Постанова

від 14.11.2012 по справі 2-а-3084/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 листопада 2012 р. Справа № 2-а-3084/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вільчинського Олександра Ванадійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Ковцун Ольги Мірчевни

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Вінілл-Агро"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство «Вінілл-Агро» (далі - позивач) із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Внаслідок проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 33680 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 16840 грн., збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників на суму 39580,1 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 33643 грн., а також застосовано штрафні санкції за порушення порядку ведення касових операцій у національній валюті в сумі 224 288 грн.

Позивач зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо віднесення підприємством до складу валових витрат за І та ІІІ квартали 2009 року витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не відповідають дійсності.

Перевіряючими не зазначено, які конкретно господарські операції не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Позивач також зазначає, що податковими інспекторами безпідставно вказано і про інші порушення законодавства, зокрема, перевищення ліміту каси та несплата податку з доходів фізичних осіб.

Так, працівником ІІП «Вінілл-Агро» ОСОБА_4 29-30.10.2007 р. було сплачено кошти в сумі 224 288 грн. за соняшник ДП «Ілліч-Агро Умань». На момент оплати ОСОБА_4 склав відповідні авансові звіти та здав їх до бухгалтерії підприємства. За сплачені кошти підприємство в повному обсязі отримало продукцію, що підтверджується відповідними накладними, які додаються до позовної заяви.

Однак, в акті перевірки податковими інспекторами вказано, що підзвітна особа ОСОБА_5 не є працівником підприємства. Дане твердження не відповідає дійсності, оскільки на час здійснення даної операції, ОСОБА_4 був працівником підприємства, що підтверджується наказом на прийом на роботу ОСОБА_4, який надавався перевіряючим.

Позивач заперечує і щодо висновку податкового органу про порушення підприємством п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, а саме: підприємством здійснювалось проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 224 288 грн. Вказане твердження також спростовується тим, що ОСОБА_4 надав відповідні квитанції на сплату вказаних коштів на накладні та отримання товару.

Посилаючись на п.п. 4.3.2 п.4.3. ст.4 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб», ПП «Вінілл-агро» зазначає, що сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт не є оподаткованим доходом.

Враховуючи наведене, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0002102300/0 від 14.07.2010р., № 0002112300/0 від 14.07.2010р. та № НОМЕР_1 від 14.07.2010р.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Від відповідача до канцелярії суду надійшли письмові заперечення, у яких податковий орган зазначив, що в ході перевірки встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 39 580,10 грн. На порушення п.п.4.2.15 п.4.2. ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суб'єктом господарювання не оподатковано податком з доходів фізичних осіб надміру витрачених коштів, отриманих платником податку під звіт та не повернутих установлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно п.9.10 ст. 10 цього Закону. Перевіркою виявлено витрачення підзвітною особою готівкових коштів без подання платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого документа), який би підтверджував сплату покупцем цих коштів, тобто відсутні відповідні підтверджуючі документи, що додаються до звітів про використання коштів.

Підзвітною особою підприємства ПП "Вінілл-Агро" ОСОБА_1, проведено готівкові розрахунки (витрачання підзвітних коштів) без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. Сума сплачених без підтверджуючих документів коштів склала 224 288 грн.

Виявлений факт є порушенням вимог п.2.11 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в. Україні", затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004р., зокрема, проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.

Водночас перевіркою встановлено віднесення до складу валових витрат витрати, не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях та акті перевірки.

У судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_4, який працював на підприємстві "Вінілл-Агро" та у періоді, що перевірявся, сплатив кошти в сумі 224 288 грн. за соняшник ДП «Ілліч-Агро Умань».

По суті поставлених питань даний свідок повідомив суду, що він дійсно працював на даному підприємстві, та як повірений здійснював оплату за отриманий соняшник підприємству ДП "Іллі-Агро". Також свідок зазначив, що в день сплати коштів, ним було складено авансові звіти.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 31 травня 2010 року по 25 червня 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Вінниці проведено планову виїзну документальну перевірку приватного підприємства "Вінілл-Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.04.2007 року по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 14.04.2007р. по 31.03.2010р.

Як вбачається з акту перевірки від 05.07.2010р. № 234/2301/35054374 в ході проведення перевірки, державними інспекторами встановлено наступні порушення ПП "Вінілл-Агро":

1) пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР , Порядку складання Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03 р. №143, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 33 680 грн., в тому числі: І квартал 2009р. - 30 046 грн., III квартал 2009р. - 3 634 грн.

