Ухвала

від 19.08.2014 по справі 914/2783/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.08.2014 р. Справа№ 914/2783/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «³Ес БанкВ» , м. Львів

до відповідача: Приватного акціонерного товариства В«ПромбудприладВ» , м. Львів

про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 932460, 26 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 35153436, 26 грн.

Суддя Мороз Н. В.

При секретарі Н. Кривка

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача : ОСОБА_2

Суть спору:

Позовну заяву подано публічним акціонерним товариством «³Ес БанкВ» , м. Львів до приватного акціонерного товариства В«ПромбудприладВ» , м. Львів про звернення стягнення на предмет іпотеки в сумі 2 932460, 26 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 35153436, 26 грн.

Заявою про забезпечення позову, поданою при поданні позову, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом передачі в управління Публічному акціонерному товариству «ВіЕс Банк» нежитлових приміщень, що знаходять у м. Львові по вул. Академіка ОСОБА_3, 42, а саме: 1) нежитлові приміщення загальною площею 1029,0 кв.м. (приміщення 1-го поверх №№ 1-44 та загального користування І, II), які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 20.09.2006р. №528778; 2) нежитлові приміщення загальною площею 949,9 кв.м. (приміщення підвального поверху І-ХХХІ, №№173-177), які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 20.09.2006р. №528777; 3) нежитлові приміщення загальною площею 1009,9 кв.м. (приміщення 3-го поверх №№93-135 «а» та загального користування І, II), які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 20.09.2006р. №528780; 4) нежитлові приміщення загальною площею 1020,8 кв.м. (приміщення 4-го поверху №№136-172 та загального користування І, II), які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 20.09.2006р. №528781; 5) нежитлові приміщення загальною площею 539,4 кв.м. ( приміщення 2-го поверху №№ 59-83 та загального користування І, II), які належать на праві власності позивачу на підставі свідоцтва про право власності від 20.09.2006р. №528779.

Зазначена заява мотивована тим, що існує реальна загроза втрати вартості предмета іпотеки або втрати іпотеки в цілому, у зв’язку з неналежними умовами збереження та користування предметами іпотеки. Відтак, позивач вважає, що невжиття заходів до забезпечення позову, як наслідок зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

В п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» роз’яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як роз’яснено в п. 3 вищезазначеної постанови, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо ). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позивачем не надано жодних доказів в підтвердження імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, саме лише посилання позивача на порушення умови користування та неналежного збереження предмета іпотеки, що призведе до втрати вартості предмета іпотеки в цілому, не підтверджене жодними доказами.

Враховуючи, що Публічним акціонерним товариством «³Ес БанкВ» не наведено достатнього обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову та не надано доказів, в підтвердження викладених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ПАТ «ВіЕс Банк» про забезпечення позову-відмовити.

Суддя Мороз Н.В.