Постанова

від 11.03.2010 по справі 2а-776/10/0770

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2010 рокум. Ужгород№ 2а-776/10/0770

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуби В.І.

за участю сторін:

представника позивача - ОСОБА_1;

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області до Малого підприємства «Озон» про стягнення податкового боргу у розмірі 896,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 11 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 березня 2011 року.

ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Малого підприємства «Озон», якою просить стягнути податковий борг у розмірі 896,97 грн. за рахунок активів малого приватного підприємства «Озон».

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що Мале підприємство «Озон» (надалі відповідач) допустило заборгованість у розмірі 896,97 грн., яка складається із заборгованості по штрафним санкціям у розмірі 680 грн., а саме: по податку на прибуток підприємств у розмірі 170 грн.; по збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170 грн.; по збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 170 грн. та по комунальному податку у розмірі 170 грн.. Крім того, відповідачем не сплачено 36 грн. податку на прибуток підприємств по самостійно поданих декларація. Відповідно до статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III (надалі Закон України № 2181-III) відповідачеві була нарахована пеня у розмірі 213,80 грн., 32,83 грн. якої була стягнута постановою Закарпатського окружного адміністративного суду в іншій адміністративній справі. Податковий борг у розмірі 896,97 грн. відповідачем не погашено.

Під час судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, які викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, додатково пояснив, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2008 року, що ухвалена в адміністративній справі № 2а-791/08 за позовною заявою ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області до Малого підприємства «Озон» про стягнення податкового боргу у розмірі 668,52 грн. позовні вимоги були задоволені. Податковий борг, який був стягнутий відповідно до вказаної постанови, стосувався інших періодів ніж податковий борг у даній адміністративній справі. Крім того, відповідачеві була нарахована пеня у розмірі 213,80 грн., 32,83 грн. якої була стягнута постановою Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 2а-791/08. Щодо сплати відповідачем 36 грн. податку на прибуток підприємств по самостійно поданих деклараціях, то представник позивача вказав на те, що оскільки відповідачем у відповідних квитанціях у графі «призначення платежу» не було вказано за який саме період сплачується податок на прибуток підприємств, то сплачені відповідачем кошти були зараховані в погашення заборгованості, яка виникла раніше.

Відповідач надав суду письмові заперечення, відповідно до яких повністю заперечує позовні вимоги. Зокрема відповідач вказав наступне. Податок на прибуток підприємств по самостійно поданих деклараціях у розмірі 36 грн. ним було сплачено. Що стосується заборгованості у розмірі 680 грн., то відповідач вказав на те, що ця заборгованість уже була стягнута Закарпатським окружним адміністративним судом відповідною постановою. Також відповідач зазначив, що нарахування пені на борги по яким вже прийняте судове рішення є не законним і суперечить статті 61 Конституції України. Крім того, в додаткових поясненнях відповідач послався на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також вказав на те, що позивач в актах та податкових повідомленнях-рішення не правомірно послався на статтю 4 пункт 4.1 підпункт 4.1.4 та статтю 17 пункт 17.1 підпункт 17.1.1 Закону України № 2181-IIІ.

Під час судового розгляду даної справи представник відповідача ОСОБА_2, який відповідно до довідки № 248 «Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 13 червня 2000 року є керівником відповідача (а.с. 8), позовні вимоги заперечив повністю з мотивів, які викладені в письмових запереченнях та додаткових поясненнях (а.с.а.с. 35, 36, 58-60).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Мале підприємство «Озон» було зареєстроване у виконавчому комітеті Рахівської районної ради Закарпатської області 07 лютого 1995 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 20467740 року (а.с. 7). Відповідно до довідки Закарпатського обласного управління статистики № 248 від 13.06.2000 року про включення до ЄДРПОУ - керівником відповідача є ОСОБА_2 (а.с. 8).

Актом № 0000110/1500 від 10 червня 2009 року встановлено, що в порушення статті 4 пункт 4.1 підпункт 4.1.4 Закону України № 2181-IIІ відповідачем не подано декларацію з податку на прибуток підприємств за І-й квартал 2009 року, тобто за один податковий період (а.с.а.с. 25, 26).

На підставі вказаного акту позивачем 22 червня 2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0003201500/0, відповідно до якого згідно зі статтею 17 пунктом 17.1 підпунктом 17.1.1 Закону України № 2181-IIІ до відповідача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 170 грн. (а.с. 23).

Актом № 19/15-03 від 10 червня 2009 року встановлено, що в порушення статті 4 пункт 4.1 підпункт 4.1.4 Закону України № 2181-IIІ відповідачем не подано розрахунку по комунальному податку, розрахунку по збору за забруднення навколишнього природного середовища та розрахунку по збору за спеціальне використання прісних водних ресурсів за І-й квартал 2009 року (а.с.а.с. 30-32).

