Постанова

від 23.12.2011 по справі 2а-1870/8506/11

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/8506/11

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді - Шевченко І.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом за позовом Роменської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Дорінвест-ЛТД" про стягнення податкової заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція в місті Суми (далі по тексту - позивач, ДПІ в м. Суми), звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дорінвест-ЛТД» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Дорінвест-ЛТД») про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість в загальному розмірі 9552грн.39коп.(а.с.19).

Свої вимоги мотивує тим, що, за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дорінвест-ЛТД» 22.03.2011року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000202301, яким відповідачу було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в загальному розмірі 9562грн.50коп., в т.ч.:7650,00грн - за основним платежем, 1912грн.50коп - штрафні (фінансові) санкції. Однак, відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України порушив строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим за ним, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, утворилась заборгованість (з урахуванням переплати) в загальному розмірі 9552грн. 39коп., яка станом на момент звернення з позовом до суду залишилась відповідачем не сплаченою.

Відповідачу, у відповідності з приписами ст. 183-2 КАС України, надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, позову та було запропоновано протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали надати свої письмові заперечення проти позову та докази, якими вони обґрунтовуються, або заяву про визнання позову.

22.12.2011 року на адресу суду надійшло заперечення відповідача (а.с.25-26), в якому відповідач зазначив, що дійсно їх підприємством не оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №0000202301 від 22.03.2011р., однак, відмітив, що питання дійсності договорів підряду, укладені ТОВ «Дорінвест» з ДП «Сумський облавтодор» (та встановлення нікчемності яких стало підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення) вирішувалось судом у справі №2а-1870/5461/11 за позовом ДП «Сумський облавтодор» до ДПІ в м. Суми. У справі №2а-1870/5461/11 вищевказані договори були визнані дійсними. Також відповідач вважав, що до підприємства неправомірно застосовано штрафні санкції на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність 01.01.2011р. після прийняття Податкового кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 183-2 КАС України у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Приймаючи до уваги подані письмові заперечення відповідачем та наявні у справі докази, суд дійшов висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі за наявними у справі доказами. При цьому перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач - ТОВ «Дорінвест-ЛТД» (код ЄДРПОУ 34255131) був зареєстрований як юридична особа та взятий на облік в Роменській МДПІ як платник податків, що вбачається із змісту позовної заяви та підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.6-7), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8-9), копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.12).

Згідно приписів п. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що Роменською МДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дорінвест-ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. , в ході якої було виявлено серед іншого допущені відповідачем порушення пп.3.1. п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого встановлено завищення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 93137,0 грн. та завищення від'ємного значення податку на додану вартість, що враховується у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 100091,00грн.

На підставі акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 10.03.2011 року за №7/232/34255131 (а.с.20-22), Роменською МДПІ відносно ТОВ «Дорінвест-ЛТД» 22.03.2011 року було винесене податкове повідомлення-рішення №0000202301, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в загальному розмірі 9562грн.50коп., в т.ч.: 7650,00грн - за основним платежем, 1912грн.50коп - штрафні (фінансові) санкції (а.с.14).

Зазначене рішення, враховуючи приписи п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України було надіслано відповідачу рекомендованим листом 22.03.2011 року (а.с.14), однак, податкове повідомлення-рішення було повернуто на адресу Роменської МДПІ 04.04.2011 року з відміткою «адресат не існує» (а.с.3, 14) та враховуючи вимоги п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України вважається врученим 04.04.2011р..

Як вбачається із довідки про суми податкового боргу (а.с.10), позову та письмових заперечень, вказане вище податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося та сума визначена в ньому податкового зобов'язання у встановлений строк в розмірі 9552грн.39коп. (враховуючи наявну переплату) погашена не була, та враховуючи вимоги п.56.17 ст. 56 Податкового кодексу України сума визначена вказаним податковим повідомленням-рішенням станом на 15.04.2011р. є узгодженою.

Що стосується доводів відповідача про безпідставність нарахованих штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2011р. за №0000202301, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вбачається з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

Виходячи з викладеного, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом.

Таким чином, незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм податкового законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння.

Виходячи з викладеного, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, можуть бути застосовані якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України та попереднім законодавством.

При цьому суд відмічає, що згідно п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (яка позивачем була застосована під час винесення податкового повідомлення-рішення від 22.03.2011р. за №0000202301 (а.с.14), в редакції чинній на час винесення вказаного рішення, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємне значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

В свою чергу станом на момент вчинення виявленого порушення (а.с.21), діяла норма підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», якою було визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як засвідчує порівняльний аналіз змісту підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» та приписів підпункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, ці норми встановлюють відповідальність за одне й те ж правопорушення. Відповідно склади правопорушення, передбаченого нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» та нині чинними нормами Податкового кодексу України, збігаються. А тому, на переконання суду, відсутні перешкоди для застосування приписів Податкового кодексу України для визначення відповідальності платника податків, яке мало місце до набрання чинності Податковим кодексом України, але виявлені контролюючим органом після 1 січня 2011 року.

Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях, з посиланням на встановлений судом в іншій справі №2а-1870/5461/11 (а.с.25-26), факт дійсності договорів між ТОВ «Дорінвест» з ДП «Сумський облавтодор», судом не приймаються до уваги, у зв'язку з тим, що, як вбачається з письмових заперечень (а.с.25-26), предметом розгляду справи №2а-1870/5461/11, на яку посилається відповідач, за позовом ДП «Сумський облавтодор» до ДПІ в м. Суми, (до речі не ТОВ «Дорінвест-ЛТД» до Роменської МДПІ) було оскарження податкового повідомлення-рішення, винесене саме ДПІ в м. Суми та відносно ДП «Сумський облавтодор», тобто під час розгляду справи перевірялись обставини прийняття податкового повідомлення-рішення, прийняте ДПІ в м. Суми, а не податкове повідомлення-рішення, винесене Роменською МДПІ відносно ТОВ «Дорінвест-ЛТД».

Відповідно до ч.1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, питання правомірності визначення даного податкового зобов'язання не може бути предметом доказування у даній справі, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому, відповідач визнає той факт, що дійсно ними не оскаржувалось податкове повідомлення-рішення №0000202301 від 22.03.2011р., та станом на сьогодні воно ніким не скасоване та є чинним.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.

Оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, визначені ним суми податкового зобов'язання згідно п.56.17 ст. 56 Податкового кодексу України є узгодженими та набули статусу податкового боргу.

Згідно з п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу позивачем поштою було надіслано ТОВ «Дорінвест-ЛТД» податкову вимогу форми «Ю» від 27 квітня 2011 року № 129 на суму 9552грн.39коп. Дана податкова вимога була повернута на адресу Роменської МДПІ з відміткою «за зазначеною адресою не існує» (а.с.16) та згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України вважається врученою, однак сума податкової заборгованості в розмірі 9552грн. 39коп. сплачена не була (а.с.10).

Відповідно п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання, всупереч вимог Податкового кодексу України, своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи відповідачем не погашена та складає в загальному розмірі 9552грн. 39 коп.(а.с.10), доказів погашення боргу відповідачем надано не було, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу є обґрунтованими, та вважає за необхідне їх задовольнити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Роменської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Дорінвест-ЛТД" про стягнення податкової заборгованості -задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дорінвест-ЛТД" (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Залізнична, буд.125, код 34255131, р/р2600461736 АТ "ОСОБА_1 Аваль у м.Києві, МФО 380805, р/р26004000103981 Сумська філія ПАТ "КБ "Хрещатик" м.Суми, МФО 337966) на користь держави заборгованість зі сплати податку на додану вартість у розмірі 9552грн.39коп. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 39 копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко