Постанова

від 23.09.2015 по справі 922/2540/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2015 р. Справа №922/2540/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Черленяк М.І., суддя Шепітько І.І.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 01.04.2015 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 25.05.2015 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-Сфера», м.Харків, (вх.№3578 Х/1-40) на рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2015 року по справі №922/2540/15,

за позовом Приватного підприємства «Агропромтехнологія», м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-Сфера», м.Харків,

про стягнення 187314,62 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року Приватне підприємство «Агропромтехнологія» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-Сфера», в якому просив стягнути суму основного боргу в розмірі 164475,06 грн., індекс інфляції в розмірі в розмірі 13815,91 грн., 3 % річних в розмірі 1014,00 грн., пеню в розмірі 8009,65 грн., посилаючись на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором суборенди №02-04/10-13 від 04.10.2013 року. Також позивач заявив до стягнення судові витрати зі сплати судового збору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.06.2015 року (суддя Жиляєв Є.М.) позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «ІКС-Сфера» на користь Приватного підприємства «Агропромтехнологія» 164475,06 грн. основного боргу, 8009,65 грн. пені, 13815,91 грн. індексу інфляції, 1014,00 грн. 3 % річних, 3746,29 грн. судового збору.

Стягнуто з Приватного підприємства «Агропромтехнологія» на користь державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору за подання до господарського суду клопотання про забезпечення позову.

Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Крім того, апелянт просить у порядку передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України розподілити судові витрати.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-Сфера» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

19.08.2015 року позивач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№12121), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою суду від 25.08.2015 року для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду апеляційної скарги, з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, розгляд справи відкладено на іншу дату.

У судовому засіданні 23.09.2015 року представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти позиції скаржника заперечував з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

04.10.2013 року між позивачем - Приватним підприємством «Агропромтехнологія» (суборендодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Іск-Сфера» (суборендар) укладено договір суборенди №02-04/10-13, у відповідності до умов п. 1 якого, суборендодавець зобов'язався передати суборендарю у користування (суборенду), за плату на певний строк майно для здійснення господарської діяльності, а саме з метою використання останнім для розміщення офісу (призначення приміщення).

Відповідно до пункту 1.1 вищевказаного договору, об'єктом суборенди за цим договором є частина нежитлових приміщень розташованих за адресою: м. Харків, Московський проспект, 142 загальною площею 2313,45 кв.м., що складається з наступних приміщень: другого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 12, 14) площею 459,8 кв.м.; шостого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, частка № 11, 12, 14) площею 463,8 кв.м.; сьомого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 11, 12, 14) площею 474,8 кв.м.; восьмого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 11, 12, 14) площею 474,8 кв.м.; дев'ятого (технічного) поверху (згідно з техпаспортом № 3, 4 та балкону) площею 440,25 кв.м.

Об'єкт суборенди був прийнятий відповідачем (суборендарем) в користування відповідно до акту прийому-передачі від 01.11.2013 року.

Відповідно до положень п.3.1 договору сторонами визначено розмір суборендної плати на місяць в розмірі 208210,50 грн., в тому числі ПДВ-20% 34701,75 грн.

За змістом пунктів 3.3.1., 3.3.4 договору суборендна плата за останній місяць суборенди сплачується суборендарем у продовж 5 робочих днів з моменту підписання цього договору.

Згідно з п.4.4.3 договору, суборендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату в порядку та строки передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 6.1 договору строк його дії (строк суборенди) становив з моменту його підписання до 31.08.2016 року.

Отже, останнім місяцем суборенди сторонами був визначений серпень 2016 року.

Так, на виконання пунктів 3.3.1, 3.3.4 договору послуги суборенди нежитлового приміщення за останній місяць суборенди (серпень 2016 року) у розмірі 208210,50 грн. були сплачені суборендарем платіжними дорученнями №341 від 07.10.2013р., №342 від 08.10.2013р., №344 від 09.10.2013р., №345 від 10.10.2013р. та №346 від 11.10.2013р.

