Рішення

від 17.09.2015 по справі 910/23058/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2015Справа №910/23058/14

За позовомДочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Капро" доКиївської міської державної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача№1 Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації №2 ОСОБА_2 №3 Київська міська рада пророзірвання договору Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача:Хімка М.І. - представник; від відповідача:не з'явився; від третьої особи №1Максімова Е.Е. - представник; від третьої особи №2не з'явився; від третьої особи №3Власенко І.І. - представник;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Капро" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.09.1999, зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею від 23.09.1999 за № 91-5-00057.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає про те, що 23.09.1999 між сторонами було укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, згідно якого позивачу було передано на строк в 49 років в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2146 га для обслуговування нежилої будівлі по АДРЕСА_1. На підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 26.06.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В. та зареєстрованим під номером 4705 позивачем було продано нежитлову будівлю, яка знаходиться на вищевказаній земельній ділянці - ОСОБА_2. Позивач звернувся до відповідача з листом від 16.07.2014 за вих. № 61, в якому повідомив відповідача про відмову від права користування земельною ділянкою і запропонував вважати спірний договір припиненим з 26.06.2014. Листом за вих. № 0570291-8472 від 28.08.2014 Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації повідомив позивача про те, що припинення користування зазначеною земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.09.1999 за № 91-5-00057 буде здійснюватись одночасно з передачею земельної ділянки новому власнику нежитлової будівлі. Не погодившись із відмовою відповідача вважати спірний договір припиненим, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі №910/23058/14 позовні вимоги задоволено, розірвано договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.09.1999, укладений між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Капро" та Київською міською державною адміністрацією, зареєстрований у Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 23.09.1999 за № 91-5-00057.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 у справі №910/23058/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 скасовано, а справу №910/23058/14 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" справу №910/23058/14 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу №910/23058/14 до провадження та призначено розгляд справи на 14.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2015, судом залучено до участі у справі третьою особою №3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київську міську раду, за клопотанням позивача та третьої особи №1 продовжено строк розгляду спору у справі №910/23058/14 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 17.09.2015.

В судовому засіданні 17.09.2015 представник позивача заявлені позовні вимог підтримав в повному обсязі.

14.08.2015 від представників відповідача та третьої особи №1 надійшов спільний відзив на позовну заяву, в якому вони проти заявлених позовних вимог заперечили, вказуючи на те, що рішення про відмову у припиненні спірного договору та передачі земельної ділянки в оренду третій особі №2 Київською міською радою не приймалось, а отже права позивача не порушені. Крім того, відповідач та третя особа №1 вказали про те, що припинення спірного договору призведе до припинення надходжень до місцевого бюджету, що є збитками для територіальної громади м.Києва.

Представник відповідача в судове засідання 17.09.2015 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи №1 в судове засідання 17.09.2015 з'явився, проти задоволення позову заперечив.

Представник третьої особи №2 в судове засідання 17.09.2015 не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи №3 в судове засідання 17.09.2015 з'явився, надав суду пояснення по суті спору, в яких проти задоволення позову заперечив посилаючись на те, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами, при цьому договір оренди не припиняється в цілому, а припиняється в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки. Також, представник третьої особи №3 вказав на те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі, а оскільки ні спірним договором на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, ні положеннями чинного законодавства України не передбачено такої підстави для розірвання договору оренди як перехід права оренди земельної ділянки від одного землекористувача до іншого в силу закону, то на думку третьої особи №3 позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.1999 між Київською міською державною адміністрацією (КМДА, відповідач) та Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Капро" (землекористувач, позивач) було укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, зареєстрований у Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 23.09.1999 за № 91-5-00057 (договір) відповідно до умов якого КМДА на підставі розпорядження від 25.06.1998 № 1332 надає, а Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Капро" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,2146 га, в тому числі: під громадською забудовою - 0,2146 га згідно з планом землекористування, що додається (п.1.1), земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років для обслуговування нежилої будівлі на АДРЕСА_1 (п.1.2), плата за землю вноситься землекористувачем згідно Закону України "Про плату за землю" у вигляді орендної плати у розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, у рік (п.2.1), КМДА має право в разі використання землекористувачем земельної ділянки не за цільовим призначенням достроково розірвати договір (п.3.1), договір набуває чинності з моменту його реєстрації (п.4.2).