2) пункт 2.11 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, а саме: підприємством здійснювалось проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі - 224 288грн.

3) п.п.4.2.15 п.4.2. ст.4, п.п.9.10.3, п.п. 9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", внаслідок чого перевіркою донараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 39 580,10 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, ПП "Вінілл-Агро" подало письмові заперечення на акт перевірки від 05.07.2010р., однак листом від 12.07.2010р. № 15758, позивача повідомлено, що ДПА у Вінницькій області погоджується з висновками, викладеними в акті № 234/2301/35054374 (а.с.72-76 Т.1)

Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятих податкових повідомленнях - рішеннях від 14.07.2010р. № 0002102300/0 від 14.07.2010р., № 0002112300/0 від 14.07.2010р. та № НОМЕР_1 від 14.07.2010р.

Як вбачається з розділу 3.1.2. акту перевірки, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 13.04.2007р. по 31.03.2010р. встановлено їх завищення всього в сумі 134 720 грн., у тому числі за І квартал 2009 року в сумі 120 182 грн. ІІІ квартал 2009 року в сумі 14 538 грн. Так, на порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в рядок 04.1 Декларації з податку на прибуток за 2009 рік ПП "Вінілл-агро" зайво віднесено суму витрат на придбання товарів (робіт, послуг), що не підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Суб'єктом господарювання до складу валових витрат в І, ІІІ кварталі 2009 року віднесено витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, судом встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 2009 рік позивачем віднесено 12 634 705 грн. до складу валових витрат, однак перевіркою встановлено, що валові витрати позивача за 2009 рік становлять 12 499 985 грн., тобто розбіжність між задекларованими даними та даними перевірки складає 134 720 грн.

У судовому засіданні 27.09.2010р. позивачем заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 27.09.2010р. вказане клопотання задоволено та зупинено провадження до отримання висновку експерта.

На вирішення експертизи винесено питання: "Чи підтверджується документально сума витрат ПП "Вінілл-Агро" на придбання товарів (робіт, послуг) що відображена по даних бухгалтерського обліку за 2009 рік?", "Чи підтверджується документально сума витрат по придбанню товарів (робіт, послуг), яка відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР, із змінами та доповненнями, включається в ряд.04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" Декларації з податку на прибуток за 2009 рік ПП "Вінілл-Агро", та чи відповідає вона даним, зазначеним підприємством в поданій до ДПІ декларації з податку на прибуток за 2009 рік? ".

02 жовтня 2012 року судовим експертом до канцелярії суду надіслано висновок експертизи (вх. № 24745), з якого вбачається наступне.

Виходячи із даних, відображених в наданими судом на дослідження первинних бухгалтерських документах, ксерокопіях документів та реєстрах бухгалтерського обліку, під час експертизи здійснено розрахунки та співставлення сум вказаних в первинних бухгалтерських документах і записах в реєстрах бухгалтерського обліку щодо сум витрат, понесених приватним підприємством "Вінілл-Агро" на придбання товарів (робіт, послуг) в 2009 році.

Сума документально підтверджених витрат (без податку на додану вартість) відповідно до наданих на дослідження первинних бухгалтерських ментів та їх копій за 2009 рік складає 12 676 405грн.55 коп.

У зв'язку із порядком обліку і відображення у декларації окремих витрат (витрати на технічне обслуговування та ремонт основних засобів, витрат на паливно-мастильні матеріали для легкового автотранспорту та деякими іншими) визначеним Законом України від 28.12.94р №334/94 в редакції Закону України 22.05.1997р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із вказаної суми згідно з даними обліку товариства віднесено до складу валових витрат 12 634 705грн. 29 коп.

У декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік у рядку 04 "валові витрати" відображена сума 12 634 705 грн., що відповідає даним обліку товариства.

Відповідно до записів в бухгалтерському обліку щодо загальної суми валових витрат за 2009 рік приватного підприємства "Вінілл-Агро" в реєстрах бухгалтерського обліку відображені валові витрати в загальній сумі 12 634 934грн.96коп., або на 229 грн.96коп. більше, ніж відображено в декларації з податку на прибуток підприємства.

Валові витрати ПП "Вінілл-Агро" на придбання товарів (робіт, послуг) відображені по даних бухгалтерського обліку за 2009 рік документально підтверджується в сумі 12 634 705грн. 29 коп.

Таким чином, валові витрати ПП "Вінілл-Агро " в сумі 12 634 705грн. в декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік відображені на підставі наявних у товариства бухгалтерських документів, записів в реєстрах бухгалтерського обліку та документально підтверджуються.