Пунктом 1 додаткової угоди від 31.10.2013 року до договору пункт 1.1. викладено у новій редакції, відповідно до умов якого об'єктом суборенди за договором визначено частину нежитлових приміщень розташованих за адресою: м. Харків, Московський проспект, 142 загальною площею 2768,45 кв.м., що складається з наступних приміщень: цокольного поверху (згідно техпаспорту частина приміщення №1) площею 455 кв.м; другого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 12, 14) площею 459,8 кв.м.; шостого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, частка № 11, 12, 14) площею 463,8 кв.м.; сьомого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 11, 12, 14) площею 474,8 кв.м.; восьмого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 11, 12, 14) площею 474,8 кв.м.; дев'ятого (технічного) поверху (згідно з техпаспортом № 3, 4 та балкону) площею 440,25 кв.м. (а.с. 29-30, т.с. 1).

Пунктом 3 додаткової угоди від 31.10.2013 року до договору, пункт 3.1. договору викладено у новій редакції, згідно з якою розмір суборендної плати на місяць у період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р. складає 208210,50 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 34701,75 грн., а в період з 01.12.2013р. до кінця строку дії договору (31 серпня 2016 року) - 244610,50 грн.

Суборендарем було здійснено доплату різниці між раніше сплаченою вартістю послуг за останній місяць суборенди (208210,50 грн.) та вартістю, погодженою сторонами у вищевказаній додатковій угоді (244610,50 грн.), яка склала 36400,00 грн. (платіжне доручення №400 від 12.11.2013 року).

Положеннями додаткової угоди від 27.02.2014 року до договору, пункт 3.1. викладено у новій редакції, згідно з якою розмір суборендної плати на місяць у період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р. складає 208210,50 грн., в період з 01.12.2013р. по 28.02.2014р. - 244610,50 грн., а в період з 01.03.2014р. до кінця строку дії договору (31 серпня 2016 року) - 272295,00 грн.

Пунктом 1 додаткової угоди від 01.04.2014 року до договору, пункт 1.1. викладено у новій редакції, згідно з якого об'єктом суборенди за договором визначено частину нежитлових приміщень розташованих за адресою м. Харків, Московський проспект, 142 загальною площею 2931,95 кв.м., що складається з наступних приміщень: цокольного поверху (згідно техпаспорту частина приміщення №1) площею 455 кв.м; другого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 12, 14) площею 459,8 кв.м.; п'ятого поверху (згідно техпаспорту частина приміщення №10) площею 163,5 кв.м.; шостого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, частка № 11, 12, 14) площею 463,8 кв.м.; сьомого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 11, 12, 14) площею 474,8 кв.м.; восьмого поверху (згідно з техпаспортом № 1-7, 10, 11, 12, 14) площею 474,8 кв.м.; дев'ятого (технічного) поверху (згідно з техпаспортом № 3, 4 та балкону) площею 440,25 кв.м. (а.с. 34-35, т.с. 1).

Пунктом 3 додаткової угоди від 01.04.2014 року до договору, пункт 3.1. викладено у новій редакції, згідно з якого розмір суборендної плати на місяць у період з 01.11.2013р. по 30.11.2013р. складає 208210,50 грн., в період з 01.12.2013р. по 28.02.2014р. - 244610,50 грн., в період з 01.03.2014р. по 31.03.2014р. - 272 295,00 грн., а в період з 01.04.2014р. до кінця строку дії договору (31 серпня 2016 року) - 288645,00 грн.

Відповідачем (суборендарем) було здійснено доплату вартості послуг за останній місяць суборенди у розмірі 16350,00 грн. (відповідно до платіжного доручення №155 від 03.04.2014 року).

Відповідно до положень п.1 додаткової угоди від 31.05.2014 року до договору, сторонами було змінено спосіб визначення розміру суборендної плати, зокрема, пунктом 1 додаткової угоди від 31.05.2014р. до договору, пункт 3.1. викладено у новій редакції, згідно з якого розмір суборендної плати на місяць за суборенду приміщення визначається як сума наведених в додатковій угоді розрахунків.

Згідно з п.3.2.1 договору в редакції вищевказаної додаткової угоди від 31.05.2014 року, суборенда плата за користування приміщеннями сплачується щомісячно протягом 10 (десяти) банківських днів поточного місяця шляхом перерахування передплати, яка визначається шляхом розрахунку за формулою, зазначеною в додатковій угоді.