На підставі вказаного акту позивачем 22 червня 2009 року було прийнято податкові повідомлення-рішення за №№ 0003241500/0, 000326155/0 та 0003251500/0, відповідно до яких згідно зі статтею 17 пунктом 17.1 підпунктом 17.1.1 Закону України № 2181-IIІ відповідачеві було визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн., тобто по 170 грн. за кожне неподання звітності (а.с.а.с. 27-29).

Відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - акти перевірки за №№ 0000110/1500 та 19/15-03 від 10 червня 2009 року були отримані представником відповідача ОСОБА_2 (а.с. 24). Дану обставину в судовому засіданні підтвердив і представник відповідача.

Віддовідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - податкові повідомлення-рішення за №№ 0003201500/0 0003241500/0, 000326155/0 та 0003251500/0 від 22 червня 2009 року були отримані представником відповідача ОСОБА_2 (а.с. 22). Дану обставину в судовому засіданні підтвердив і представник відповідача.

Отже на підставі вищевказаних актів перевірок позивачем вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями за неподання податкової звітності по чотирьом видам податків (обов'язкових платежів) за І-й квартал 2009 року відповідачеві було визначено податкове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680 грн., тобто по 170 грн. за кожне таке неподання.

Відповідно до постанови Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалена в адміністративній справі № 2а-791/08 за позовною заявою ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області до Малого підприємства «Озон» про стягнення податкового боргу (а.с. 33) з останнього було стягнуто податкову заборгованість у розмірі 668,52 грн., в тому числі штрафні санкції, застосовані до відповідача за несвоєчасне подання податкової звітності, що мала місце у 2008 році .

Отже твердження відповідача відносно того, що податкова заборгованість, яка є предметом даної адміністративної справи вже була стягнена постановою Закарпатського окружного адміністративного суду, що ухвалена в адміністративній справі № 2а-791/08 не відповідає дійсності.

Відповідачем до ДПІ у Рахівському районі Закарпатської області було подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства за І-е півріччя 2009 року, за 9-ть місяців 2009 року та за 2009 рік. Відповідно до вказаних декларацій відповідач самостійно визначав суму вказаного податку до сплати у розмірі 36 грн. (а.с.а.с. 16-21).

Відповідно до квитанцій від 21 січня 2010 року та від 21 жовтня 2009 року, що додані відповідачем до письмових заперечень (а.с.а.с. 37-39) останнім було сплачено податку на прибуток підприємств у розмірі 29 грн.. При сплаті податку на прибуток підприємств відповідач в графі «призначення платежу» вказав лише вид податку, який сплачується, при цьому період за який сплачується цей податок вказано не було.

Відповідно до статті 7 пункту 7.7 Закону України № 2181-III визначено принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено статтею 7 пунктом 7.7 підпунктом 7.1.1 Закону України № 2181-III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 7 пункту 6 Закону України від 20 травня 1999 року за № 679-XIV «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року за № 22, і яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Таким чином, оскільки відповідач не в повній мірі визначив «призначення платежу», а саме не вказав період за який проводиться оплата, то в контролюючого органу виникло право направити сплачені кошти на погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Відповідно облікової картки платника на початок 2010 року у відповідача існувала недоїмка з податку на прибуток підприємств у розмірі 339,02 грн.. У зв'язку з цим, сплачені відповідачем кошти згідно вищевказаних квитанцій були спрямовані на погашення вказаної заборгованості (в порядку календарної черговості його виникнення) (а.с.а.с. 10, 73).

Відповідачеві були надіслані як перша, так і друга податкові вимоги, які були отримані представником відповідача ОСОБА_2 (а.с. 14).

Заборгованість відповідача також підтверджується розрахунком, що міститься в самій позовній заяві та обліковими картами платника (а.с.а.с. 5,10-13, 73-76).

Відповідно до статей 4 та 9 Закону України № 1251-ХІІ, що діяв на час виникнення спору, платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до статті 1 пункту 1.3 Закону № 2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до статті 1 пункту 1.2 Закону України № 2181-III податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до статті 5.1. Закону України № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до статті 5 пункту 5.3. підпункту 5.3.1. Закону України № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 5 пункту 5.4. підпункту 5.4.1. Закону України № 2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені Законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до статті 16 пункту 16.1 підпункту 16.1.1 Закон України № 2181-III після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.1 Закону України № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Зважаючи на вказані норми Законів, що діяли на час виникнення спірних відносин, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області до Малого підприємства «Озон» - задовольнити.

Стягнути з Малого підприємства «Озон» (90600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 20467740) податковий борг у розмірі 896,97 (восьмиста дев'ятисот шести грн. 97 коп.) грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяОСОБА_3