26.06.2014 між позивачем, як продавцем, та третьою особою №2, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (далі - договір купівлі-продажу), відповідно до умов якого позивач передав у власність, а третя особа №2 прийняла у власність нежитлову будівлю (літера Б), що розташована за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1607,70 кв.м. (п.1.1), нерухоме майно, що є предметом купівлі-продажу за цим договором, розташоване на земельній ділянці площею 2146 кв.м., кадастровий номер 8000000000:91:025:0001, яка перебуває у комунальній власності ( п. 1.1.1).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 23547170 за третьою особою №2 26.06.2014 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (літ. Б) загальною площею 1607,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Листом від 16.07.2014 за вих. № 61 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про відмову від права користування земельною ділянкою і запропонував вважати спірний договір припиненим з 26.06.2014

У відповідь на вказаний лист Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації листом від 28.08.2014 за вих.№ 0570291-8472 повідомив про те, що припинення користування зазначеною земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.09.1999 за № 91-5-00057 буде здійснюватись одночасно з передачею земельної ділянки новому власнику нежитлової будівлі. При цьому, було відзначено, що чинним законодавством не передбачено автоматичного переходу права оренди земельної ділянки до набувача майна та звільнення такої особи від обов'язку оформлення прав на земельну ділянку у встановленому порядку.

Не погодившись із відмовою відповідача вважати спірний договір припиненим, позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації про розірвання договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.09.1999, зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею від 23.09.1999 за № 91-5-00057.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Так, відповідно до ст. 8 Земельного кодексу України, який діяв на момент укладення спірного договору, було визначено, що у тимчасове користування на умовах оренди земля надається громадянам України, підприємствам, установам і організаціям, громадським об'єднанням і релігійним організаціям, спільним підприємствам, міжнародним об'єднанням і організаціям з участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, підприємствам, що повністю належать іноземним інвесторам, а також іноземним державам, міжнародним організаціям, іноземним юридичним особам та фізичним особам без громадянства. Орендодавцями землі є сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів і власники землі. Земля може надаватися в оренду в короткострокове користування - до трьох років (для випасання худоби, сінокосіння, городництва, державних та громадських потреб) і довгострокове - до п'ятдесяти років. Умови, строки, а також плата за оренду землі визначаються за угодою сторін і обумовлюються в договорі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 122 Земельного кодексу України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають, зокрема, усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що вирішення відповідно до закону питань, що стосуються регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міських рад.

Статтею 140 Конституції України та ст. 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" гарантовано право самостійно реалізовувати територіальними громадами, органами та посадовими особами місцевого самоврядування надані їм повноваження.

Згідно з ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.

Згідно п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду чи припинення такого права вирішується на пленарному засіданні ради на сесії шляхом прийняття рішення.

Згідно з ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Положеннями статті 120 Земельного кодексу України унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти (п.6 ст.120 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами, вказана норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається, а договір оренди при цьому не припиняється в цілому, а припиняється в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки. До набувача будівлі відбувається перехід прав на відповідну земельну ділянку на умовах, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Таким чином, у зв'язку з переходом права власності на будівлю від позивача до третьої особи-2, а також з огляду на те, що фактичне користування земельною ділянкою здійснює новий власник, і позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, право позивача на оренду земельної ділянки, на якій розташований об'єкт нерухомості, припинилося.

Посилання відповідача та третьої особи-3 на необхідність дотримання процедури розгляду та прийняття відповідного рішення на сесії ради стосовно оренди вищевказаної земельної ділянки судом не приймаються до уваги, оскільки оформлення права користування земельної ділянки новим власником об'єкта нерухомості, який розташований на ній, не є предметом даного спору.

При цьому суд відзначає, що законом чітко передбачені підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання (ст. 32 Закону України «Про оренду землі»), а саме: на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Підстав для дострокового розірвання в судовому порядку укладеного сторонами у справі договору оренди земельної ділянки, що відповідали б наведеним вище нормам, позивач не навів.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Оскільки ні спірним договором на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, ні положеннями законодавства України не передбачено такої підстави для розірвання договору оренди як перехід права оренди земельної ділянки від одного землекористувача до іншого в силу закону, то позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у зв'язку з відмовою в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.09.2015

Суддя Ю.М.Смирнова