Також, відповідно до п. 3.2.2 договору в редакції додаткової угоди від 31.05.2014 року, сторони погодили, що 1-го банківського дня кожного місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалась передплата по суборендній платі, визначається остаточний розмір суборендної плати за розрахунковий місяць з урахуванням середньозваженого за місяць офіційного курсу гривні до долару USD, відповідно до умов, визначених п.3.1. договору. Розрахунок остаточного розміру суборендної плати здійснює суборендодавець та узгоджує з суборендарем актом звірки.

У разі, якщо передплата по суборендній платі більш ніж суборендна плата за місяць, то надмірно сплачені кошти зараховуються як передплата по суборендній платі за наступний місяць. У разі, якщо передплата по суборендній платі менш ніж суборендна плата за місяць, суборендар зобов'язується провести доплату суми такої різниці протягом 3-х (трьох) банківських днів, наступних за днем надання суборендодавцем остаточного розміру суборендної плати за розрахунковий місяць.

Додаткова угода від 31.05.2014 року до договору набрала чинності з 31.05.2014 року, і з цієї дати діяв новий порядок розрахунку розміру суборендної плати.

В подальшому, 01.10.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору суборенди, який є тотожним за змістом додатковій угоді від 31.05.2014 року щодо умов по порядку розрахунків, визначенню розмірів орендної плати.

Відповідно до п. 4.5.3 договору, суборендар має право у односторонньому порядку достроково розірвати цей договір попередивши про це суборендодавця не менш як за тридцять календарних днів без повідомлення суборендодавця про причини такого рішення та за умови письмового повідомлення суборендодавця за тридцять календарних днів до дати такого розірвання. При цьому, договір вважається розірваним через тридцять календарних днів після отримання суборендодавцем такого повідомлення.

Суборендар, користуючись таким своїм правом, направив на адресу суборендодавця лист за вих.№02112014 від 24.11.2014 року, за змістом якого повідомив позивача про свій намір в односторонньому порядку достроково розірвати договір з 01.01.2015 року.

Так, розірвання договору було оформлено сторонами у вигляді угоди про розірвання договору від 24.11.2014 року, відповідно до якої договір було розірвано 31.12.2014 року.

Відповідно до п.5.8 договору суборенди №02-04/10-13 від 04.10.2013 року, у випадку розірвання договору у односторонньому порядку, сторони зобов'язані скласти акт звірки платежів за договором та визначити за наявності суму переплати чи недоплати суборендаря зі всіх видів платежів. У випадку наявності переплати, суборендодавець зобов'язаний повернути її на розрахунковий рахунок суборендаря протягом трьох робочих днів з дати підписання акту повернення приміщення чи в інший строк за домовленістю сторін. У випадку наявності недоплати, суборендар повинен сплатити таку суму на розрахунковий рахунок суборендодавця протягом трьох робочих днів з дати підписання акту повернення приміщення чи в інший строк за домовленістю сторін.

На виконання положень пунктів 3.1, 3.2 договору суборенди позивачем здійснено розрахунок суборендної плати за грудень 2014 року та направлено відповідачу відповідний рахунок-фактуру №СФ-0000001 від 05.01.2015 року на суму доплати остаточного розміру суборендної плати у розмірі 164475,06 грн. поштовим відправленням від 05.01.2015 року та повторно 12.01.2015 року, який отримано особисто уповноваженою особою відповідача (суборендаря).

У претензії за вих.№20/01-15-1 від 20.01.2015 року позивач просив відповідача на протязі семи днів від дати отримання даної претензії сплатити на користь позивача заборгованість за користування об'єктом суборенди у грудні 2014 року у розмірі 164475,06 грн. Вказану претензію отримано 21.01.2015 року уповноваженою особою відповідача особисто.

У відповідь на вищевказану претензію, відповідач, своїм листом за вих.№06/02/2015 від 09.02.2015 року повідомив позивача про те, що у підприємства відповідача відсутні підстави для задоволення зазначеної вище претензії від 20.01.2015 року, оскільки зобов'язання по оплаті послуг суборенди за останній місяць суборенди (грудень 2014 р.) суборендар виконав належним чином, відповідно до умов договору суборенди №02-04/10-13 від 04.10.2013 року, ще до підписання сторонами додаткової угоди від 31.05.2015 року до вказаного договору.