Стосовно іншого питання, у висновку судово-економічної експертизи зазначено, що загальна сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) визначених в рядку 04.1 декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік розрахована на підставі первинних бухгалтерських документів та записів в реєстрах бухгалтерського обліку приватного підприємства "Вінілл-Агро" в сумі 12 536 509грн.33коп, або на 240грн.33коп. більше ніж відображено в декларації з податку на прибуток підприємства.

Таким чином, витрати на придбання товарів (робіт, послуг), які відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються в рядок 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг) " декларації з податку на прибуток за 2009 рік ПП "Вінілл-Агро" документально підтверджується в сумі 12 536 509грн.33 коп., тоді як в декларації з податку на прибуток за 2009 рік підприємством вказана сума 12 536 269грн., або на 240грн.33коп. менше. Тому, витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених в рядку 04.11, декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік приватного підприємства "Вінілл-Агро" (рядок 04.1 декларації) в сумі 12 536 269грн. розраховані на підставі первинних бухгалтерських документів та записів в реєстрах бухгалтерського обліку документально підтверджуються.

Беручи до уваги висновки судово-економічної експертизи щодо формування валових витрат позивачем за 2009 рік, суд приходить до висновку, що твердження представника податкового органу про порушення ПП "Вінілл-Агро" вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , які також викладені і в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Щодо виявленої судовим експертом розбіжності в розмірі суми, що віднесена позивачем до рядку 04.1.Декларації на 240,33 грн., суд вважає за необхідне зазначити, що розбіжність в розмірі 240,33 грн. є виключно технічною помилкою. Сума в розмірі 240,33 грн. при загальних валових витратах підприємства в розмірі 12 536 509,33 грн., яка знайшла своє підтвердження в ході проведення судової експертизи є незначною, крім того, не є підставою для нарахування податковим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 33680 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 16840 грн.

Отже, висновки податкового органу про віднесення позивачем до складу валових витрат витрати, не підтверджені первинним бухгалтерськими документами, були спростовані у судовому засіданні висновком судово-економічної експертизи.

Визначаючись щодо інших позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Пунктом 9.10 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Відповідно до п.п.9.10.1. п.9.10 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого підпунктом 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:

а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.

За змістом п.п.9.10.2. п.9.2 ст. 9 зазначеного Закону, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Згідно п.п. 9.10.3. п.9.10 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

З огляду на наведене норми Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", суд критично оцінює висновки податкового органу про порушення ПП "Вінілл-Агро" п.п.4.2.15 п.4.2. ст.4, п.п.9.10.3, п.п. 9.10.2 п.9.10 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Так, зокрема, у судовому засіданні представником позивача було спростовано твердження перевіряючих про те, що громадянин ОСОБА_4 не працював на підприємстві "Вінілл-агро", надавши наказ № 3-К від 19.10.2007р. "Про прийняття на роботу", з якого чітко вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_4, останнього було прийнято на посаду менеджера за сумісництвом з оплатою праці згідно штатного розпису (а.с.217 Т.2).

Вказана особа була звільнена за власним бажанням 01.11.2007 року, про що також свідчить відповідний наказ (а.с.215 Т.2).

Судом встановлено, що на підставі договору доручення від 28.10.2007 року довіритель - ПП "Вінілл-Агро" та повірений - ОСОБА_4 уклали зазначений договір, відповідно до якого повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснювати оплату товару, отриманого від ДП "Ілліч-Агро-Умань".

В матеріалах справи містять розписки, з яких вбачається, що ОСОБА_4 отримував кошти в сумі 150 000 грн., 40 000 грн. та 34 288 грн. від ОСОБА_1 - директора ПП "Вінілл-Агро" для проведення розрахунків.

Крім того, суд бере до уваги пояснення свідка - ОСОБА_4, який зазначив, що складав авансові звіти та здавав їх до бухгалтерії в день оплати коштів за соняшник.

Перевіряючими за цим фактом встановлено два порушення за які винесено два податкових повідомлення-рішення - перевищення ліміту каси та несплата податку з доходів фізичних осіб.

З огляду на все вищенаведене, суд вважає, що пояснення позивача щодо відсутності з його боку порушень знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи.

В силу ч. 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

У ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність прийнятих на підставі даного акту податкових повідомлень-рішень.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2010р. № 0002112300/0.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2010р. № НОМЕР_1.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2010р. №0002102300/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Вінілл-Агро" судовий збір (судові витрати) в сумі 3 (три) грн. 40 коп. шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович