Постанова

від 06.07.2011 по справі 2а-1854/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2011 р. Справа № 2a-1854/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитюка Р.В.

при секретарі Дущак С.М.

за участю представників сторін:

прокурор Федунишин Х.М.

від позивача ОСОБА_1

від відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: Приватного підприємства "Партнер-Буд"

про стягнення заборгованості в сумі 82177,59 грн,-

ВСТАНОВИВ:

03.06.2011 року заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Партнер-Буд»про стягнення заборгованості в сумі 82177,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП «Партнер-Буд»зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради від 19.10.2001 року та взяте на податковий облік ДПІ в м. Івано-Франківську. Згідно довідки ДПІ в м. Івано-Франківська від 16.03.2011 року №135 ПП «Партнер-Буд» має податковий борг по сплаті податку на додану вартість, який виник в наслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань згідно поданих декларацій на суму 66367,71 грн., штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 14636,51 грн., плати за податковий кредит на суму 284,81 грн., та пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 815,18 грн. Загальна сума заборгованості відповідача складає 82177,59 грн.

Прокурор в судовому засіданні вимоги, викладені в позовні заяві підтримав повністю. Просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути з відповідач податковий борг з розрахункових рахунків ПП «Партнер-Буд»у банках, що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належить ПП «Партнер-Буд»в силу вимог п.95.3., п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених в письмовому запереченні. Суду пояснив, що прокуратурою м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську не подано жодного стверджуючого доказу про проведення перевірки відповідача, а також виявлення порушення податкового законодавства щодо не сплати ПДВ в сумі 82177 грн. 59 коп. Протиправним вважає направлення корінця другої податкової вимоги, оскільки, після направлення першої податкової вимоги, ПП «Партнер-Буд»частково було сплачено суму боргу, а відтак, друга податкова вимога мала містити суму консолідованого боргу. Зазначив, що при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Звертав увагу суду на те, що посилання позивача на проведення невиїзної документальної перевірки та складення в результаті ОСОБА_3 №19613/15-2/31524937 від 24.11.2010 року про результати не виїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету не може слугувати доказом у даній справі так як такого виду перевірки згідно ст.11 п. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не існує, оскільки статтю 11 виключено на підставі Закону N 2756-VI (2756-17) Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010). ОСОБА_3 складався в час коли Держаною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області було видано Рішення №30 від 29.10.2010 року про розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань яке стосується ПП «Партнер-Буд»та після укладення між Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську із ПП «Партнер-Буд»Договору про розстрочення податкових зобов'язань від 29.10.2010 року. Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла в період з 15.03.2011 року. Вважає, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові. При цьому податкове законодавство не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутньому після винесення першої та другої податкових вимог.

Податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу в сумі 82177грн. 59 коп. який заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення подання Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до ПП «Партнер-Буд»про стягнення коштів з рахунків платника на суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств у розмірі 82177грн. 59 коп. Просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.

ПП «Партнер-Буд»зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради від 19.10.2001 року та взятий на податковий облік ДПІ в м. Івано-Франківську.

24.11.2010 року ДПІ в м. Івано-Франківську проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності відповідача, в результаті якої складено акт перевірки №19613/15-2/31524937, яким виявлено несплату відповідачем узгоджених податкових зобов'язань, а саме податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за наслідками якої винесено податкове повідомлення-рішення №0008241502/0 від 24.11.2010 року на суму 1769,01 грн.

Відповідно до довідки ДПІ в м. Івано-Франківську від 16.03.2011 року №135 податковий борг ПП «Партнер-Буд»становить 82177,59 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Законом України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 року в статті 1 визначено податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) -це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Згідно п.17.1.1 ст.17 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

Відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст.16 згаданого Закону на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України В«Про державне податкову службу в УкраїніВ» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ. З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виник борг за несвоєчасну сплату податку на додану вартість. За вказане порушення до ПП. «Партнер-Буд» застосовано штрафні санкції на загальну суму 82177,59 гривень.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 3.1.1 ст.3 вказаного Закону, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Податковий борг в розмірі 82177,59 грн. підтверджується, актом невиїзної документальної перевірки, копією корінця податкового повідомлення-рішення, довідкою ДПІ в м. Івано-Франківську від 16.03.2011 року за №135, корінцями першої та другої податкових вимог та іншими матеріалами справи.

Доказів сплати даного боргу відповідач суду не надав, а тому податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не було взято до уваги Договір про розстрочення податкових зобов'язань №24-151/27 від 29.10.2010 року. Як встановлено в судовому засіданні, відповідачу було надано право на розстрочку податкового зобов'язання на суму 74519,26 грн. під проценти терміном 3 14.10.2010 року по 10.12.2010 року. Однак, в наданий строк відповідач суму податкового зобов'язання в повній мірі не погасив.

На підставі наведеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що фактичне стягнення податкового боргу необхідно здійснити за положеннями Податкового кодексу України, який вступив у дію із 01.01.2011 року. Ввирішуючи питання про необхідність застосування положень пунктів 95.3., 95.4. статті 95 Податкового кодексу України у повному їх змісті у даних спірних відносинах суд зазначає, що позовні вимоги про стягнення із відповідача наявного у нього податкового боргу за правилами вказаної статті Кодексу підлягають задоволенню, виходячи із наступних правових позицій.

Відповідно до вимог пунктів 95.1, 95.3., 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд, виходячи із системного аналізу наведених положень Кодексу, прийшов до висновку про те, що існують усі підстави для погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Партнер-Буд", 76000, вул. Старозамкова, 2, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 31524937 в доход Державного бюджету України податковий борг в сумі 82177,59 грн. (вісімдесят дві тисячі сто сімдесят сім гривень 59 коп.) з рахунків приватного підприємства "Партнер-Буд" у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Партнер-Буд".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано

Суддя: Микитюк Р.В.

Постанова складена в повному обсязі 11.07.2011 року.