судового збору повертається йому з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія» (04205, м. Київ, вул. Тимошенка, буд. 29-Б, код ЄДРПОУ 32380022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія Капітал» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 11, код ЄДРПОУ 35057333) 125 819 (сто двадцять п'ять тисяч вісімсот дев'ятнадця) грн. 08 коп. основного боргу, 31 427 (тридцять одну тисячу чотириста двадцять сім) грн. 19 коп. пені, 20 885(двадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 97 коп. інфляційних втрат, 1 261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 64 коп. 3% річних та 3 587 (три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 88 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія Капітал» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 11, код ЄДРПОУ 35057333) 2 559 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 61 коп. сплаченого судового збору з Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.09.2015р.

Суддя І.О.Домнічева