Враховуючи вищенаведені обставини, позивач наполягає, що у відповідача наявна перед ним заборгованість у розмірі 164475,06 грн. і такі обставини, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і підлягають їх захисту у судовому порядку.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення виходив з того, що доводи відповідача ґрунтуються на довільному тлумаченні умов договору, а доводи та розрахунок позивача є вірними.

Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язок.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до положень частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з вимогами приписів статей 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що коли у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у даному спорі сторони за договором суборенди №02-04/10-13 від 04.10.2013 року по різному тлумачать положення вказаного договору щодо визначення останнього місяця суборенди, в розумінні положень п.3.3.1, 3.3.4 вказаного договору.

Відповідач зазначає, що на виконання вимог п.3.3.1, 3.3.4 договору, у жовтні 2013 року останнім було здійснено оплату у належному розмірі на виконання зобов'язання за останній місяць суборенди, яким відповідач вважає саме грудень 2014 року, на підставі чого, на думку відповідача, зобов'язання зі сплати суборендної плати за спірний грудень 2014 року з боку відповідача припинено виконанням.

Водночас, позивач вказує, що відповідно до положень пункту 6.1 договору строк його дії становив з моменту його підписання до 31.08.2016 року. Таким чином, при укладанні договору останнім місяцем суборенди сторонами був визначений серпень 2016 року.

Колегія суддів зазначає, що між сторонами в результаті укладення договору суборенди склалися відповідні правовідносини, а у зв'язку з укладенням до договору суборенди додаткових угод, правовідносини між сторонами мають характер не статичний, а динамічний, тобто правовідносини між сторонами постійно змінювалися, зокрема в частині розміру платежів та порядку їх розрахунку.

На думку колегії суддів, укладення між сторонами угоди про розірвання договору суборенди №02-04/10-13 від 04.10.2013 року, зумовило зміну в правовідносинах сторін щодо визначення останнього місяця суборенди. Так, в угоді про розірвання договору суборенди визначено, що останнім днем суборенди є 31.12.2014 року, тобто фактично у зв'язку з цим останнім місяцем суборенди є грудень 2014 року.

Правові підстави стверджувати, що відсутність змін до умови договору щодо останнього місяця суборенди - серпень 2016 року, правові підстави відсутні, оскільки у зв'язку із укладенням угоди про розірвання договору суборенди сторони фактично визначились з останнім днем суборенди та з останнім місяцем суборенди.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свій обов'язок передбачений умовами договору суборенди (п. 3.3.1 договору) виконав належним чином, а саме сплатив відповідну суму орендного платежу за останній місяць і належні строки.

У той час, позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача суму орендного платежу не як за останній місяць, а як за поточний, що враховуючи умови договору суборенди з урахуванням додаткових угод та угоди про розірвання договору суборенди є невірним.

Колегія суддів погоджується із доводами відповідача, що його зобов'язання по оплаті послуг суборенди за останній місяць суборенди є припиненими у зв'язку із належним виконанням, а саме сплаті у належному розмірі та строки. Таким чином, стягувати з відповідача на користь позивача здійснені останнім донарахування правові підстави відсутні. При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки відсутні правові підстави стягувати суму донарахування коштів по суборенді, то відсутні і правові підстави стягувати заявлені позивачем розмір пені, індексу інфляції та 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції не в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, а тому прийняте ним рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції і прийняття нового про відмову в задоволенні позову, необхідно здійснити перерозподіл судових витрат, а саме за подання позовної заяви судові витрати відшкодуванню не підлягають та відшкодувати витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п.2 ст. 103, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-Сфера» задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 09.06.2015 року у справі №922/2540/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства «Агропромтехнологія», 61060, м. Харків, просп. Московський, буд. 142, (р/р 26009001311537 ПАТ «Акта банк», МФО 307394, р/р 26000210327292 АТ «Прокредит Банк», МФО 320984, код ЄДРПОУ 30880954) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІКС-Сфера», 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, (р/р 26000962506454 в ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» м.Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 37187911) 1873,15 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2015 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Черленяк М.І.

Суддя Шепітько І.І.