Ухвала

від 26.08.2015 по справі 638/13464/15-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/13464/15-к

Провадження № 1-кп/638/557/15

УХВАЛА

26.08.2015 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддiв ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисникiв ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

ОСОБА_9 ,

представникiв потерпілих ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харковi матеріали по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, освіта вища, працює директором ТОВ «Антiк-агро», одруженого, ранiше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

В судовому засiданнi захисником ОСОБА_8 заявлено клопотання про змiну запобiжного заходу відносно ОСОБА_6 з тримання під вартою на домашній арешт.

В обґрунтування заявленого клопотання захисник посилався на те, що ухвалою Ленiнського районного суду м. Харкова від 30.07.2015 р. запобiжний захiд ОСОБА_6 в виглядi тримання під вартою продовжено до 18.08.2015 р., при цьому це обґрунтовано лише тим, що обрання обвинуваченому запобiжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, не гарантує, що він не стане переховуватися від суду i органів виконання покарання, не стане незаконно впливати на свідків i потерпілих i іншим чином перешкоджати провадженню.

Захисник вважає, що викадене не пiдтверджується фактичними даними, оскiльки прокурором не аргументовано чому саме є неможливим обрання запобiжного заходу, який не пов`язаний з триманням під вартою; не доведено, що ОСОБА_6 буде переховуватись від суду i органів виконання покарання, має можливість незаконно впливати на свідків i потерпілих, має намір i можливість якимось чином перешкоджати провадженню в будь-який спосіб.

Він вважає, що наявнi пiдстави для застосування, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, до ОСОБА_6 більш м`якого запобiжного заходу, нiж тримання під вартою. На даний час, слiд врахувати тi обставини, що ОСОБА_6 винним себе у вчиненнi інкримінованих злочинiв не визнає, тому взагалi не вважає за доцiльне будь-яким чином переховуватися від суду; вiдсутнi будь-якi відомості, що ОСОБА_6 вчиняв спроби переховуватися від суду або якимось чином перешкоджати кримінальному провадженню; вилучення слiдчим всіх документів i печаток підприємства унеможливлює будь-яким чином їх знищення, спотворення чи переховування. Крiм того, ОСОБА_6 раніше не судимий, має сiм`ю i неповнолiтню дитину на утриманнi, постiйне мiсце проживання i реєстрації в м. Харковi, міцні соціальні зв`язки в мiсцi його постійного проживання, позитивно характеризується за місцем роботи i проживання, тобто має позитивну репутацію, дотримувався всіх умов раніше застосованих до нього запобiжних заходiв, а саме запобiжного заходу в виглядi домашнього арешту, що підтверджується фактичними даними, наявними в матерiалах справи.

За твердженням захисника застосування такого виду запобiжного заходу як домашнiй арешт за своєю суттю унеможливлює виникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК УкраїНи, на якi посилається прокурор, проте є більш м`яким, нiж тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого вважає, що вже станом на травень 2015 р. сплинув сукупний строк тримання пiд вартою, передбачений ст. 197 КПК України, в зв`язку з чим на даний час вiдсутнi правовi пiдстави для застосування до ОСОБА_6 запобiжного заходу в виглядi тримання пiд вартою.

Окрім того ОСОБА_12 заявлені клопотання про встановлення і виклик в судове засідання свідків.

Обвинувачений і всі його захисники клопотання підтримали.

Прокурор в представники потерпілих заперечували проти задоволення клопотань.

Заслухавши учасників судового засідання, суд вважає клопотання таким, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду мє ОСОБА_13 від 30.05.2014 р. відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, який у встановленому порядку діяв до 24.10.2014 р. Ухвалою від 24.10.2014 р. запобіжний захід було змінено на домашній арешт.

У відповідності з вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 21.12.2014 р. ОСОБА_6 знову взято під варту. Ухвалою апеляційної інстанції від 03.07.2015 р. вирок суду першої інстанції скасовано з поверненням для нового розгляду до суду першої інстанції. Дію запобіжого заходу продовжено на 30 днів. Прицьому суд посилався на навність ризиків, передбачених ст..177 КПК України, а саме вірогідність що ОСОБА_14 переховуватиметься від суду та органів виконання покарання, впливатиме на свідків та потерпілих, перешкоджатиме провадженню іншим чином.

Стороною захисту не наведено достатніх доказів, які спростовують висновки апеляційної інстанції і підтверджують відсутність наявних ризиків. Також суду не наведено доказів наявності обставин, які б перешкоджали триманню обвинуваченого під вартою. Посилання захисника на порушення вимог ст.. 197 КПК України про порушення встановлених законом строків тримання обвинуваченого під вартою безпідставні, оскільки вказана вище норма стосується строків трмання під вартою підозрюваних під час досудового слідства.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу в відношенні ОСОБА_6 .

Клопотання про встановлення і виклик в судове засідання свідків суд залишає без задоволення, оскільки вони заявлені передчасно, т.я. судом не проведено підготовче засідання і не вирішені витання, визначні ст..314 КПК України. Однак, захисник не позбавлений можливості звернутися повторно з аналогічними клопотаннями в порядку, встановленому ст.315 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 331 КПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні клопотаннь захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , встановлення та виклик свідків відмовити.

Головуючий ОСОБА_15

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2